понедельник, 6 июля 2015 г.

Лист до "вишиватників". Накипіло...

Зараз я напишу парадоксальну річ. Не кидайте в мене каміння, дочитайте до кінця і подумайте. Якщо є чим. Можете мене називати «порохоботом», «шоколадником», або іншими цікавими, вигаданими відомо де епітетами. Я маю право висловитися. Хоча б тому, що вже більше року не живу у своєму рідному Луганську. Хоча б тому, що більше року поневіряюся з родиною по країні. І живемо вчотирьох на менш ніж 200 доларів, не отримуючи від держави ані копійки допомоги.


І слово моє буде до вас, пані та панове, яких так влучно (до речі, подейкують - російські політтехнологи) прозвали «вишиватниками». До головних ворогів України. Бо, на моє переконання, не Путін і кадебешне московське кодло, не Захарченко з «моторолами» «бєсами», «чепушилами» та іншим непотребом є головною загрозою для України, а – наші чудові тупі патріоти-люмпени. Офісний планктон, що із службових комп’ютерів, замість того, аби працювати, ниє в соціальних мережах про те, що Уряд та Президент не працюють. Тинейджери «за 30», які в житті своєму ручку до молотка не зробили,  але точно знають як керувати економікою країни, війною і культурою. Підстаркуваті «професійні патріоти» у зотлілих від тривалого носіння вишиванках, ображені на те, що влада не слухає їхніх мудрих вимог «усіх посадити і розстріляти», а у вільні крісла посадити «нові обличчя», маючи, звичайно на увазі себе, любих.
Саме ви, «вишиватники», знищуєте Україну. І небезпека, справжня небезпека виникла не тоді, коли користуючись слабкістю держави й періодом безвладдя кремлівська агентура підняла на Донбасі ваших «колег» - ватників, підпираючи відряджених в мій Луганськ «зелених чоловічків» сотнями танків, сконцентрованих на кордонах. З цією небезпекою ми б упоралися. Справжня небезпека виникла не тоді, коли пограбована «Сімє’ю» країна, що опинилася до того ж без третини економічного потенціалу (адже на Донбасі не лише збиткові шахти) опинилася на  межі економічного  колапсу.
Справжня небезпека виникла відносно недавно. Знаєте в який момент? Коли у соціальних мережах стало соромно підтримувати власну владу. Коли стало модно не те що лаяти її – спеціально вишукувати або придумувати теми про «всьопропало». Продивіться стрічки новин у групах «Фейсбуку» - скільки позитиву до Уряду, до Президента знайдете? До Генштабу? До СБУ?
Заарештовано генерала-зрадника? З Москви феесбешні «тролі» вкидають тему «все одно його відпустять; все одно відкупиться, бо у владі самі зрадники». І наші скудоумні «вишиватники» з мазохіським задоволенням підхоплюють: ганьба! Порошенко зрадник! Яценюк краде! Шркіна на палю! Тут обов’язково і про заводик Порошенка у Липецьку хтось нагадає. І понеслася душа по купинах. А завод той, за командою Путіна, вже півроку як заарештовано! Скудоумні не навчені думати, вони навіть до елементарного питання не додумаються: нащо Президенту давати команду на арешт генерала, щоб потім відпускати?
Вкинули рашиські тролі «сенсацію»: за рік статки Порошенка зросли більш ніж удвічі. І «щирі патріоти», радісно розчепіривши горлянки волають: зрада! На те, аби глянути на сторінку  Bloomberg і переконатися, що статки Президента за рік зменшилися на 30% у них розуму не вистачає. Навіщо? Так солодко улюбленою справою «хохлів» - нападами на владу займатися…
Дозвольте ж побути у невдячній ролі «порохобота» і звернути увагу, на чийому боці ви граєте, панове «патріоти». Кого підтримуєте. Ловіть!
«Петр Порошенко планирует остаться единственным олигархом на Украине. Несмотря на заявления главы государства о начале деолигархизации, сам он не спешит продавать свои активы, оправдывая это сложной экономической ситуацией в стране, и отсутствием интереса у потенциальных покупателей. Тем не менее, как сообщает «Украинская правда», несмотря на проблемы в экономике, за прошедший год доходы самого Порошенко только возросли» (http://lifenews.ru/news/153552).
Звернули увагу на посилання? Так, це таке видає знаменитий путінський «ЛайфНюз», від «новин» якого всім нормальним людям блювати хочеться. Вам не соромно – в одних лавах з гавкаючими кремлівськими борзописцями?
