Общее·количество·просмотров·страницы

пятница, 3 октября 2014 г.

Державний прапор України: хула на Бога

Шановні панове! Ми всі з вами – злочинці. Притому злочин наш є найтяжчим з усіх можливих, адже стосується він нашої країни. Нашої землі. Нашої Батьківщини, в безмежній любові до якої так полюбляють запевняти нас різні пани та панянки у вишиванках.
От скажіть, як назвати «істинно віруючого» православного, який у своєму житлі порозвішує хрести та ікони догори ногами й вклонятиметься їм, більше того – вимагатиме від інших віруючих вклонятися саме перевернутому хрестові? Як відреагує Папа Римський на спроби якогось клірика розмістити хреста догори дригом? Що зроблять зі сміливцем-муллою мусульмани, якщо тому прийде на думку молитися не в бік Мекки, а в бік Нью-Йорка чи Москви?
Смішно? Зараз посміємося разом.
Відомо, що 23 липня в Україні святкується День Державного прапора України. Це свято є однім з найваждивіших дежавних свят. Але ось питання: що саме ми святкуємо? Якому прапору вклоняємося?
Почнемо ось із чого. Сучасна українська держава офіційно оголосила себе правонаступницею Української народної республіки. Щоб підкреслити це, були взяті до вжитку символи УНР – герб (Тризуб) та прапор.
Якщо з гербом все більш-менш нормально (більш-менш ми кажемо тому, що досі не спромоглися прийняти Великий державний герб), то з прапором маємо справжню біду. Будь-який студент історичного факультету, якщо його розбудять серед глупої ночі, не роздумуючи скаже: Державний прапор УНР являв собою стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг жовтого і блакитного кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини як 2:3.
Говорячи простішою мовою, прапор УНР був жовто-блакитним, а не синьо-жовтим, як нині. Точніше жовтий колір того прапора – то вже подальше примітизоване трактування, насправді та смуга була золотою, бо УНР взяло кольори прапору з герба Галицько-Волинського князівства (золотий лев на блакитному тлі). Пертурбація золотого в жовтий пояснюється тим, що, по перше, далеко не всі бачать різницю між цими кольорами, а, по друге, в буремні 20-ті не завжди можна було знайти тканину золотистого кольору для того, аби пошити прапор в суворій відповідності до вимог.
Головне тут ось що: золотиста смуга на прапорі УНР булазверху (в геральдиці верхній колір називають головним або основним), а блакитна (блакитна, а не синя!) – внизу.
Це не лише третьокурсникам відомо. Це визнавала комуністична влада СРСР, пропаганда якої прибічників Петлюри, Грушевського, Конвальця або Бандери називали «жовто-блакитниками», але аж ніяк не «Синьожовтниками» (слово ж яке…).
Кольори ці і їх розташування на прапорі несе величезний символічний зміст. В дохристиянській «примітивній» символіці, в тому числі давній арійській, зороастрійській, золотий колір символізує Сонце, або Небесний Вогонь, а блакитний – Воду. Тобто маємо сполучення символів двох головних Джерел Життя.
Цікаво, чи не тому Україну стусають перманентні катаклізми – соціальні, політичні, економічні? Що буде, якщо згори у незгасимий Небесний Вогонь падає Вода? Вічне бурління, вибухи, дріж…
Не подобається «язичництво»? Будь ласка. В християнській символіці золотий колір – це колір Бога-отця, а блакитний – колір Богоматері. Де і коли дозволялося розташовувати когось чи щось надБогом?
Цікаво, чи не тому Бог не дає землі нашій і народу нашому спокою й добробуту, що ми знущаємося з Нього? Як назвати сумнівні маніпуляції із символами Творця? Правильно, богохульство. Відповідно, маємо розплату.
А що там наші професори придумали про символіку сучасного українського прапора? Мирне безхмарне небо та пшеничні поля? Як назвати цю профанацію, над якою регочуть іноземці, скільки-небудь обізнані на геральдиці? Невже професори та академіки, що писали висновок до затвердження в конституції символіки української держави, наукові світили, список почесних звань, регалій та нагород яких займає у довідниках по півсторінки, не знають того, що відомо студентам третього курсу? А якщо знають, то чому промовчали? Чому досі мовчать? Хто наказав провести цю ідеологічну диверсію?
В усіх людей – як у людей. Колір герба, як то годиться за геральдичними законами має відповідати головному кольору прапора, а щит, на тлі якого він зображується – вторинному кольору. Чому ж у нас Тризуб має вторинний колір, а зображується на тлі головного кольору прапора? Чому, всупереч канонам геральдики холодний колір є головним, а теплий – вторинним? Відповідь одна: нинішній Державний прапору України – перевернутий. Вдумайтеся на хвилину: перевернутий прапор!
Хто ж пішов на такий злочин? Дехто з українських патріотів киває на тогочасну комуністичну більшість в Раді, мовляв, не маючи змоги зашкодити прийняттю прапора, вони спромоглися його хоча б спотворити. Але в такому разі виникає логічне запитання: а куди дивилися «патріоти»? Всі оті Чорноволи і Юхновські, Лук`яненки та Коцюбинські; чому не волали на увесь голос Слава Стецько та Юрко Шухевич?
І ще: чому "патріоти" мовчать зараз?
Хтось скаже: все те дрібниці. Подумаєш, перевернули прапор. Ну, перевернули, нехай вже так і залишається. Змінювати все – дуже дорого, а грошей і на пенсії не вистачає. Маємо більші проблеми, ніж символіка якась.
Ні, шановні. Це – не дрібниці. В усі часи прапор був святинею і для воїнів, і для цивільних громадян. Під ним, а часто – і заради нього гинули. Його виносили з оточень на власному тілі. Прапор – це найважливіша, найсвятіша річ, яка є у нації. Не ковбаса ж. І не медова з перцем.
Маємо розуміти, і будь-яка нормальна політична сила має записати це в свої програмі першим пунктом (не пенсії та НАТО, не ЄЕП та зарплати, навіть не продаж землі й купівля нафти) має стояти декларація про зміну Конституції в частині державної символіки.
Та чомусь здається, що довго ще ми житимемо з покрученими скаральними символами бутності нашої нації. Ми – єдина країна в світі, яка за двадцять років не спромоглася прийняти Великий державний герб, і хто знає, скільки ще років житимемо без нього. Ми – єдина в світі країна, в якій приймаються закони про використання на святах прапору давно не існуючої імперії, але яка не спромоглася довести до пуття прапор власний.
Відомо, що в бій ідуть під прапором. Невже в бій за власне майбутнє маємо іти під ТАКИМ прапором?

