суббота, 25 февраля 2017 г.

Про "Чорну раду" або як пустити за вітром Україну

Для тих, хто кричить «злочинну владу геть» і намагається розкрутити черговий Майдан та збройний бунт. Нагадаю вам, великі патріото-націоналісти, про «Чорну раду». Не чули?


Це не дивно, бо зазвичай більшість з тих «націоналістів» та «патріотів», в кого рецепт побудови «щасливого завтра» полягає у двох словах «всіх розстрілірт», історії не знають.
Тут прямий зв'язок, чим більший «патріот» і чим агресивніший «націоналіст» - тим нижчий у нього рівень освіти. Вірніше – навпаки.
Ось вам інформація для роздумів. Чітка історична паралель, яку не може не побачити нормальна людина. Її навіть дурень здатен помітити.
У січні 1663 року гетьман України Юрій Хмельницький, який відрізнявся недолугістю і, чесно скажемо, тупістю, зрікся влади і втік. Не до Ростова, звичайно, а лише до монастиря. Міг би й до Ростова, бо подібно до свого «колеги» в наші часи, за свої три з лишком роки гетьманування, примудрився «покласти» Україну під Москву, підписав угоди про заснування у 5 українських містах московських гарнізонів (угода по Севастополю в обмін на «знижку» по газу нічого не нагадує?) та ще кілька цікавих бомажок.
Після зречення громадянина Ю. Хмельницького Україна зразу ж розпалася на 2 частини. Це відбулося під впливом московської агентури на Лівобережжі.
Московити активно підкуповували політиків (козацьку старшину) Лівобережної України та Запорізької Січі.
На початку 1663 року за згодою короля Речі Посполитої у Правобережній Україні гетьманом було обрано Павла Тетерю. Однак лівобережні полки і Запорожжя не визнали влади Тетері, звинувачуючи його у тому, що він – маріонетка Заходу.
А Захід, як відомо – бездуховно-католицький, на відміну від православно-скрєпної Москви. Про печеньки польського посла окремі лівобережні політики не згадували, зате не лінувалися розповідати про тисяч золотих, які Польща кинула на підтримку «хунти» Павла Тетері, аби навернути у рабство українців. Деякі прямо кричали в бік Москви «Романовприйди».
Патріотично налаштовані політики Лівобережжя багато говорили про єдність України та про те, що її треба рятувати від московитської загрози. Але об’єднуватися з Тетерею не хотіли. Гетьманом бачив себе наказний гетьман Яким Сомко. Але ніжинський полковник Василь Золотаренко був іншої думки: він жорстко наполягав, що гетьманом має бути лише ніжинський полковник Василь Золотаренко.
Кожен з двох мав власне військо, власних прихильників, яких вербував або за гроші, або натуроплатою – гречкою, медом, горілкою.
Поки вони чубилися між собою і дружньо ненавиділи Павла Тетерю, активно працював ще один претендент на владу в Україні – кошовий отаман Війська Запорізького Іван Брюховецький, на якого робила ставку Москва.
Іван Брюховецький, вдавався до соціальної демагогії, обіцяючи зменшити податки та видаючи себе за захисника інтересів народу. Це не мої слова – це слова наших істориків. Серед гасел Брюховецького: ідеї «халяви» (тобто соціальної рівності), обмеження впливу олігархів (вибачте - козацької старшини) та децентралізації. Таким чином він завоював голоси простих козаків та суспільних низів.
Під час чорної ради Брюховецький, кандидатуру якого підтримував і царський уряд (на раду прибуло московське посольство і 8-тисячне військо), сподіваючись з його допомогою зміцнити свої позиції в Україні, домігся обрання його гетьманом.
Після ради Яким Сомко і Василь Золотаренко у побоюванні за свої долі намагалися шукати захисту в московських посадовців, що були присутні спостерігачами. Ці спроби виявилися марними, бо  московити, які раніше таємно підтримували їх і нацьковували на Тетерю та Виговського, вже мали свою маріонетку. Невдовзі Сомка і Золотаренка разом з кількома прихильниками було арештовано, звинувачено у зв'язках з поляками і страчено.
Наступні 2 роки Брюховецький намагався «дійти до Львова», тобто воював проти Павла Тетері і Петра Дорошенка. Успіху ніякого ця війна не мала, натомість в обмін на підтримку, Брюховецькій фактично всю реальну владу на Лівобережжі віддав представникам московського царя. Всупереч передвиборчим обіцянкам, значно підвищив податки з простого люду, укріпив власну владу над підданими і підвищив централізацію.
Докерувався до того, що і його владу, і владу тоді вже іншого гетьмана Правобережжя - Дорошенка було підірвано настільки, що Андрусівською угодою Україну було поділено між Польщею і Московією по Дніпру.
 Під впливом всенародного обурення Андрусівським договором у містах Лівобережжя відбулися виступи проти московських залог, спричинених загальним обуренням діяльністю московської адміністрації в Україні. Іван Брюховецький просив у Москви війська, щоб покарати всіх незгодних: всі збунтовані міста й села він передбачав вирізати, спалити і знищити. Але тут Москва не наважилась прислухатися до його порад.
Після цього Брюховецький вирішив за допомогою Петра Дорошенка самому стати на чолі повстання проти Москви, щоб таким чином зняти з себе народну нелюбов і будь що зберегти владу.
У січні 1668 року на старшинській раді в Гадячі Брюховецький висловився за ліквідацію московської влади в Гетьманщині та перехід України під османський протекторат. Рада прийняла цю пропозицію. Одночасно Брюховецький вступив у переговори з Петром Дорошенком та вислав посольство до Стамбулу.
7 червня 1668 року він зустрівся з правобережним гетьманом Петром Дорошенком біля Диканьки для проведення спільної військової ради. Але напередодні наради його було розірвано заживо лівобережними козаками, які 5 років тому носили Брюховецького на руках. Розірвали за запроданство Москві.
Так от, панове «зрадомани», великі патріоти України і борці зі «злочинною владою». Якщо ви не одумаєтеся, то нас попереду чекає саме такий сценарій. Чорної Ради поки що не відбувається. Її поки що готують. Готують у Москві.
Але вже є сучасний Брюховецький З косою замість шаблі. і сучасні Золотаренко та Сомко вже кремлівською розвідкою окучені, заряджені баблом та оточені агентурою. Вони мають валити сучасних Тетерю та Дорошенка, встеляючи шлях до булави маріонетці Путіна. Тільки їх зараз трохи більше ніж двоє. Кожен, хто має хоча б пару звивин на поверхні мозку легко тикне пальцем в цих типів.