А ось ще. Вчора пройшла прекрасна новина: в Генеральній прокуратурі (замисліться – в Генеральній прокуратурі!) співробітниками СБУ було проведено спецоперацію із затримання високих чинів-хабарників. Здавалося б – це ж прекрасно! Відкриваємо «Фейсбук». Перше, що кидається у вічі: подія, яку заступник Генпрокурора пан Сакварелідзе охарактеризував як найгучнішу справу в історії Генпрокуратури Україні чомусь… майже не постять. А ті рідкісні публікації, що все ж проскакують, судячи з кількості «лайків» цікавості у публіки не викликають. А коменти які – закачаєшся!
В нашої «вишивати» влада завжди буде винна: світить сонце чи дощ іде; померла теща чи ще каламутить воду на кухні.
Може здатися, що я захищаю виключно пана Порошенка. Нічого подібного. Ось Арсеній Яценюк, до якого між іншим ставлюся дуже неоднозначно. Як його називають у соцмережах? Правильно: не інакше як «Кулявлоба». За що? А просто так. Бо «вишиватники» переконані: підвищення тарифів на комунальні послуги пан Арсеній придумав виключно через те, що фашист і бажає пограбувати народ, привласнивши його грошики. Аргументи? Жодних. Просто «вишиватникам» подобається так думати. І жодні аргументи на них не діють.
А ще аплодують і радісно «лайкають» вкинуті провокаторами спічі на тему «ця влада краде ще більше, ніж Янукович». Ну а як же – все вже вкрали! Докази, факти є? Ні, немає. А нам і не потрібно, правда? Головне, знайшли винних в тому, чому нам погано живеться – влада. Вона не на дала, не зробила, не виділила, не списала, не подарувала. Не побудувала комунізму, не провела в квартиру халявний молокогін. Нам все ще «халяви» хочеться!
Скажіть чому я та моя дружина, фактично "бомжі", шукаємо додаткового заробітку а ви палите шини, вимагаючи пільг, компенсацій, списань, реструктуризацій? Дайте, дайте, дайте, дайте!..
Звісно, критикувати владу можна й потрібно. Критика влади – стрижень демократії. Але то має бути критика, а не критиканство. Різницю розумієте? І шини палити не обов’язково. І крокувати вулицями із смолоскипами на радість імбецилам з «Гавньюс» не обов’язково.
І ще: критикуючи – пропонуй. Але пропонуй аргументовано, професійно, зважено. Який має бути тариф на газ для населення, враховуючи плече доставки, витрати на перекачування, дезодорацію, очистку, осушення, вирахування ренти за користування надрами, оподаткування, тощо. Не можете? Тоді, якщо Ви секретарка – краще гарно і вчасно готуйте каву шефу замість писати в мережі про «непомірну ціну» й «лайкати» статті різноманітних «експертів», в яких (статтях) анічогісінько не розумієте. Вірніше, навіть не самі статті, а назви по типу «Влада грабує українців».
Цікаво, чи усвідомлюєте ви, що: найдешевші тарифи у Євросоюзі на комунальні послуги – в Греції! Найменша тривалість робочого дня в Євросоюзі (аж цілих 5 годин) – в Греції. Найменший робочий тиждень в Євросоюзі – в Греції. І найвища мінімальна пенсія в Євросоюзі – знову здогадайтеся де.
Так дозвольте ж питання: і де та Греція зараз? Не греки – з ними все зрозуміло – то типові люмпени, мета яких нічого не робити й отримувати за це велику зарплатню. Греція як держава – де? І де буде завтра? Ви такої долі для України бажаєте?
Найбагатша і найпотужніша країна Євросоюзу, панове «вишиватники» - Німеччина. Вона прийшла до цього через тяжкий труд. Там теж і корупція, і хабарництво, і протекціонізм мають місце бути. Але багатою Німеччина стала не тому, що німці обливали помиями свою владу. Багатою вона стала через те, що німці працюють! І платять найбільші в Європі комунальні тарифи, між іншим. Починали вони не з прокльонів на адресу герра Аденауера, а з того, що німець, зайшовши зранку до ванної, затикав спеціальним корком раковину і так вмивався. Економив, бо ціна на воду була не по кишені.
Пригадую, як рік тому ви били себе копитами у груди: та заради реформ, заради перемоги над Путіним ми готові голодувати й сидіти у нетоплених квартирах! Куди ж зник ваш запал, коли реформи почалися й владі довелося вживати непопулярні заходи? Випарився ентузіазм, мов сусло у незачиненому самогонному апараті? Найсмішніше, що протести проти високих тарифів та холодних батарей у вас, друзі мої, чудесним способом уживаються з вимогою до влади припинити купувати в Росії газ, нафту та вугілля. Це вже симптом, як на мене…
