Гіркий смак "барбарисок" або повість про "настоящєго полковника"...

Хотів сьогодні писати про інше. Але випадково побачив виступ Анатолія Гриценка на своїй сторінці у Фейсбук з приводу присвоєння генерал-полковнику Віктору Муженко звання «Генерал армії України» і не зміг стриматися. Не зміг стримати захоплення від того як сміливо й принципово наш пан Анатолій, цей великий полководець і справжній полковник, врізав Президентові України Петру Порошенко межи ніг з приводу цього кадрового рішення.

Типова суцільна зрада: присвоюються, бачте, високі звання різному непотрібу, а в той самий час справжні офіцери, такі от як полковник Гриценко і без генеральських погонів, і без високих посад в міністерстві оборони. Неподобство.

Так пан Анатолій і написав, цитую:

«Порошенко присвоїв Муженку найвище військове звання Генерала армії України. Безтолковий генерал і безтолкове рішення» (https://www.facebook.com/profile.php?id=100003313481489&fref=ts).

Ясна річ, багатьом така принциповість видатного політичного діяча сподобалася. Станом на 17.45 сьогоднішнього вечора ця сувора правда життя набрала 1,2 тисячі «лайків», 226 перепостів і 152 коментаря.

Я Віктора Муженка особисто не знаю. Ті, хто знають, кажуть про нього різне – гарне і погане. Я принципово ані хвалитиму його, ані гудитиму – знайдеться чимало тих, хто краще за мене зробить те та інше. Але як затятий «порохобот», любитель тортиків «Золотий ключик» та «барбарисок», дозвольте стати на захист Президента і дещо відповісти принциповому полковнику із смітника української політики (в тому сенсі, що рейтинг пана Гриценка наближається до рейтингу Бармалея серед радянських дітей молодшого шкільного віку), навіть не відповісти, а поставити кілька принципових запитань. Отже.

Пане Гриценко не підкаже хто був тим міністром оборони, який відкрив шлях полковнику Муженко у генерали, призначивши того начальником штабу 8-го армійського корпусу в листопаді 2005 року? Не трудіться думати – воно для більшості полковників боляче. Підкажу: то були Ви, пане Гриценко. Очевидно, в той час, коли Ви призначали його на високу посаду Віктор Муженко не був «безтолковим», принаймні для Вас. «Безтолковим» він став, коли Вас відсунули від керівництва ЗСУ.

 Якщо Віктор Муженко бездарність, як Ви стверджуєте, пане Анатолій, то за яким критерієм Ви його підвищували? Невже за гроші? Чи «по блату»? От питання до Вас як до тодішнього міністра оборони: 8-м армійським корпусом тоді командував генерал-лейтенант Островський Сергій Олександрович, герой миротворчої місії в Іраку, між іншим. У 2010 році він пішов на підвищення – заступником командувача Сухопутних військ ЗСУ. Залишаючи корпус, він рекомендував замість себе генерал-майора Муженка і тодішнє командування цю рекомендацію врахувало. Між тим, командири підрозділів в усі часи дуже ревно ставилися до того, хто буде у них начальником штабу. Просто тому, що некомпетентність останнього виллється боком самому командиру. От питання до пана Гриценка: чи є в архівах рапорти генерал-лейтенанта Островського щодо зняття з посади генерала Муженка «за некомпетентність»? А якщо, не дай Бог є, чому тодішній міністр оборони полковник Гриценко не відреагував?

І звалити на те, що то були рішення антиукраїнського режиму Януковича не вийде, бо генерал Островський, як принциповий військовий на знак протесту проти політики «донецьких» вже в 2011 році подав у відставку. В 2014 році він очолив Житомирський штаб Національного Руху Опору (це така мало кому відома штука, яку ініціювала свого часу подруга пана Гриценка – пані Тимошенко). Тож звинуватити генерала Островського в тому, що він не розгледів «безтолковість» Муженка і порадив його на посаду замість себе не вийде.

А от ще одна цікавинка: 21 серпня 2007 року полковник Віктор Муженко отримує звання «генерал-майор». Цей наказ підписав тодішній Міністр оборони України такий собі Анатолій Гриценко.