P.S.
Нещодавно спілкувався у неформальній атмосфері з солістом дуже відомого українського патріотично-націоналістичного рок-гурту. Захмелілий патріот, аж скреготав зубами від ненависті до Порошенка.
- Його треба негайно скидати, - каже.
- Гаразд, - відповідаю. – Давай скинемо. Хто замість нього?
- Я не знаю.
- Так, може, спочатку треба знайти того, хто буде кращим за нього?
- Нє, треба скидати, а там подивимося.
І тут ловлю себе на думці, що десь вже чув подібне. Точно: в Луганську. В Луганську «ватники» у 2014 році практично вголос говорили: треба від’єднатися від України, від «хунти», а там буде видно що далі робити…


P.P.S.
Знаєте, які наслідки мала для України «Чорна Рада»? Страшну громадянську війну, в яку підкидали хмизу з Варшави та Москви. Її зараз історики називають Руїною і, як наслідок, зникнення України через якихось 10 років. Лівобережна Україна перетворилася на Малоросію у складі Московії, а Правобережна – на «Східні креси» у складі Польщі.

Думайте, панове, якщо є чим. 

15 комментариев:

  1. Що Павлику вражий сину, та ніякий ти не правий і не лівий, ти ніякий, пишеш не погано, але кому і кого закликає до каяття? Зайд, огризки совєцьких окупантів чи колонізаторів та емігрантів інородців ні, на патріотів плюєшся, сам певне комсомолець чи синок комсомольців не маєш претендента на булаву, пошукай в середовищі жи2, а можеш серед зайд та емігрантів, чуєш ,а мо в середовищі молодої генерації з УГС, перших демократів, вони живі десь там на маргинесах дякуючи вам писакам, пошукай, там всі освічені козаки перевірені в боротьбі, чи ти ледащо тільки в середовищі зайд типу Авакових та ін. шукаєш кому Україну віддати, за яку, я переконаний ні твої діди ні батьки і ти не боровся і по таборах не страждав! Спитай у мене я тобі назву з пару дясятків достойних, освічених, борців яким за 50-60 років але свої українці! Напиши такий самий пасквіль олігархам, бінесменам на державних посадах і спитай коли ж на жруться оффшорники бабла!₴? Вибачаюся відразу такий дрібний шрифт що і в окулярах не бачу! Це ти кажеш постмайданна влада, як пише "пастор" яка вже виконала завдання майдану, сволота без роду і племені де вас на нашу голову стільки набралось? А він мене на мМйдані спитав чого я там мерз? За які ідеали? Вже маємо достойне життя європейського рівня, роботу, пенсії, медицину, освіту, знищили олігархат, корупцію, збудували нову судову систему, відновили банківську систему, повернули курс національної валюти до рівня часів банди Януковича, ні підтримуємо зайд та інородців, якими кишить пармамент та Уряд, будуємо українську національну державу? Та щоб тобі пір'я в писку виросло! Бовдуре!