Наші «вишиватники» набагато гірші за російську «вату». За свої слова – відповідаю. Й ті, й ті – в більшості своїй невиховані, неосвічені й вкрай агресивні. Але російський патріотичний люмпен підтримує свою владу, а наш – навпаки. Чим гірша ситуація в Росії з правами людини, з економікою, з фінансами, тим міцніше гуртується «вата» навколо Путіна. А у нас – навпаки: чим більше демократії, тим більше шин під Верховною радою та Адміністрацією Президента горить. І волання про всьопропало…
Давайте-но пригадаємо, скільки разів «здавав» той самий Порошенко Маріуполь. У грудні – здавав. Перед Різдвом нам купа «експертів» клялася – здасть. Потім здавав у березні, у квітні, на 1 травня і на 9 травня. На 22 червня здавав. І кожного разу замість того, аби посилати за відомою адресою рашиських провокаторів і їхніх союзників з числа обожнювачів деяких українських політиків, що рвуться до необмеженої влади ми чуємо стогін: всьопропалонасзрадили…
Давайте-но пригадаємо, скільки разів нам обіцяли дефолт. У січні обіцяли? Обіцяли. У лютому, у березні, у квітні. На 1 та 9 травня – само собою. Пообіцяли і на липень. І знову: всьопропало…
Пригадуєте, яка паніка піднялася з цінами навесні? А її, любі мої «вишиватники» ви самі «розкрутили». Не гребли б з магазинів олію ящиками по 40 гривень за пляшку, не вимітали б банкомати за півгодини, не верещали б у телефони зірваними голосами: «купуй все, а то гроші збезціняться» - дивишся – і курс гривні зараз був би нижчий, і ціни в магазинах відповідно.
А почалося все – пригадайте – з хвилі, яку було запущено у ЗМІ та соціальних мережах. Ким? А ви думайте, панове «вишиватники», думайте, не все ж нам за вас.
Колись в майбутньому історики датою початку розпаду й зникнення України як держави й українців як єдиного народу назвуть не дату вторгнення «зелених чоловічків» у Крим. Вони назвуть 30 червня 20015 року.
Що в цей день сталося? Як, ви не знаєте? В цей день депутатом Запорізької міської ради став комуніст Юрій Петровський. Це та сама потвора, яку ще у 2001 році було засуджено за спробу державного перевороту. Це та сама потвора, яка у 2014 році створювала в «Запорізьку народну республіку» і формувала загони бойовиків.
Чи винен Порошенко що цей тип не в тюрмі? Напевне. Чи винні Шокін, Ярема, Аваков, Наливайченко, Грицак, Яценюк? Гадаю, провина на них є. Але ні в чому не винні ви, панове «вишиватники». Ви не винні в тому, що Петровського обрали до міськради. Це ж так важко було – припинити на годинку лити помиї на згаданих вище панів, відірвати свою дупу від стільця й сходити на виборчу дільницю, аби розбавити потік бабусь та дідусів…
Петровський – перша ластівка майбутньої катастрофи. Продовжуйте «мочити» владу, яка не так воює, не таку обрала стратегію енергетичної безпеки, не так керує макро- і мікроекономікою, не так веде зовнішню політику і…
І на виборах до органів місцевої влади восени цього року переможуть шуфричі, тігіпки, кужелі, симоненки, тимошенки, медведчуки, вілкули та іже з ними. Бо гарантую – більшість з тих, хто клацає по клавіатурі, проклинаючи владу, на вибори не піде. Підуть бабусі та засіяний гречкою люмпен. І обере не тих, хто (негідники які) піднімали тарифи. Вони виберуть тих, хто пообіцяє «халяву». Як в Грузії 2012 року. А ті вже заблокують навіть тонкі, тендітні поки що паростки реформ в Україні, розхитають до неможливого політичну та економічну ситуацію в країні і вже на чергових (а напевно, що позачергових) парламентських виборах перемога, мов перестигле гниле яблуко впаде їм до рук.
А там і любитель страусів з ростовського сидіння підтягнеться. Вони вам зроблять… Успішну незалежну Україну…
Мильтон Джон писав (спеціально для декого виділяю курсивом): «Нація, яка не може керувати собою, але віддає себе у рабство власним жаданням, буде захоплена у рабство іншими господарями, котрих вона на обирала, і слугуватиме їм не добровільно, а проти власної волі».