За армію не скажу, а от в структурі МВС - знаю - генеральська зірочка іноді коштувала цілий мільйон доларів. Питання до Вас, «найчеснійший полковник»: за які такі заслуги Ви дали Муженку «генерала» якщо він нездара? За «бакси» чи по доброті душевній? Напевне тоді Віктор Муженко виявляв задатки Наполеона, принца Конде і гетьмана Сагайдачного в одній геніальній голові. Це вже потім, коли полковника Гриценка було прибрано з армії, його протеже скурився і став «безтолковим».

Полковник Гриценко полюбляє критикувати нинішнє військове начальство і не лише його. Послухати пана Гриценка, так він є великим спеціалістом не лише у військовій справі, але й сільському господарстві, фінансах, зовнішній політиці; знає як лікувати дітей і переробляти нафту в бензин; розуміється на проблемах космонавтики і асенізаційної служби. Із студії «Шустер Лайф» не вилазить. Жаль, вороги України не дають панові Гриценку влади – ото б він показав як треба рулювати. В стилі Наполеона, принца Конде і гетьмана Сагайдчного. Але от що дивно: перебуваючи на посаді міністра оборони, як геніальний стратег він чомусь не підказав ані тодішньому Першому міністрові, своїй подрузі по життю Ю.В. Тимошенко, ані Головкому ЗСУ, Президенту України В.А. Ющенко, що не можна бездумно скорочувати армію й робити з механізованих бригад «кадровані» (в народі – «кастровані») з’єднання, які самі себе в бою захистити не здатні. От би поставити вимогу: робіть зі мною, що хочете, у відставку відправте, але я наполягаю – механікам-водіям танків хоча б по парі годин водіння на місяць треба дати. А ще бажано б хоча б раз на рік по 2-3 постріла з танкової гармати робити екіпажам. В деяких частинах танкісти на полігоні не були роками. Чи поставив таку вимогу принциповий полковник? А чи може, на знак протесту, пішов у відставку? Що відповісте?

http://uainfo.org/blognews/418973-volontery-prodolzhayut-pomogat-voennym-iz-uchebnogo-centra-desna-fotoreportazh.html

Навчальний центр "Десна". Жовтень 2014 року. Зверніь увагу на

іржаві траки танка - напевне це через те, що він з полігону

не вилазить. Зверніть увагу в якому стані танкові бокси.

Невже людина, яка керувала армією 3 роки за це не

несе відповідальності?

http://da.hiblogger.net/3562.html

Учбовий центр "Десна", стрільбище, вересень 2007 року, за три місяці

до звільнення А. Гриценка з посади міністра оборони.

Просто фантастичне обладнання, тандарти НАТО відпочивають.

Зверніть уваги на набиті піском "совкові" речмішки в якості упору для

автоматів. Це не від гарного життя, це рензультат титаничної

трирічної роботи нашого героя на посаді Міністра.

Але ось вам питання: в період керівництва паном Гриценком Міністерством оборони, кількість наших Збройних сил скоротилася на 20%. Скорочення відбувалося варварськи. Казарми, бокси і склади віддавалися невідомим фірмам і фірмочкам під «реструктуризацію». Це значило, що бригади найманих алкоголіків розбирали їх на будматеріали, які «заганяли» за смішними цінами – шифер туди, цеглу – сюди, а бетоні перекриття – он туди.

Техніку ставили на консервацію просто неба, де вона благополучно іржавіла аж коли виявилося, що армії воювати нічим. Недавно був в музеї «Лютежський плацдарм». Там є експозиція різних танків-гармат-мінометів. Серед них стояли БТР-60П та БМД-1. Зараз від них лише таблички залишилися. Працівники музею кажуть, ще влітку 2014 року в АТО машини поїхали. Це ж до якого стану треба було довести армію, щоб музейні експонати з постаментів довелося знімати?! Добре ще, що за старими радянськими правилами вся бронетехніка на пам’ятниках має бути в справному технічному стані. Невже за це все людина, що керувала Міністерством оборони майже три роки, не несе відповідальності?

http://oberfeldwebl.diary.ru/p117743174.htm?oam

Музей "Лютезький плацдарм". На задньому фоні - 2 БРДМ, трохи 

за ними є БТР-60П, якого не видно на знімку. У 2014 році через 

геніальне керівництво армією кузьмуків-єханурових-гриценко-єжелей-лєбєдєвих ці музейні експонати поїдуть воювати...

