ВолЮ народу України, або Божа роса...

Завершився феєричний, казковий для українців, переможний травень. Євробачення, безвіз, антиросійські санкції РНБО і як вишенька на торті – «Нафтогаз України» виграв у Стокгольмському арбітражному суді справу з позову до України «Газпрому» щодо вікопомного газового контракту, який підписала колись наша «газова принцеса». Ціна питання – майже 48 мільярдів доларів.

В Москві димить. Димить в Кремлі. Димлять «ватники». Димлять путінські агітатори-пропагандисти, які розповідали «ватникам», що от-от Україна суд програє і з неї потечуть мільярди до Росії. І заживуть «ватники» краще ніж раніше. А Україна збанкрутіє.

І тут – така національна індєйська ізба. Більше того, у Стокгольмі лежить уже позов України проти «Газпрому», якщо не помиляюся сильно – на суму в районі 30 мільярдів. Не рублів. І, судячи з сьогоднішнього рішення, мільярди через пару років можуть потекти З РОСІЇ В УКРАЇНУ. Якщо до того часу «встающая с калєн» не збанкрутіє, і ій не доведеться розраховуватися нафтою по 20.

В общєм, панове «порохоботи», нема приводу не хильнути чарчину і не закусити цукерочкою «Рошен». Дами з лікером, чоловіки – з коньячком.

Ще одна перемога. Навіть не так. Це – ПЕРЕМОЖИЩЕ!

А тепер про винуватицю піршества. Багато хто радіє, мовляв, Юля Володимирівна попала. Адже рішення Стокгольмського арбітражу прямо вказує на ту товсту обставину, що угода та газова була підписана на шкоду Україні і всупереч правилам і звичаям ведення бізнесу, та і взагалі, не дуже (скажімо так) законно.

Не радійте. Ви коли-небудь бачили циганку, яка кається, що вкрала? Її схопили за руку, в якій затиснута спіонерена обручка, а та кричить: «Не знаю як вона у мене опинилася! Підкинули дємони».

В народі кажуть про очі та божу росу…

Особисто я бачу кілька ходів Ваної і тут не всі перераховано.

1. Можна заголосити: люди, та я ж для вас старалася, ночей не досипала, «коксу» не донюхувала! Тут вам не там! Тоді інша ситуація була! Без того контракту українці замерзли б а в Україні настав дефолт. То був вимушений крок! Але я знала що  то ненадовго! Що скоро той договір ми скасуємо! І ось сталося! Не пройшло і 10 років! Слава мені! І ганьба Порошенко, який не виграв суд ще 2 роки тому!

2. Це наша спільна перемога! І передусім українського народу, а не Порошенка чи голови «Нафтогазу», як-його-там… Це ми тиснули на владу і домоглися. А договір був у свій час гарний, компромісний, найкращий, який можна було укласти, бо тоді Ющенко і Порошенко наламали дров, і мені довелося, скригочучи зубами і стиснувши в кулак патріотичне серце…

А от третій варіант мені подобається найбільше. Я б так по телевізору українським диванним патріотам у вишитих ватниках і пояснював: підписання тієї угоди з Москвою насправді – видатний стратегічний хід найбільшої патріотки України Тимошенко Ю.В.

Просто деякі недоумки не розуміють ходів генія.

А «порохоботи» по «темниках» генія намагаються знищити.

Суть геніальної стратегії пані з косою. Слідкуйте за мислею. Отже, виходить Вана така уся у вишиванці білим по білому і каже:

«Любі мої, та рішення Стокгольмського суду – це моя і лише моя персональна перемога! Коли я укладала отой договір з «Газпромом», то я зробила це так, щоб судовий позов проти нього можна було виграти на рахунок раз-два-три! Я туди вклала підводні міни». Я так хитро угоду склала, що у Стокгольмі навіть довго розбиратися не довелося. Лише да два роки якихось усе вирішилося на нашу користь. То я, я, Я такі міни у тій угоді заклала. А мене за це Янукович у Качанівку, в Порошенко тоже хоче…»

І я даю вам гарантію, любі мої «порохоботи», що фани Ваної і просто тупоумні любителі телевізора і Савіка Шустера не лише проковтнуть беліберду від «героїні» (це не від слова «героїн» - ЮВТ інші ліки приймає) але ще й розповідатимуть, що Вана зробила усе, а Порошенко 2 роки не вигравав суд, бо він на цьому заробляв. Разом з олігархами. З якими Вана веде непримиренну битву.

От побачите. Десь так і буде. 
СПЛИВЕ...

Бо там поведінка – точно така, що вписується у те знамените про очі і божу росу.

Так що бойові рошенівські батончики нам ще ховати зарано, друзі.

Добре хоч, що московських партнерів і спонсорів дами з вишитим білим по білому за цей переможний місяць-травень добряче пошматували. Аж криваві рани крізь дірки у штанях видати…

За сим бажаю усім щастя, і нехай Київ вечірній сяє вам не лише у вікно, але і зі столу, під солодкий бурштин «Закарпатського».

Ваш ПАВЛО  ПРАВИЙ