Ті, хто ностальгує за радянським минулим обов’язково згадують що «смачний пломбір», хліб та плавлений сирок «Дружба» коштували копійки й порівнюють з нинішніми цінами. На жаль, при цьому вони забувають порівняти кількість нулів у тодішній та нинішній зарплатні.
Але цікаво інше: а
скільки, власне, товарів та послуг міг придбати українець у «благословенні»
часи Леоніда Ілліча Брежнєва та нині? Адже навіть «пролетарю» зрозуміло, що
головне не те, що можна придбати за рубль або гривню, а скільки їх у тебе в кишені.
Скільки того або іншого можна придбати за свою зарплатню. У науці це
називається «купівельна спроможність заробітної платні».
Порівняємо початок 1975
року, коли ще цілком собі був живий і більш-менш здоровий Леонід Ілліч та
початок 2019, коли з кожної праски українці чули, як вони катастрофічно
«зубожіли», а по супермаркетах, якщо вірити тим таки праскам, ходили бідно, але
чисто вдягнені дідусі у пошуках піввареника.
1975 рік - середня
зарплата в СРСР (округлено в бік збільшення) - 134 рубля.
2019 рік - середня
зарплата в Україні (округлено в бік зменшення) - 9 тис. 205 гривень.
Наголошую, бо обов’язково
знайдуться «розумники», які кричатимуть, що Україні не всі отримували 9,205
тисяч. Йдеться про середню зарплату. В СРСР у 1975-му теж далеко не все 134
отримували, - в когось 370, а у когось 70. Довірятимемо офіційній статистиці,
яволь?
У 1975 році хліба (16
копійок / буханець) на середню зарплату можна було купити 838 буханців, а в
2019 році (14,25 грн) - 646.
У 1975 році цукру (94
коп/кг) – 143, а в 2019 році (13 грн) - 708 кг.
У 1975 році ковбаси
«Докторська», за якою так ностальгують «радянські люди» (2,20 руб/кг) - 61 кг,
а в 2019 (130 грн) - 71 кг.
Рис в 1975 році - 88
коп/кг - 152 кіло на зарплату, у 2019 році (13 грн) – 708.
Гречка, за яку звикли продавати свої голоси
«мудрі українці» у 1975 році - 56 копійок - 239 кіло, а в 2019 році (14 грн) -
657 кілограми.
Горілка? Та будь ласка.
У 1975 році пляшка
дешевої «Московської» коштувала 2 рублі 87 коп. і на середню зарплату можна
було придбати 47 пляшок «гіркої». У 2019 році (найдешевша 89 грн) – 103
півлітрівки.
Горілка без пива - гроші
на вітер? У 1975 році пляшка "Жигулівського" - 37 копійок, тобто, 362
пляшки на зарплату. У 2019 при ціні 16 грн на зарплату українець міг придбати
575 таких пляшок.
А крім харчів… У 1975
році чобітки жіночі шкіряні (не імпортні) коштували 70 рублів і на
середньомісячну зарплату їх можна було купити майже 2 пари. У 2019 році за
ціною 2 тис. гривень їх можна було придбати 4,5 пари; чоловічі шкіряні туфлі в
СРСР зразка 1975 року - 45 рублів (три пари), а в Україні 2019 року за вартості
1 тис. грн. це 9 пар на зарплату.
Кажуть: а зате в
радянські часи комунальні послуги дешево коштували. Це правда. Якщо в часи
«розвиненого соціалізму» товариша Брежнєва оплата комунальних послуг та
квартирна платня забирали близько 10% середньої зарплатні, то у 2019 – близько
20%.
Але нюанс. Дорожча
«комуналка» зараз з лишком компенсується значно нижчими цінами на харчі, штани,
черевики, випивку, меблі та інші товари широкого вжитку причому без характерних
для СРСР величезних черг.
Основний висновок: у
деяких любителів «світлого радянського минулого» або з математикою, або з
пам'яттю щось не так. А то і з мізками, які налаштовані на брехню про
«зубожіння» і вигаданого ворожою пропагандою дідуся з «пів-вареником».
А медичні послуги, а вартість навчання, а в ковбасі тоді м'ясо було і цукор наскільки пам'ятаю 78 коп. Напевно автор супергерой , і ніколи не попадав в сучасну лікарню, і не вчив свої нащадків в нинішніх умовах.
ОтветитьУдалитьА з чим щось не так у теперішніх "ура-патриотів"? Україна зараз- найбідніша країна Європи. Що з чим порівнюємо?
