Провина блудного Донбасу

У деяких «справжніх патріотів України» вважається гарним тоном в усіх негараздах звинувачувати людей на Донбасі. Всім скопом. За методом колективної відповідальності. Як колись Гітлер оголосив всіх євреїв ворогом роду людського. Як нещодавно Путін оголошував недолюдами всіх чеченців.

Донські козаки Гітлера

Столиця Російської Федерації – місто Москва. Ленінградський проспект. Храм Всіх святих. Тут, в кількох метрах від початку Волоколамського шосе, майже на тому самому місці, де проходила остання лінія оборони від німецько-фашистських загарбників, кілька років тому було встановлено пам’ятник… нацистам.

Криваві куміри Москви

У соціальних мережах можна натрапити на безліч суперечок стосовно того, чи можна вважати Степана Бандеру або Романа Шухевича національними героями України. Думки є різні, часто пролилежні, і це нормально. Лише єдине зауваження: чомусь прийнято вважати, що національний герой має бути лицарем без страху і докору, величною особистістю без вад і помилок. Це не так.

Організатори та виконавці Голодомору: кілька слів на тему

Питання винуватців Голодомору, якщо чесно, завжди викликає якесь роздратування: адже начебто давно вже науковці на нього відповіли і довели, що головним чином злочин лягає на більшовицько-комуністичну ідеологію та ВКП(б), яка була її носієм та виразником. Потім ідуть персональні прізвища – конкретні особи, які особисто доклали руку до одного з найбільших злочинів в історії людства.

Інформаційні війни: учора, сьогодні, завтра. Сланцевий газ

      Іноді дуже корисно озирнутися назад, аби добре подумати над наступними кроками у майбутнє. Саме цим і цінна історія - вона є концентрованим досвідом життя народу і держави. Видатний російський історик Сергій Михайлович Соловйов писав: "Історія нічому не вчить - вона лиш карає за незнання уроків".
      До уваги скептиків. Так виглядає місце видобутку сланцевого газу в Англії.

Історія найбільших світових злочинців

Яка доля чекає на Путіна? Це питання ставлять перед собою мільйони людей в різних країнах світу. Хтось упевнений, що врешті решт його позбавить влади власний народ, або він стане жертвою політичного перевороту; хтось сподівається на смертельну хворобу, а хтось упевнений, що людина, винна у загибелі десятків тисяч людей на Кавказі, у Москві, Волгограді, в Україні благополучно доживе до глибокої старості, залишаючись «царьом всея Русі».

Посперечаємося?

Останнім часом на сторінку «Фейсбука» заходити дуже неприємно. Плач і стєнанія досягли таких масштабів, що здається, увесь світ скоро згине під новим потопом солоненької води. Ясно, що українці за сторіччя неволі звикли сумувати і жалітися, але, як на мене, ніні це занадто. Просив би дочитати до кінця те, що тут написано. Це важливо.

Как историк историку. Письмо российскому коллеге...

Итак, дорогой друг, Вы все еще не можете дать определение государству, которое построил в России Путин? Вы все еще, мучимый подсознательным чувством вины и обреченности, не отваживаетесь назвать все своими именами? Вы стараетесь искать фашистов в других странах, в том числе и в Украине, лишь бы заставить молчать совесть? Ну что же, Ваше право… Только вот…

Державний герб України. Сакральний символ давніх аріїв

Серед істориків, і українських, і російських досі ходить оповідання, як в пору початку 90-х тодішній Президент Росії Борис Єльцин запросив на аудієнцію академіка Ліхачова і прямо його спитав, указуючи на зображення Тризубу чи то «правда, що він їхній»? Академік здогадався, що мова йде про прийняття Тризуба державним гербом України, а також зрозумів, що в частині державної еліти Російської Федерації існувала ідея «забрати» той герб собі.

