500 МІЛЬЯРДІВ ДОЛАРІВ ЗА ГОЛОДНУ СМЕРТЬ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ

 29 березня 1933 року британський журналіст Ґарет Річард Вон Джонс надрукував свій перший репортаж про Голодомор.

Негайно на нього обвалилася ціла лавина звинувачень у брехні. Представники "демократичної" та дуже "правдивої" західної преси, серед яких були кореспондент агентства "Юнайтед Прес" Юджин Лайонс та лауреат Пулітцерівської премії, керівник бюро газети "Нью-Йорк Таймс" у Москві Волтер Дюранті люто заперечували сам факт голоду.

Жару піддавав лауреат Нобелівської премії з літератури знаменитий Бернард Шоу. У 1931 році він побував в СРСР, обжирався "халявною" ікрою, баликами, осетриною, якими його годували комуністи; жлуктив найкращі коньяки й безкоштовно, за рахунок радянського уряду мешкав у суперрозкішному номері готелю "Метрополь".

Після цього, повернувшись до Британі, Шоу заявив, що Ленін, цей тупий примітивний недоучка і маніяк був "найчистісіньким інтелектуалом", а Сталіна оголосив "справжнім джентльменом".

Тому, коли в газетах прочитав репортажі Джонса, цей старий негідник оголосив його брехуном. Бо бачив у Сталіні "вождя усіх часів і народів", а в СРСР - "суспільством майбутнього".

Пізніше західні журналісти, які цькували Ґарета Джонса визнали, що це не він брехав, а - вони. На "прохання" радянської влади. Щоб мати від неї преференції.

Волтер Дюранті брехав ще й на "прохання" американської влади. В США якраз вирувала "Велика депресія", яку прагнув подолати президент Рузвельт. Подолати, за рахунок життя мільйонів українців.

Бо саме у 1933 році тривав процес визнання Сполученими Штатами СРСР з тим, аби дати можливість американським фірмам заробляти в Союзі й таким чином долати економічну кризу. Загалом в СРСР американці заробили колосальні кошти - у переводі на сучасний долар - 500 мільярдів. Це було б незручно робити, якби світові було відомо про смерть мільйонів українських дітей від штучно організованого комісарами голоду.

Не лише американці заробляли в СРСР. Британці, німці, французи не відставали. Загалом з 1931 по 1941 роки західними компаніями в СРСР було збудовано самих лише промислових об`єктів понад 1500. Скільки задешево було придбано в СРСР пшениці і залізної руди, лісу і марганцю, цукру і нафти, золота і картин старих майстрів з Третьяковської галереї - сказати важко. Але точно відомо, що саме за рахунок життя українських, казахських, білоруських дітей США та Європа подолала економічну кризу 30-х.

Коли вам розповідатимуть про "західні цінності" - згадуйте цю огидну історію і пам`ятайте: сподіватися на альтруїстичну дружбу з боку будь-якої країни світу - страшна наївність. Відомий американський вислів: "Нічого особистого - лише бізнес". Тому, якщо ми не будемо сильні, нас продадуть не дуже дорого якщо буде вигідно.

Волтер Дюранті помер у віці 73 років у славі та почестях.

Юджин Лайонс помер у віці 86 років.

Бернард Шоу дожив до 94 років і досі вважається великим гуманістом ХХ століття.

А Ґарету Річарду Вон Джонсу помстилися радянські спецслужби. Журналіста, який мав мужність говорити правду, було викрадено й убито 12 серпня 1935 року. Наступного дня йому мало виповнитися 30...

P.S.

"Народ, який не знає, або забув своє минуле, не має майбутнього" (Платон)

Від себе додам: такий народ приречений ходити по колу, причому по граблях.

Любите, цінуєте, цікавитеся минулим нашого народу - для вас у мене є дещо. Розслідування найбільш таємничих і важливих сторінок історії українського народу і його сусідів, автором яких (розслідувань, звісно

) маю честь бути.

Класичні паперові книги (автограф гарантовано) ви можете замовити за посиланням: http://pavlopraviy.blogspot.com/2019/03/blog-post_16.html

Електронні версії за символічну платню тут: https://pavlopraviy.blogspot.com/2018/10/blog-post.html...