ОтветитьУдалитьЯк кажуть у Одесі - я з Вас не могу, Павло Івановичу. Вам вже казали, що для оцінки того , "а скільки, власне, товарів та послуг міг придбати українець у «благословенні» часи Леоніда Ілліча Брежнєва та нині?"(с)
ОтветитьУдалитьтреба враховувати ще багато чого. Та багато чого розповісти та порівняти.
Ну , як кажуть, почнемо з плюсів. Сьогодення. Про які Ви забули розповісти. Ви забули вказати що зараз щоб купити майже все необхідне для життя , не треба відходити від власного житла більш ніж на півкілометра (ну принаймні в середніх та великих містах так точно), а іноді можно зовсім не виходити, а зайти в інтернет з комп'ютера, планшета та навіть телефону та заказати все це в інтернет магазині з доставкою додому. Та коштує це все ніби то недорого, але давайте порахуємо все таки та запам'ятаємо.Так ось. В 1975 році інтернету та мобільного зв'язку звісно не було. А у січні 2019 середня вартість пакету швидкісного кабельного інтернету в місті була близько 150 гривень. Десь було більше(+ кабельне тв ще мабуть) десь менше, але приймемо цю цифру. Далі мобільний зв'язок. Ну тут близько 100 гривень, бо як же середній громадянин у 2019 році без смартфона або планшета. Цілком справедливо приплюсуємо на цю статтю ще не більше 50 гривень - усіляки там аксесуари для смартфона, планшета, ноутбука - ну іноді купити новий датакабель , повербанк , зарядний пристрій , навушники, або чехол...В підсумку виходить 300 гривень. Запам'ятаємо це та йдемо далі.
А далі йдуть витрати на транспорт. В 1975 році люди їздили вже багато. Припустимо ,що середній українець як тоді так й у 2019 році власного авто не має, та їздить на роботу з роботи та по власних справах на громадському транспорті. Не більш ніж 2 поїздки в день.(звичайно більше але рахуємо мінімум) Беремо по максимуму що то був у 1975 році автобус або метро. 5 копійок за поїздку. Будь куди. Це близько 3 карбованця в місяць. У 2019 році ціни звісно інші - є тролейбус муніціпальний за 4 гривні, є приватний маршрут автобуса за 8-10 , але приймемо що в середньому 5 гривень та це вийде теж близько 300 гривень. Звичайно виходить більше але нехай буде так.
Далі підходимо до улюблених наших комунальних тарифів. Приймемо за незаперечну правду що у 1975 році частка комунальних платежів від зарплати була не більш ніж 10% (іноді менше , але нехай буде ця цифра)
А ось 2019... ну наприклад опалення в багатоповерхівках, де( принаймні в містах) мешкає більшість середніх громадян. Вартість гігакалорії тепла наприклад в Полтаві була близько 1600 гривень. Для опалення середньої 2-3 кімнатної квартири в зимовий час потрібно щонайменш 1.2- 1.3 гігакалорії. Це вже близько 2000-2100 гривень. А є ще електрика, гаряча та холодна вода, каналізація, беспосередньо квартплата за площу та інші витрати(прибирання та вивіз сміття, прибирання під'їздів та ін.) Яке складає не менш ніж 600-700 гривень. Що виходить "итого" за середню 2-3 кімнатну квартиру у 2019 році в середньому або великому українському місті - не менш 2800 - 2900 гривень. Плюсуємо сюди те що ми нарахували раніше - 300 +300 - це 3500 гривень. Це вже майже 40% від середньої зарплати в 2019. Якщо врахувати побажання попереднього "оратора", та врахувати хоча б мінімальні витрати на медицину, освіту та інше , то вийде , що мінімум як на 50% своєї зарплати середній українець ніяких товарів та послуг купити не може. Тобто 9250/2 = 4650 гривень залишається "на карман".
А у 1975 році - не більше ніж 15% витрачалось на комуналку та транспорт. Медицина та освіта(тут зовсім майже без питань) були майже цілком безкоштовними.
Тобто у 2019 році реальну суму для вільної покупки товарів та послуг треба брати не більш ніж 50% від середньої зарплати. Та кількість кілограм , літрів та одиниць туфель та штанів треба рахувати з цієї суми. Так, "перемога" може й знову буде за 2019 роком. В більшості позицій. Але не така вражаюча, як в Ваших підрахунках.