Каган- значить Цар Царів

Коли мова заходить про Русь, в переважній більшості співрозмовники титулують володарів цієї величезної країни, членів родової династії Рюриковичів князями. А це – не правильно. Це - не справедливо. За це, якби хтось із нас потрапив туди, в Х сторіччя, котрийсь з нащадків Рюрика зітнув би нахабі голову. Просто в княжих палатах. Не витрачаючи часу на виклик ката.

Тому що повний титул володарів Києва тоді мав такий вигляд: Пресвітлий Каган русів, Великий князь Київський…

Комуністи, вперед! Повість про справжніх-3

Комуністи - вперед! Повість про справжніх - 3

"Ленин не раз подчеркивал, что скромность

является неотъемлемым качеством подлинного
большевика. И сам Ленин был живым 
олицетворением величайшей скромности"
(Н.С.Хрушев. Доклад на ХХ съезде КПСС)

Епізод третій. Про "вічно живого", морквяний чай та передачки дітям (перший та другий епізоди див. в цьому блозі на головній сторінці).

Коли мова заходить про «справжніх комунуністів», одразу згадують Владіміра Ільіча Ульянова (Лєніна), а також його найближчих соратників, т.з. «старих більшовиків»: от вони, мовляв, були взірцем скромності й чеснот – справді вболівали за народ і щоб собі в кишеню – ні-ні...

Комуністи, вперед! Повість про справжніх-2

"Не может быть у рабочих веры в вождей там, где вожди прогнили

в дипломатической игре, где слово не подкрепляется делом, где

вожди говорят одно, а делают другое". 
("Речь И.В. СЧталина в германской комиссии VI пленума ИККИ",

ПСС,  т.8 стр.114.)

Епізод другий.  Про вождя в гімнастерці, чоботах та його залізне ліжко с солдатською ковдрою (перший епізод дивіться в цьому блозі, з головної сторінки).

Сталін, виявляється, був бідний, мов церковна миша. Справжній комуніст. Великий аскет, який все життя поклав на боротьбу за щастя трудової людини. 

Цю думку чули неодноразововід старших людей. Активно підтримують її і деякі політики з числа комуністів.

Але ось питання: звідки відомо про те, що у Сталіна за душею не було нічого? Звідки відомо про оту гімнастерку та ще шинельку солдатську? Звідки до пересічної радянської людини дійшла інформація про те, що товариш Сталін все своє життя в Кремлі проспав на залізному ліжку, вкриваючись солдатською байковою ковдрою?

Комуністи, вперед! Повість про справжніх

Даже если в истории это умрет,

 Сквозь века,

                на века,

                               навсегда,

                                              до конца:

 – Коммунисты, вперед! Коммунисты, вперед!

(А.П.Межиров, 1945)

Нині часто зустрічаю людей, які, при обговоренні життя-буття пана Петра Симоненка та його товаришів по партії, про їхні маєтки й «Мерседеси», вілли, яхти, заводи, фірми, псарні й прислугу зітхають: не ті тепер комуністи – справжні комуністи були колись. Надто те можна чути від пенсіонерів, від тих, хто, проживши більшу частину життя в СРСР, крім горба від тяжкої праці нічого не заробив, але продовжує жаліти за «світлим минулим» і голосувати за КПУ, зітхаючи: ой, не ті вони, не ті…

Русь рабовладельческая

Аналізувати погляди наших істориків на середньовічну Русь - саме задоволеня. Бо яких лише емоцій при цьому не переживеш: подив, гнів, захоплення, страх, розчарування, надію, радість...

Все це від того, що, як це не дивно, історію Русі ІХ-Х сторіч детально і незаангажовано ніхто ніколи не вивчав - більше політикою займалися. Пропонуємо подивитися на процес багаторічного замулуювання академічною наукою нашої давньої історії збоку. З позиції сторонього спостерігача-аматора. Дуже цікаво.

Як перемогти укро-фашизм

Нашим «укро-жидо-фашистам» ще треба вчитися і вчитися. Бо креативу і, головне, демократичних принципів їм відверто не вистачає. Що ви хочете – ідеологія така, нелюдська…