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Ви хочете європейське життя, зарплату, реформи у всіх галузях то робіть! Чи хто повинен? Порох за вас повинен створювати громадські ради і контролювати бюрократів, хто працює той знає що робиться і як , а більшість хоче щастя на блюдечці ще й щоб хтось приніс, працюйте!

      Удалить
    2. Ну що, пане, як Вам тепер? Тепер Вам зашибісь? Поборолли "!злочинну владу толігархів". Тепер Ви раді? ПАривпели до влади с правжніх патріотів? Ви - злочинець. Ви, потворний тупий "борцун", поваливши Порошенка, віддали Україну на поталу навіть не Москві - хасидам! Я Вас не проклинатиму - немає ніякого сенсу доводити ідіоту, що він ідіот. Сакме такі на Чорній раді" за Брюховецького й голосували. Пустоголові.

      Удалить
  2. Этот комментарий был удален администратором блога.

    ОтветитьУдалить
  3. Написано правильно, увы.
    Однако терпение народного может не хватить.
    Работы - нет, коммуналка заоблачная, знакомые бегут из страны кто куда. Такое впечатление, что власть нас все же провоцирует.

    Кто-то на Майдане мерз - возмущается, а кто-то воевал и тоже (при всем понимании причин) этой ситуации не рад...

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Там написана неправда, але я не про той пост.
      Мене цікавить ваше обурення комуналкою. Я щось не чув від уряду роз"яснень, але ви ,конкретно, як думаєте - хто раніше платив ту різницю в ціні між газом, що закупляється, і тим, що поставляється населенню?
      Чи не ви ж і платили? І чим тим не користувалися олігархи?
      Власне це вирівнювання цін із вартістю послуг напевне єдиний адекватний крок сучасної влади.
      А все решта - це патерналізм. Ми нічого не винні владі, як і вона нам.

      Удалить
  4. >>>7 червня 1668 року він зустрівся з правобережним гетьманом Петром Дорошенком біля Диканьки для проведення спільної військової ради. Але напередодні наради його було розірвано заживо

    Якось дивно, що він зустрічався, але напередодні його розірвали. У астральному тілі, чи що?

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Читай уважно. А якщо не дійде - кумполом ап стіну. Може тоді дійде. І не буде дивно.

      Удалить
    2. А може ти таки зійдеш і поясниш, розумнику?

      Удалить
  5. Узнав багато нового. Я дійсно не історик, а як там в пості написано "чим більший «патріот» і чим агресивніший «націоналіст» - тим нижчий у нього рівень освіти. Вірніше – навпаки."
    Мій рівень освіти не дозволяє осягнути цю глибину думки, що червоне нижче квадратного, а вірніше навпаки - квадратне вище червоного. Правда ця теза підтверджує мою давню підозру, що в гуманітарії ідуть люди з особливими потребами у всю голову, бо робити то вони нічого не хочуть і не вміють. Зате вміють брехати у повний рот.
    Про давні часи, підредаговані кремлем нічого не скажу. Не був, не знаю, не вірю.
    А новітню історію нагадаю. Та жінка з косою відсиділа пару місяців у цюпі при Кучмі. До речі здав її ідейний лідер всіх наших гуманітаріїв - пчоловод. Ось той для України зробив добре, як гуманітарії думають. Але Кучма все ж був лідер всієї України, полякав - та випустив.
    Далі, при шапкокраді, ту жінку посадили надовше, я думаю назавжди, якби шапкокрада не поперли.
    І в порівнянні з нею - діючий олігарх, офшорник, міністр, що у пчоловода, що у шапкокрада. Вона то брехуха, а ВІН -О! Вона - ворог Кучми, пчоловода, шапкокрада. Він - всім їм друг і колега.
    Звичайно, ніхто не знає планів і намірів, що рояться в чужій голові. (крім гуманітаріїв, звичайно).
    Я ж гадаю, що ворог мого ворога мій друг.
    Так що думайте, колеги, хто цей пост оплатив, чи може гуманітарія на правду пробило?

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Вони всі конкурують за владу і гроші, то ж ворог один одному, але тобі - не друг. Невже це так складно зрозуміти "негуманітарію"?
      Вона - подруга путіна. Крадійка. Лицемірка. Брехуха. Вона не може бути подругою жодній нормальній чесній людині.

