Про перевтому, Валентіана ІІІ і гавкіт журналістів Lifenews

Новорічно-різдвяні свята катастрофічно відбилися на мислітєльних здібностях російських пропагандистів та їхніх начальників. Зрозуміло, що тих здібностей і так було – мов пива в радянському магазині після 23 лютого, але те, що втнули московські товариші, можу охарактеризувати одним словом: сумна маячня. Шмурдяк в них неякісний, чи що?

Щойно прочитав фантастичне повідомлення. Протер очі, перечитав ще раз. Ні, я не сплю і сьогодні не перше квітня. Але тоді як пояснити заголовок, скажімо, у «Новій газеті»:

«Lifenews: глава ГРУ Игорь Сергун умер от переутомления»

Коли я писав про те, що попереду ще будуть смерті осіб, причетних до організації злочинних терактів на території Росії, а також анексії Криму та війни на Донбасі з різних рідкісних причин - від раптової нежиті до тяжкої тривалої діареї – я кепкував, натякав на неприродність отих смертей. А вийшло, що московські пропагандисти цілком серйозно, із скорботними похмурими обличчями несуть ахінею, яку на вуха не натягнеш. Ну, скажіть, крім анекдоту як інакше сприймати пасаж про те, що начальник ГРУ Генерального штабу ЗС РФ генерал-половник Ігор Сергун помер

«… 3 января в подмосковном доме отдыха. По данным издания, генерал умер от переутомления» (http://www.novayagazeta.ru/news/1699152.html).

В будинку відпочину. Від перевтоми. На третій день після зустрічі Нового року і на другий день після опохмелу. Анекдот? Анекдот.

Але мені особисто тут пригадується інший, старий радянський про Сталіна і Кірова:

Идет митинг. Выходят Сталин и Берия. Сталин говорит:
- У нас в стране большое горе. Убили товарища Кирова.
- Кого убили?
Сталин:
- Убили товарища Кирова...
Из толпы снова:
- Кого?
Сталин:
- Товарищ Берия объясните им кого убили.
Берия:
- Кого надо того и убили.

Берія, звісно, до смерті Кірова стосунку не мав, там інші постаралися, але тут зовсім не про те. Тут про клишоногість і неадекватність російського ведмедя на полі пропаганди. Наче спеціально такі причини смерті одного з п’яти найвищих російських військових чинів вигадали, аби в решти не виникло жодних сумнівів в тому, що генерала теє…

Так вони примудряються ще й маячню нести, від яких навіть людина, що пройшла факультативний курс основ медичних знань починає душитися різдвяним олів’є:

Одной из причин его смерти стала усталость, переработки, недосыпы и все сопутствующие его должности симптомы», — приводит Lifenews слова своего источника, знакомого с ситуацией (http://www.novayagazeta.ru/news/1699152.html).

«Сопутствующие должности(?!) симптомы»?! Бідна, бідна Росія! Хто тобою керує? І хто обслуговує цих керівників? Напевне, «сопутствующими симптомами» посаді журналіста в агенції Lifenews є ті самі, що й за важкої прогресуючої деменції. Гавкати, мов собака на колег тамтешні борзописці можуть, а висловлюватися так, аби не сміялися кури – то вже не для них.

Людина, що писала цю маячню, плутає хворобу із її симптомами і отримує за це грубезні гроші платників податків. Людина навіть не усвідомлює, що перевтома – це не симптом, а хвороба, симптоми якої зокрема: відсутність бажання сну, зниження реакції, почервоніння та запалення очей, набряк обличчя, нудота, блювота, втрата свідомості.

Я не знаю, яка зарплата у пана Юнашева, котрий любить гавкати на людей, мов Сірко на мух, але точно знаю – я би йому і ста гривень не заплатив. Справа навіть не у кричущому невігластві, а в небажанні працювати. Адже зовсім не важко зазирнути до Вікіпедії, перш ніж писати дурниці.

