216 до н. е. у битві під Каннами карфагенський полководець
Ганнібал розгромив 80-тисячне римське військо і завдав найважчої поразки Риму
за всю історію його існування. Але...
Але карфагенська верхівка вважала, що з Римом треба дружити й
зійтися десь посередині. Що римляни і карфагеняни фактично один народ, брати. І
що римські діячі типу Катона, який кожну свою промову в Римському сенаті
закінчував словам "Карфаген має бути зруйновано" не відображає
ставлення більшості римлян до Карфагену.
Особливу ненависть карфагенської еліти викликала карфагенська
армія і сам Ганнібал. Тому його усіляко обливали брудом, звинувачували у намірі
узурпувати владу, а армію позбавили фінансування. Зрештою великого полководця
було вигнано й він загинув на чужині.
Як результат, через 70 років після видатної перемоги під
Каннами великий Карфаген припинив своє існування. Місто було вщент зруйноване,
а землю, на якій воно стояло, римляни прокляли й засипали сіллю, аби навіть
трава там не росла. 50 тисяч карфагенян, що залишилися у живих, перетворили на
рабів.
Коли у Римі дізнались про падіння Карфагена, Сенат влаштував
багатоденні народні гуляння. Грошей на роздачу безкоштовного вина, закусі та
гладіаторські бої для римського плебсу не шкодували. Ніколи ще римська влада не
мала такого високого рейтингу в народі до цього й ніколи більше не матиме після.
Землі, що раніше належали Карфагену, було перетворено на
римську провінцію Африка.
І якщо хтось побачив у цьому моєму короткому й дуже
схематичному оповіданні якісь паралелі із сьогоденням - перепрошую. Я ні на що
не натякав😉
Ну і як завжди, післянаписаного. Без реклами письменнику
зараз ніяк😊
"Дурень вчиться на власних помилках, мудрий - на
чужих"(с)
Для того, аби вчитися на чужих помилках, в т. ч. і своїх
предків, треба знати
історію. Саме тому Платон казав: "Народ, який не знає власної історії, не
має майбутнього".
Пропоную розслідування найбільш таємничих сторінок нашої
історії, автором яких маю честь бути.
Класичні паперові книги (автограф гарантовано) ви можете
замовити за посиланням: http://pavlopraviy.blogspot.com/2019/03/blog-post_16.html
Електронні версії тут:
Комментариев нет:
Отправить комментарий