Про вишиватників, вибори та контрреволюцію

Аби сидіти на російському престолі до самої своєї смерті Путін має надійний і завжди на все готовий ресурс – «ватників». Це тупі, обмежені створіння, які не навчені і не люблять думати, у яких начисто атрофовано критичне світосприйняття, яких виховано просто і невигадливо: треба вірити у все, що скаже і що робить влада. І виконувати всі її накази та забаганки. На цьому тримається путінський режим.

Але для того, аби захоплювати навколишні землі і поневолювати сусідні народи, власних «ватників» замало. Замало навіть і виховання «ватників» з частини сусідів. Для цього потрібна справжня, якісна «п’ята колона». Так звані «вишиватники».

Чим цінні «вишиватники» для загарбника? Бо вони діють набагато ефективніше за платних агентів та найманців різного штибу. Причому, роблять це абсолютно безкоштовно ще й отримують задоволення. Найбільш подобається московським зайдам, що « вишиватники», знищуючи українську владу, в той самий час переконані, що борються проти… Москви.

Після Хмельниччини в українських землях Руїну організували не московіти – це зробили «вишиватники», які настільки вдало убивали один одного і власну еліту під волання «я найбільший українець», що дозволили московським царям без проблем захопити країну з потужними людськими, економічними та природніми ресурсами.

У 1918 році мізерний загін більшовиків у 4 тисяі багнетів зміг легко захопити  Київ. Муравйову це вдалося лише тому, що українські «вишиватники» із задоволенням різалися за владу, в той час як обороняти Україну було нікому. Цікаво, що різалися з найкращих мотивів – скинути чергову «не таку» владу, аби поставити нову – вона он як гано обіцяє…

На сьогодні історія повторюється. Не «ватники» небезпечні Україні – «вишиватники». Що це за феномен такий?

«Вишиватники» – це тупі, обмежені створіння, які не навчені і не люблять думати, у яких начисто атрофовано критичне світосприйняття, яких виховано просто і невигадливо: не треба вірити у все, що скаже і що робить влада.

«Вишиватники» самі нічого не здатні ні ручку до молотка зробити, ні пісню скласти. Тому вони завжди бідні, заздрять ненавидять тих, хто завдяки таланту, працездатності, або просто везінню чи нахабству зміг «піднятися». Вони не можуть і не хочуть самі щось змінювати у своєму житті – вони вимагають, аби це за них зробила влада, причому негайно і все.

Скинувши чергового керівника, який не виправдав, їхніх сподівань швидкої  і приємної халяви, «вишиватники» шукають нового «месію», котрий має за півроку побудувати їм комунізм у окремо взятій країні; очистити ліфти від недопалків і виховати дітей слухняними о батьків. Виявивши за кілька місяців нової влади, що під’їзди їхніх будинків все так само засіяно, закидано «бичками» та заставлено порожніми пивними пляшками, а зарплати так само мізерні, «вишиватники» починають міцно лаятися у своїх семиметрових кухнях і озиратися: кого б поставити замість керівника, що не виправдав надії.

У 2004 році «ватники» масово ненавиділи Ющенка. Правильно: такою була установка з Кремля. Зате «вишиватники» так само масово його любили. До нестями. Привівши Ющенка до влади, «вишиватники» з відчуттям виконаного обов`язку всілися перед телевізорами спостерігати, як новий Президент буде робити для них щасливе життя.

Через півроку «вишиватники» в масі своїй вже ненавиділи Ющенка, бо він а) не переміг корупцію; б) не захопив Москву; в) змушений був домовлятися з тими, з ким домовлятися, на переконання «вишиватників», ні в якому разі не можна; г) не забезпечив гарну зарплату і не прибрав калюжі сечі й бички з під’їздів.

Як результат – влада Януковича, котрого посадили у президентське крісло «ватники», але – за допомогою «вишиватників», котрі знищили поміж собою довіру до української влади. І знадобилася самопожертва Небесної сотні, аби це ярмо скинути.

Навесні 2014 року всі разом масово полюбили Порошенка. «Ватники», зрозуміло, його так само масово ненавидять. Обравши Порошенка Президентом, «вишиватники» всілися перед телевізором дивитися, як він робитиме для них щастя: комунізм у окремо взятій країні плюс безкоштовний бонус у вигляді прибраних під’їздів.

Коли через пару місяців з’ясувалося, що Порошенко а) не переміг корупцію; б) не переміг путінські війська на Донбасі і не захопив Москву «малой кров’ю, могучим ударом»; в) змушений про щось там домовлятися з тими, з ким домовлятися, на переконання «вишиватників», ні в якому разі не можна; г) не забезпечив гарну зарплату і не прибрав калюжі сечі й бички з під’їздів – «вишиватники» в більшості своїй зненавиділи Порошенка незгірш за «ватників».