P.S. І все ж, якби ми не старалися, та справжній прапор все частіше «вилазить» у світ. Неначе сам Бог нам підказує, наказує, волає: зробіть як має бути. Особливо показними є часи нової влади. Навряд чи Янукович та Ко. роблять це з якоюсь певною, тим більш позитивною метою, але факт залишається фактом. То під час робочої поїздки Президента по країні повісять прапор «навпаки», то на прес-конференції в облдержадміністрації виявиться «помилка», яку зафіксують численні журналісти, то (взагалі кричуща річ!) один з талісманів Євро-2012, український Славко виявиться одягненим «неправильно».
Може, дослухаємося до натяків, га?

Державний прапор УНР (вгорі) та Державний прапор новітньої України. Як кажуть, побачте різницю

Якщо прийняти нинішній прапор, то виходить, що Малий державний герб України створено з порушенням елементарних вимог геральдики, адже зображення герба має бути з основного кольору, а щит – вторинного. У нас основний колір (той, що зверху) – синій

А от у поляків с геральдичними нормами все гаразд

Так само, як і у німців

Кажуть: на переробку прапора й заміну на нову символіки по всій Україні немає грошей. На меморіал жертвам голодоморів грошей також не було. Але Президент сказав: треба і гроші знайшлися більш як 143 млн. гривень забрали коштів, якими планували фінансувати будівництво метра в Києві. Загалом на меморіал в Києві витратили шокуючу сумму в 750 млн грн. Бачимо пріоритети Ющенка. Але невже прапор для живих і ненароджених менш важливий, аніж вшанування мертвих?

nemovychi.blogspot.com
липень 2010 року. Неформальний саміт президентів країн СНД, зустріч в Левадійському палаці. Журналісти вважають, що це – наслідки слабкої роботи протокольної служби Президента України. А, може, це доля?









http://www.pravda.com.ua/articles/2007/07/10/3256012/?attempt=1
Випадковість чи таємна змова невідомих нам патріотів,
що готували до видання книжку Януковича? Варто було
розмістити на обкладинці прапор відповідно до автеничної
традиції і - владі ворога України № 1 прийшов кінець...

ukranews.com/uploads/ news
І владі одіозного колишнього міністра МВС
Віталія Захарченка - 
теж... настав...

donbass.ua/news/sports
Грудень 2010 року. Це теж «помилка»? А може, знак звідти?
Скоро в Україні все зміниться...

З повагою до товариства,
ПАВЛО  ПРАВИЙ

Комментариев нет:

Отправить комментарий