"Газоват" комбата Насіння та кулаки Парасюка або пристрасті навкола "чорного золота"

У «Московському Комсомольці» з’явилося повідомлення, що «Газпром» готовий компенсувати Україні нестачу вугілля постачанням свого газу. І ми маємо радіти такій чуйності, адже «мижебратья», правда? І парасюковсько-семенченська блокада тут ні до чого, чи не так?

І все б нічого, якби не кілька цікавих моментів. 17 січня 2017 року «Газпром» поставив перед Україною вимогу виплатити 5,3 мільярди доларів штрафних санкцій за невибраний газ. Вже через день, якщо не помиляюся, Семен і його команда оголосили про підготовку блокування залізниці, яке почали 25 січня, через тиждень після ультиматуму «Газпрому».

Ані Боже мій - ні на що не натякаю. Все це - звичайний збіг обставин. Як збігом є і те, що через тиждень після початку блокування «торгівлі з ворогом», в Росії почали розповідати, що в ЄС, де Україна бере газ по реверсу, «блакитного палива» мало, і його вже скоро не вистачить не те що для України, але і для Європи.

«По словам зампреда правления «Газпрома» Александра Медведева, российский холдинг готов поставить Европе столько газа, сколько она попросит. Из-за недостатка топлива уже этой весной странам ЕС придется покупать еще большие объемы газа» (http://www.mk.ru/politics/2017/02/02/ukraina-pitaetsya-evropeyskim-gazom.html).

2 лютого в «Московському Комсомольці» опублікували цікаві слова ВВХ. Прочитайте і замисліться:

«Мы не ставим перед собой никаких целей политического характера в отношении транзита через Украину», — подчеркнул Путин. «Если это будет экономически целесообразно, если это будет надежно, то мы не исключаем и продолжение какого-то объема транзита через Украину» (там само).

І тут маленький фюрер Третього Риму сказав чисту правду: ніякої політики – чисте бабло. Москва має катастрофічну потребу в валюті. Через санкції її відлучено від кредитних ліній, а долари дуже і дуже потрібні, аби тримати рубль, вести війни, компенсувати гігантський дефіцит платіжного балансу.

Через це вже більш ніж півроку «Газпром» продає газ в ЄС собі у збиток. Замисліться: долари потрібні настільки, що заради них доводиться торгувати у збиток! Ось вам картина маслом:

«Цены на российский природный газ в Европе упали до самых низких значений с сентября 2004 года и теперь примерно на 20% ниже европейских спотовых (рыночных) цен на газ — крупнейший дисконт за восемь лет» (http://www.rbc.ru/economics/09/06/2016/575973bc9a7947c723a9d3ae?from=newsfeed).

Тут Bloomberg, скажемо відверто, проявив політкоректність. Насправді такі «дисконти» називають демпінгом. З літа минулого року ситуація не покращилася. Вона значно погіршилася. Вперше з 1991 року «Газпром» з основного «донора» бюджету став практично збитковим і його довелося ДОТУВАТИ З ДЕРЖБЮДЖЕТУ.

В таких умовах Керівництву «встающей с колен» не залишається нічого іншого, як компенсувати низькі демпінгові ціни збільшенням об’ємів продажу. Підвищувати ціни не можна: надто багато зараз конкурентів. Але газ з Тюмені до Берліну у відрах не носитимеш. Його потрібно транспортувати.

Отут і з’ясувалося, що альтернативи українській ГТС немає. Не існує її.   І можете звинувачувати мене у фантазерстві і прихильності до теорії змов (все таки я не є одним з експертів, які не вилазять з телевізора і не претендую на цю роль з причини свого дилетантизму, будьте поблажливі), але тут слід шукати причину, чому Семену і Вовану засвербіло боротися із «торгівлею з ворогом».

Одночасно з операцією Семенченка та Парасюка по економічному придушенню Лугандонії шляхом блокування постачання вугілля в Україну, Москва почала атаку і на саму Україну, і на ЄС з метою втюхати свій газ. Якомога більше газу.

Україна, звісно, не може відмовити передусім західним партнерам у транспортуванні газу з Росії. І вона його сумлінно постачає. За 2016 рік через Україну до ЄС транзит газу збільшився на 23%, і з початку 2016 року транзит також іде нормально (цікаво, чому Парасюк не блокує постачання російського газу до ЄС, це ж офігенна торгівля з ворогом? Ну, то таке: схотів блокувати постачання вугілля на наші ТЕС – так вийшло, не розірватися ж йому надвоє).

Якщо транзит іде і ми готові його збільшувати, коли європейці попросять, то в чому ж тоді справа? Чим невдоволена Москва? Чому наприкінці січня почалася «мерва»?

Все просто: Україна з 1 січня 2016 року підвищила платню за транзит російського газу до ЄС утричі. Повторюю: УТРИЧІ. Це така ось «зрада».

ВВХ і так торгує газом собі у збиток, а тут ще замість 2,5 $ як раніше доведеться відстьогувати українцям за транзит 1 тис. кубів на 100 км цілих 7,9 доларів.

Хочете, порахуємо разом? Візьмемо (приблизно) 1100 км. від північно-східного до західного кордонів України. Виходить, «Газпрому» треба заплатити за прогонку 1 тис кубів газу на цю відстань додатково 9,4 долари.