      Удалить
    2. Вони то конкурують, але в цій боротьбі і входять в організовані злочинні угрупування. Пчоловод не переслідував шапкокрада, подарував йому і межигір"я і президенство. Шапкокрад подарував пчоловоду президентську дачу. Офшорник чомусь стримує переслідування шапкокрада. Гуманітарії це сприймають як ворожнечу? Я все ж керуюсь логікою.
      Дмитре, я легко можу навести приклади, де і пчоловод, і шапкокрад, а особливо офшорник явно крали і брехали. І тому мені в голову не вкладається, чому їхні гріхи повісили на ТУ, З КОСОЮ.
      Ми ж тут, я сподіваюся, не ображати один одного вийшли, а поговорити про те, що болить.
      Мені, наприклад, болить те, що малоосвічені особистості, котрі з логікою в суперечці, дозволяють собі друкувати пости про історію України.
      Та чорна рада, Переяславська рада і т.д. - ви що це бачили? Ні. А звідки знаєте? - Та з совєтської та російської версії історії.
      А що в реаліях? Та ж в 17 столітті Московія була вассалом кримського хана. Їм то неприємно згадувати, але це - ФАКТ! А якщо його взяти до уваги, то події виглядають так.
      Хмельницький був в татарському полоні, повернувся на батьківщину і тут йому прояснило, що треба підняти повстання проти польщі. При цьому Україна, на той час була в конфедерації саме з польщею, саме в євросоюзі згідно сучасних понять. Вже була і унія оголошена, тобто злиття церков. вже і на москву і на турків разом ходили. І успішно!
      І тут, козаки, з підтримкою кримських татарів починають "визвольні змагання". Ну, ми ж то розуміємо, що якщо кримчькі татари - просто ж сіль землі, з нами, то наше діло праве. А може тупий, проплачений, самовбивчий сепаратизм?
      Я не маю ні часу, ні бажання вам розказувати про ту всю історію, бо людям, котрі не розуміють, що А>Б означає, що Б<А, важко щось довести. Тут логіка проста - хто голосніше кричить, той і правий.
      Однак зверну вашу увагу на відношення Шевченка до Хмельницького, на пам"ятник Хмельницькому ( а не Брюховецькому) у Києві, і прошу не ображати людей без приводу.

      Удалить
  6. Дивно читати коментарі з наїздами на гуманітаріїв там, де йдеться про суспільні проблеми. А хто ж їх здатен розрулити, коли не гуманітарії??? Інша річ, що радянські гілки суспільствознавства справді породжували інвалідів духу, але ж це не привід ганити суспільні науки в цілому та історію зокрема.
    Стаття Павла Правого доречна в цілому, хоч і написана для сьогоденних потреб, а не для докладного розкриття мотивів поведінки тих півгетьманчиків безголових, їхніх чорноробів і маніпуляторів іззовні.
    У нас проблеми теж через затьмарення хибними орієнтирами іззовні за відсутності дійсної еліти, здатної показувати і приклади належної поведінки, і врні орієнтири попереду.
    Я на цьому з Павлом Правим і розсварився у ФБ ще пару років тому, бо почав викривати новітніх ошуканців під виглядом нової влади.
    Проблеми вірного світоглядного орієнтування маємо вирішувати кожен зокрема і всі колективно, для цього потрібна справжня еліта, ктрої нам знову бракує, як і в добу Руїни. Звідси й паралелі Павла з нашою дійсністю. Але коли він нехтує питанням власних справжніх еліт, то пише тільки про одну сторону медалі - зовнішню, коли на ділі вона гнітить нас тільки через незрілість внутрішньої контреліти.
    А що, Павле, вгадаєте, хто написав цього коментаря чи вам байдуже, хто?

    ОтветитьУдалить
  7. Подібно, ви мене неправильно зрозуміли. А скоріше, я неясно написав. То роз"яснюю - я мав на увазі гуманітаріїв із совка, тобто "наших", українських (???), котрі з молоком своєї матєрі всмоктали дурь, що український націоналізм - це зло, а москалі - сіль землі.
    Подібно, ця ідея прививається не у всіх, а тільки у скудоумних, на що я якраз і звернув увагу.
    В нас не була ще проведена декомунізація ( я би пропонував все ж більш адекватний термін - денацифікація), тому всі ці професори наукового комунізму наплодили собі подібних, а ті знову ж ідуть єдінствєнно правільним путєм. Тому ми не можемо чекати від наших "гуманітаріїв" нічого, крім брехні.
    Їхні аргументи - підлі і необгрунтовані. Історії не знають, а паралелі проводять. Сучасного не розуміють, а чиїсь (от я таки не знаю чиї, знаю тільки що олігархи бояться Юлю як вогню) штампи пропагують.
    Тому і ставлю це питання - пост створений від простоти (которая хуже воровства) чи все ж за гроші (що тяжко відповісти за чиї?).

    ОтветитьУдалить