Починається новий виток української історії. Нові граблі вже лежать на світлому шляху українських «вишиватників» до комунізму. Вони знову в пошуках того, хто зробить їм щастя. А тим часом з-за рогу вже визирає мурло чергового ставленика Путіна.

Хто це буде? Дай Бог помилитися, але здається, контрреволюція виглядає так. Розуміючи, що відкритим виступом своєї мети в Україні зараз не здобудеш, Путін пішов на хитрість. Йому треба будь що послабити українську владу. У 2005 році він це зробив через одну даму з косою, яка, використавши «вишиватників», спровокувала системну кризу влади, змусивши тодішнього Президента замість проводити реформи, боротися з власним урядом, парламентом, численними новонародженими громадськими організаціями. От, мабуть, Путін сміявся, спостерігаючи, як люди у вишиванках побивають одягненого у вишиванку Ющенка!

Тепер буде те саме. Реваншу через перемогу Сильної України Тігіпка або «Опозиційного блоку» здобути нереально. Не реально навіть через мажоритарки завести до парламенту потрібну кількість людей Льовочкіна, Фірташа, Єфремова, тощо.

Для цього і придумали кілька нових «проектів» з «молодими перспективними» командами та «новими обличчями». Які підхопили у комуністів, що впали у нерівній боротьбі, прапор боротьби з олігархами. Адже «вишиватники» так ненавидять олігархів – не знають в більшості своїй чим олігарх відрізняється від представника великого бізнесу, але ненавидять. Це ж так зручно – причиною усіх своїх негараздів бачити «москалів», «жидів» та «олігархів».

Тепер погляньте, хто гучніше за все кричить про боротьбу з цими «причинами» і ви зрозумієте ху із ху.

Дозвольте ж вас попередити, шановні українці. Голосуючи за хитропикого добродія з вилами в руках, ви одночасно голосуєте за людей пана Льовочкіна. Це – номери 6, 12, 22, 24, 25, 36. А ще є люди Фірташа. Аби не перелічувати усіх, даємо посилання на критичний матеріал щодо списку Радикальної партії: http://glavcom.ua/articles/22668.html

Не у комбатах з АТО справа – а саме в цих панах та пані, які йдуть у глибині списку Ляшка, а також – по мажоритарці за його підтримки.

Юлія Володимирівна Тимошенко на перше місце у списку «Батьківщини» поставила Надію Савченко. Нове героїчне обличчя в українській політиці, за яке з радістю проголосують «вишиватники». Правда, ми абсолютно про цю людини нічого не знаємо, але то вже таке.

Цікавіше поглянути у другий-третій десяток списку цієї партії. Кажете, пані Тимошенко з олігархами бореться? Тоді див. номери 17,22,55,64. Це не рахуючи мажоритарки.

«Самопоміч» Садового.  «Ватники» захоплюються тим, що сам голова партії іде на непрохідному 50 місці у списку. А міг би і на першому – базікають люди на кухнях. Натомість ясно, що статус депутата Верховної ради не йде ні в яке порівняння з посадою мера такого міста як Львів. Тут – справжні можливості і справжні гроші. Ще ніхто за здорового глузду не поміняв крісло міського голови Харкова, Донецька, Дніпропетровська, Києва на один з 450 мандатів парламентаря. Ну і дивимося на номери 5, 9, 15, 31…

Це не рахуючи мажоритарки.

Так от, ще раз і востаннє попереджуємо: за списками, або за підтримки «нових політичних сил» до Верховної ради проведуть людей, за рахунок яких спробують сформувати ворожу до Порошенка і лояльну до Кремля більшість. База – це БЮТ, плюс Самопоміч, плюс Громадянська позиція, плюс Радикальна партія, плюс мажоритарники. Ну і Сильна Україна Тігіпка маячить у стратегічному резерві. Аби поставити уряд такий, як треба, пропутінським силам навіть формальну коаліцію не треба створювати – головне мати вдосталь голосів (ситуативна більшість), аби проголосувати уряд, головою якого буде – здогадайтеся із трьох разів хто.

Ця Верховна рада буде дуже цікавою. Цікавою в тому плані, що багатьох «вишиватників» вкотре чекає розчарування. В цьому вони головним чином відрізняються від «вати». Та у своїх симпатіях стійка, мов солдатик з олова…

Вдалого вам голосіння, панове,

І не потрапляйте до категорії «вишиватників» -

Думайте головою.

ПАВЛО  ПРАВИЙ