P.S. Останнім часом мене все частіше накриває тупа безнадійна депресія. Намагаюся морально підтримати друзів та знайомих, особливо з числа тих, хто втік від «щастя» жити в ЛНР-ДНР. Намагаюся постити гарні, оптимістичні новини у соцмережах; боротися з російськими і місцевими, найнятими певними політиками, «тролями»; писати позитивні патріотичні статті у свій блог…
А самому все частіше ночами сниться мій будинок в Луганську. Нова багатоповерхівка, в якій зараз – я це знаю – залишилося жити менше чверті людей. Я довго ходжу сходами, піднімаюся та опускаюся ліфтом, але потрапити до свого житла, знайти свою квартиру із старим, продавленим диванчиком на якому колись відпочивав після нічних праць з рукописами, не можу.
І прокидаюся із сльозами на щоках…
Десь на підсвідомості я розумію, що може вже ніколи не побачу Луганська, не потраплю до свого втраченого житла. Але так хочеться сподіватися. Мати хоч якусь краплю надії. Надії, яку може здійснити лише сильна держава з сильним патріотичним народом, який іноді стимулює копняками, але разом з тим і підтримує обрану ним владу.

Не відбирайте в мене цю надію, «вишиватники». На порозі старості в мене більше нічого немає, крім надії. Навіть зайвої виделки…

Письменник-біженець
ПАВЛО  ПРАВИЙ
НЕ з Луганська...

7 комментариев:

  1. Може би Ви, шановний письменник-біженець, взялися-таки за роботу, а не пости пересилати патріотичні, - за справжній патріотизм, кінець-кінцем записався би до батальйону добровольчого, щоб відвоювати свою "Малу Вітчизну"...А на рахунок, пільг, субсидій, пенсій в віці 45 років, фінансування державою нерентовних шахт, металургічних комбінатів і т.п., бажання лежати і "щоб гроші з неба падали" - це Ваш Донбас, це безбатченки і безхатинникиу, які під ці всі мрії закликали біду в свій дім, це нероби і справжні люмпени, які, з діда-прадіда жили на землях і в домівках виголодженого в 1932-33 році українського народу, а не навчилися кохати і шанувати цю землю, бо вони вважають, що їм має " з неба впасти", - просто так...Це ці люди, люди з Донбасу кричали: "Расєя помогі, Путін пріді!!!!" Це люди без жодних ідей моральних, без віри, які ставлять і свічку Богу і дияволу....Це жалюгідгі і нахабні люди, які здають і продають наших солдат, які напередодні ім віддали свої пайки і хліб....І ще одна справа, шановний письменник-біженець, - це не Росія і Новоросія Вам, -це Україна, свобода слова, і кожний має свою думку і має право бути незадоволений тим, чи іншим, і може це Вас здивує, може бути незадоволений владою і може про це писати чи говорити!!!

    ОтветитьУдалить
  2. Этот комментарий был удален автором.

    ОтветитьУдалить
  3. Взагалі-то, більшість працюючих в Західній Україні людей тільки і мріють про зарплату 200 ненаших грошей, так що не треба нити.

    ОтветитьУдалить
  4. Яке ставлення у влади до самого головного члена суспільства громадянина таке і ставлення громадянина до влади іназивайте його, громадянина. як вам дозволяє ваша письменицька уява. Всі хто ішли у владу мали бути готові до критики від тих кому служать, але вони не готові до неї, бо вважають що це народ у них на службі. Ось вам відповідь..https://www.facebook.com/groups/angels.at.a.fireplace/permalink/901529466563132/

    ОтветитьУдалить
  5. Этот комментарий был удален автором.

    ОтветитьУдалить
  6. Проблема лише в одному, люди відвернулися від Бога. І ви, як я розумію, теж: "Не відбирайте в мене цю надію, «вишиватники». На порозі старості в мене більше нічого немає, крім надії." Коли б ми всі прислухались до заповідей Всевишнього, то жили б найкраще. Але нарікати і наговорювати на інших не потрібно, а просто стати, та й помолитись Господу Богу, а потім прочитати Закони Божі і почати виконувати їх. Кожен починає з самого себе, не дивлячись ні на "вишиватників", ні на політиків. Згадались слова пісні Марії Бурмаки: Коли б ми вірити могли,
    Які б ми витерпіли муки,
    Яку б вагу взяли на руки,
    Які б хрести ми понесли!
    Коли б ми вірити могли...

    Рекомендую прочитати слова одного мудреця: http://www.econet.ru/articles/67041-zapovedi-104-letnego-mudretsa-kak-zhit-v-zdravii-i-radosti

    ОтветитьУдалить
  7. Як не прикро це визнавати, Павло, але Ви праві! Якби українці від самого початку змогли консолідуватися, то пукін не посмів би навіть вякати про новоросію, а так він уміло розділив нас, а тепер намагається володарювати. Не хочу виправдовуватися, але ставлення до влади формувалося багато років і важко буде його змінити в одну мить, особливо, коли кожен промах наших керманичів уміло роздувається, а досягнення - нівелюються.
    Тому, наші пастухи повинні ставитися з розумінням до критики і працювати над інформованістю людей: бо одна справа, якщо мені перед тим, як мене різати, скажуть "треба вирізати апендицит - інакше смерть", і зовсім інша - "терпіть, так треба"

    ОтветитьУдалить