Скільки Україна прокачує газу до ЄС на місяць? У грудні 2016 року - 8,4 млрд. куб. м. Беремо калькулятор і легко підраховуємо, що з новими тарифами на транзит «Газпром» щомісяця додатково втрачатиме 498, 96 мільйонів доларів. Майже шість мільярдів на рік.

Ці мільярди можна легко тратити на придбання газу з ЄС по реверсу. Тим самим, зменшуючи збитки від різниці цін, якби ми купували його в Росії. Виходить, Москва за власні гроші укріплює енергетичну від неї незалежність України. Виходить, що цей додатковий мільярд, який отримуватиме Україна, є додатковою перешкодою змусити все таки її купувати газ в Росії. Це значить неможливість повернення Москвою українського газового ринку хоча б у близькостроковій перспективі. А це ще мінус приблизно 5 мільярдів доларів на рік. А там так сподівалися на це. Вже й «смачну» ціну на газ на перший квартал 2017 року для нас приготували – 200-210 доларів за тисячу кубів.

Отут (як на мене) і порилися собаки, свині та інші тварини у камуфляжі та з поросячими оченятами на круглих угодованих пиках. Ось в цьому причина того, що старого феесбешного холуя Семена витягли з нафталіну, постригли, припудрили і, пристебнули до нього ідіота Вову, котрий заміст думати, звик махати ногами у стилі хріновеньких голлівудських бойовиків. Та ще кількох «ветеранів» найняли, на котрих по кілька статей Кримінального кодексу за розбої, мародерства та інші цікаві речі висять. Цим «героям» все одно нема куди діватися, а слава учасників «газовату» Семенченка проти Лугандонії захищає від правосуддя: «злочинна влада, що наживається на торгівлі з ворогом, переслідує героїв».

Ось чому за вомбатом Семеном вже засвітилася коняча пика Юри Бойка - одного з головних партнерів «Газпрому» в Україні. Ось чому знадобився Парасюк: Семенченка-Гришина вже давно ніхто не поважає і всі знають йому ціну.

У Парасюка ще збереглися залишки авторитету серед дурних «патріотів». Вони коли бачать «людину, яка прогнала Януковича», починають плакати від збудження і сентиментальності, а відтак не бачать за сльозами нічого.

Саме такі люди потрібні російським спецслужбам на їхнім партнерам тут, людям типу Юри Бойка. Саме подібних їм ще Ленін називав «корисними ідіотами». Їм лише крикни «злочинна влада торгує з ворогом» і вони порвуть (в себе на кухнях та в соцмережах) будь-кого, хто почне тикати носом у СРАВЖНІ мотиви Семенченка. Вони навіть знову його полюблять. Достатньо лише крикнути «злочинна влада…»

Звісно, операція «Кондуктор, нажми на тормоза» за участі Парасюка і Гришина – це лише частина потужної операції з тиску на Україну. Тут вам і «Майдан-3», який збирають чи то 20 чи то 22 лютого «патріоти»; тут і Авдіїївка; тут і тиск російських лобістів в ЄС; тут багато іншого цікавого.

До речі, ось той таки «Московский Комсомолец», подає цікаві речі. Читайте уважно:

«Массовая запись в ополчение ДНР и ЛНР, в частности, наблюдается в Довжанском, Ровеньках, Луганске, Алчевске и Кадиевке. Украинская разведка отмечает, что они поступают на службу, чтобы прокормить свои семьи в условиях безработицы.

В конце января украинские боевики заблокировали узловую железнодорожную станцию Светланово движение по грузовой железнодорожной линии Луганск — Лисичанск — Попасная.

В результате в самой Украине возник дефицит угля, который поставлялся из Донбасса. В свою очередь лидер ЛНР Игорь Плотницкий заявил, что поставки угля Киеву будут возобновлены только после того, украинские власти принесут извинеия за действия своих силовиков» (http://www.mk.ru/politics/2017/02/16/posledstviya-ukrainskoy-blokady-donbassa-ostavshiesya-bez-raboty-massovo-stanovyatsya-opolchencami.html).

Правда, цікаво, вугілля блокують «украинские боевики», але поновлювати його постачання до України буде Плотницький. Щоб це значило, га, панове? Може те, що Гришин та Парасюк сидять на залізниці, аби прикрити той факт, що з’явилися б вони там, чи ні, а вугілля все одно з Лугандонії не пішло б. Бо його «заблокували» не Семен з Вовою, його заблокували з Москви?

Наостанок скажу: можете обзивати мене різними негарними словами; можете розповідати що я нуль в енергетиці; можете (і навіть це потрібно робити) сперечатися. Мені до всього цього не звикати, хоча, звісно, це неприємно.

Я ще у серпні 2014 писав про те, що Семенченко – це шарлатан, шахрай і агент спецслужб. Тоді ще ого всі любили, тож ваш покірний слуга був «феесбешним тролем». Але з того моменту багато води утекло. Фанатів у Гришина суттєво поменшало. У Парасюка теж.

Але так само переконаний, що БУДЬ-ЯКІ дії Гришина йдуть в розріз з інтересами України. Бо це – Гришин.

Відтак оголошений Семенченком «газоват» за підтримки ніг та кулаків Парасюка може бути на користь кому завгодно від Путіна і Міллєра до Коломойського, Бойка і Ахметова, але не державі Україна і не українському народу.

Амінь.