Але повернемося до Віктора Муженка. Цей генерал ще перебував в глибокій провінції, креслячи на мапах якісь стрілки і керуючи (за затвердженими Вами, пане екс-міністр) графіками знищенням української Армії, коли Ви почали фактичну ліквідацію військової стратегічної розвідки. Нагадати з яким формулюванням безбожно скорочувалася агентурна мережа в т.ч. в Росії? «За відсутністю потенційного ворога». Якби це було за часів СРСР, навіть не Сиаліна, а «ліберального» Брежнєва за таку «діяльність» судили б і дали мінімум 15 років. Якби людина, що скоїла таке через елементарну військову безграмотність, мала хоч гран совісті, вона б пішла до монастиря – гріхи замолювати. Або тихенько сиділа б собі на дачі й попиваючи горілку, за допомогою дружини-журналістки строчила мемуари «Як ми прос..ли армію». Але декому найметься – все по телевізійним політичним ток-шоу швендяють.

Екс-міністр любить розповісти розумні речі з

телевізора...

Полковник Гриценко обіймав посаду Міністра оборони з 4 лютого 2005 по 12 грудня 2007 року. Після чого перейшов на посаду голови Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони. Очевидно, саме керуючись питаннями національної безпеки знищували військову стратегічну розвідку й різали на шматки ракети берегової оборони.

   Ось вам кращий у світі бойовий танк Т-84У «Оплот». Розроблений в голодні 90-і харківськими інженерами. На озброєння прийнято у 2001 році.

Знаєте скільки їх побудовано до 2014 року? Цілих десть одиниць. Повторюю: десять! Невже пан Гриценко за цю ганьбу не відповідає? Скажуть: не відповідає, бо ці 10 танків вийшли з цехів далекого 2001 року, коли пан Анатолій був лише президентом Центру економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова і за сумісництвом – позаштатним консультантом Комітету з питань національної безпеки та оборону Верховної Ради. Але чому він за роки перебування на посаді не спромігся купити для армії жодного (кращого в світі) танка?

А знаєте чому саме десять? Це парадний розрахунок. Спеціально для парадів. Девять танків для проходження урочистим маршем повз трибуни в лава 3Х3 і один головний - попереду. Віктор Муженко, звісно, «безтолковий». Зате Анатолій Гриценко дуже… Аж занадто.

Кращий в світі танк "Оплот" на параді. Всі 10 штук.

В часи Кучми-Кінаха-Кузьмука їх побудували 10. Для парадів. В часи

Ющенко-Тимошенко-Гриценка - красивий круглий "0".

Про темні історії з хабарництвом і корупцією на кшталт продажу п’яти земельних ділянок в Криму, що належали Міністерству оборони, родині Януковичів не говоритимемо. Не говоритимемо і про скандальнк інтерв`ю  газеті "Україна Молода" В`ячеслава Кредісова - колишнього заступника колишнього міністра оборони Анатолія Гриценка про виплати останньому 25 тис. доларів щомісяця, які буцімто йшли на потреби створеної у 2005 році партії "Громадянська позиція". З одного боку, пан Гриценко так і не спростував цю інформацію, а з іншого ну, що таке 25 тисяч для міністра... 

Провину має довести Суд. Нема рішення Суду – вважатимемо, що Анатолій Гриценко честь офіцера, про яку постійно торочить з телеекранів, не заплямував. Тут він чистий.

Але ось питання:

«57-річний екс-міністр оборони Анатолій Гриценко, батько двох дітей, згідно з декларацією, у 2013 році отримав доходи у сумі 438 тис. 278 грн. Члени родини Гриценка торік мали прибуток понад 1 млн. 120 тис. грн. За Гриценком нерухомого майна не значиться. Однак члени його родини мають три квартири загальною площею менш як 170 м. кв. та дачний будинок площею 347,4 м кв. Гриценко володіє новеньким Volvo XC 90 та водним мотоциклом Yamaha, на банківських рахунках тримає 751 тис. Грн» (http://visti-kalush.com.ua/articles/category/economic/2014/04/25/8957/view).