Звісно, все це сталося від гострого бажання Юнашева та його колег по ГавНьюс, зобразити справу так, начебто товариш генерал згорів на роботі від неймовірної напруги. Мовляв, поки прості росіяни святкують, влада не спить і не шкодує живота свого за Отєчєство. Тому пропагандистам недостатньо було справжнього діагнозу «гостра серцева недостатність». Їм потрібен герой. От і виглядають тепер клоунами.

В нинішньому російському суспільстві повертається мода на товариша Сталіна. Моду цю, звісно, замовили з Кремля. Мода ця спрямована на те, аби товариша Путіна зробити новим Сталіним, з усією повнотою влади останнього, правом розстрілювати без суду й гнобити в таборах сотні тисяч «ворогів народу». Але одночасно і з великим фанатичним коханням народних мас до «Отца народов». Вже навіть і вірші та пісні про Путіна з’явилися у повній відповідності до обожнювання вождя:

В далеких деревнях и селах

Гармони о любви поют...

Россия будь всегда веселой,

И помни истину свою.

Пусть непогода смерчи крутит,

Но солнца свет для всех един...

Давай вперед, Владимир Путин!

Мы все проблемы победим!

В кремлівському кабінеті Сталіна світло не вимикалося ніколи. Сталін на саміті Тегерані, а світло горить всю ніч. Сталін дудлить «Хванчкару» і лопає шашличок в колі найближчих холуїв на дачі в Кунцево, а світло горить. Бидло, яке повертається з третьої зміни, має бачити: Сталін працює…

Відповідно будували й світлий образ «соратників». Вони також ніколи не спали, не пили, не смажили шашлик і комсомолок на дачах. Вони працювали 24 години на добу 365 днів на рік. Іноді й 366 днів.

Нинішня московська пропаганда також пішла по тому шляху. Проте біда в тому, що Путін – не Сталін, Бортніков не Берія, а Лавров – не Молотов. Сталін оточував себе непересічними людьми. Хай і жорстокими, мов вовки, але – талановитими.

Сталін оточував себе чудовими письменниками і журналістами. Хай вони й були холуями, але – холуями талановитими: Твардовський, Нагорний, Левітан, Еренбург, Полєвой, Катаєв, Шагинян і десятки інших працювали на Агітпроп.

А зараз Юнашев гавкає. Та Іванова, підстрибує з пачкою рублів в нетерплячці перед зачиненими дверима квартири Ельдара Рязанова, мов перед зайнятою кабінкою туалету. Кисельов з поглядом професійного альфонса і словниковим запасом Шури Балаганова. Бондарчук клепає жахливі фантастичні фільми про Сталінград…

Ні, путінська Росія – це не СРСР Сталіна. І ніколи нею не стане, як би того не хотіли алкаші з пропитими мізками та відставні кадебешні кати. Росія Путіна – це Римська імперія часів Валентіана ІІІ, повного нікчеми, який намагався видавати себе за генія. Який був одружений з власною племінницею. Який через ревнощі до слави особисто прикінчив найталановитішого свого полководця. В часи влади якого всі кричали про велич імперії, але ніхто в це не вірив. Коли народ не хотів нічого, окрім халявних «Хліба та видовищ»; коли основний привілей і прагнення громадян Риму – це право не працювати, отримуючи вино та закусь від держави.

Чим закінчилася історія Римської імперії ми всі знаємо.

Так само закінчиться й історія недоімперії Путіна.

Бо її символ – це не ракета «Тополь», що не літає, і не танк «Армата», що не їздить. І навіть не Крим у пітьмі та Мурманськ без газу.

Символ путінської Росії, це коли путінського пропагандиста з Lifenews, Путін послав до Донецька знімати репортаж про путінських ополченців, що воюють проти «бандеро-фашистов», два дні ґвалтують ті самі путінські ополченці й знімають те на камеру, яку Путін видав тому журналісту, аби він знімав хоробрих путінських ополченців.

В цьому, друзі, і діагноз, і симптоми, і медичний вердикт.

Шануймося – перемога не за горами.

ПАВЛО  ПРАВИЙ