Це відомості за 2014 рік. Коли пан Анатолій рвався в президенти. Скільки коштувала Volvo XC 90 у 2014 році не скажу – ліньки шукати, а станом на 2015 рік ціна в автосалонах Києва складала 61тис. 650 євро. Про яку модифікацію гідроциклу «Ямаха» йдеться не відомо. Однак відомо, що найдешевший Yamaha SuperJet зараз обійдеться покупцеві трохи більше ніж у 10 тис. доларів.

Звернемо увагу на дачу. Що це за «дачний будинок» площею майже 350 метрів? Здається, в усі часи це називалося заміським маєтком. Так воно і є. Милуємося:

«Особняк Анатолія Гриценка площею 347, 8 кв. м. знаходиться в глибині ділянки - захований за високими хвойними деревами. На великій території з виходом на воду розташовані баскетбольний майданчик, озеро з декоративним мостом, відкрита альтанка і ігровий будиночок для 10-річної дочки Ганни» (http://ukr.obozrevatel.com/crime/02795-zhurnalisti-opublikuvali-foto-budinkiv-kandidativ-v-nardepi.htm).

Сусідами полковника є такі друзі народу, як Нестор Шуфрич, Рінат Ахметов, Юлія Тимошенко. Це – знаменитий елітне «дачне товариство» «Срібна затока». Станом на 2007 рік ціна на нерухомість тут була така:

«… будинок площею 370 квадратних метрів, територія двору — 31 сотка, ціна — два з половиною мільйони доларів» (http://gazeta.ua/articles/life/_skilki-koshtuye-budinok- timoshenko/177984?mobile=true).

Серед захоплень полковника Гриценка - риболовля, преферанс, туризм та, як радив принц Конде полководцям - шахи. Разом з умінням плавати (на "Ямасі"), скакати на "Вольво" та вирізнятися красномовством на телевізійних ток-шоу - просто сім лицарських чеснот...

Щоправда, заради справедливості, треба сказати, що є й значно дешевші «заміські будинки». Зараз там продається недобудований двоповерховий палац площею 822 метри з земельною ділянкою 40 соток «всього лише» за 2,4 млн. доларів.

Добре, хоч пан полковник засвоїв важливість у військовій справі маскування об’єктів від ворожих очей. Але питання залишається: «звідки гроші, Зін?» Поговорюють, що за часів курування паном Гриценком міноборони,  лише в Києві "наліво" пішло більш ніж 100 гектарів землі, що належала військовому міністерству. Те, як пан полковник примудрився продати Дніпропетровський окружний військовий шпиталь росіському ВТБ, журналісти досі згадають з піітетом і повагою - через хитроумність схеми цієї оборутки. Що скажете, пане полковник?

Я не заздрю, зовсім ні. Рідко кого з можновладців можна похвалити за те, що вони живуть відповідно до своїх офіційних доходів. Але й рідко коли зустрінеш такого принципового чесного політика, «справжнього полковника», котрий рубає правду просто в очі, яким є глибоко шанований мною пан Гриценко…

P.S. Пишу це і соромно мені. Надто вже на замовну «чорнуху» перевиборчу» схожий цей текст. Багато негативу вилив я на бідну голову полковника. Несправедливо це. Напевне мало хто повірить, що автор не отримав з каси Липецької фабрики «Рошен» кількох зелених папірців з портретом Бенджаміна Франкліна. Соромно мені, хоч єдиним «Рошен», що зараз лежить переді мною, є 300 грамів «Барбарису», «Дюшесу» та «Мятних», що ми їх чесно з молодшою доцею придбали в сусідньому маркеті. Палити кинув, знаєте, вживаю цукрки замість сигарет, але який в тих "Барбарисів" гіркий смак, друзі...

А щодо решти… Не було б цього виступу пана Гриценка у Фейсбук з приводу його колишнього протеже Муженка – не було б цієї публікації. Чесне рошенівське. Так шо вибачайте, дехто сам винен.

P.P.S. Це не головне, але так, до слова: пану Гриценку чи хто там писав його репліку до уваги: слова «безтолковий» і українській мові немає. Це – русизм. Є слово «нетямущий». Втім, «настоящему полковнику» й видатному професіоналу таку дрібницю можна простити…

З великим рошенівським привітом,

«поро хобот» і «зрадник України»

ПАВЛО  ПРАВИЙ