Історія найбільших світових злочинців

Яка доля чекає на Путіна? Це питання ставлять перед собою мільйони людей в різних країнах світу. Хтось упевнений, що врешті решт його позбавить влади власний народ, або він стане жертвою політичного перевороту; хтось сподівається на смертельну хворобу, а хтось упевнений, що людина, винна у загибелі десятків тисяч людей на Кавказі, у Москві, Волгограді, в Україні благополучно доживе до глибокої старості, залишаючись «царьом всея Русі».

Спробуємо поглянути на долю подібних кривавих постатей з точки зору історії. Як там пані Кліо виносила свої вироки. Великих завойовників і диктаторів далекого минулого не розглядатимемо – мораль і закони у ті часи були дещо іншими, ніж у Нову еру гуманізму і просвіти. Зупинимося останніх двох сторіччях.

Отже, на вибір перший десяток.

Володимир Ілліч Ульянов (Лєнін). Засновник терористичної банди під назвою ВКП(б), людина, яка навчала своїх поплічників «розстрілювати якомога більше», яка особисто причетна до масових страт і створення концентраційних таборів для громадян власної країни.

Помер у віці 54 років у фактичній ізоляції, від важкої хвороби. Останніми місяцями перетворився практично в овоч: нікого не упізнавав, страждав на манію переслідування, ховаючись від убивць під ліжками та у шафах, випорожнювався по кутках і лазив у вікна замість ходити в двері. Остання прижиттєва світлина свідчить: перед нами т.з. людина-рослина.

Йосип Вісаріонович Джугашвілі (Сталін). Ініціатор і організатор масового терору,  прямий винуватець загибелі десятків мільйонів людей.

Помер у віці 73 років від інсульту (удару) у зачиненому кабінеті власної дачі. Вибудувана ним система тотального терору і підозрілості призвела до того, що ніхто з численної обслуги та охорони не наважувався увійти до нього у помешкання, навіть коли відчули негаразди. На думку спеціалістів, якби медичну допомогу було надано на кілька годин раніше, Сталін ще пожив би.

Проте, сталося інакше: «соратники» Сталіна, які прибули на дачу теж не поспішали відмикати кабінет, мотивуючи тим, що зібратися має все Політбюро. Коли ж згодом увійшли, то побачили Стаіна на полу, в калюжі власної сечі, без свідомості. До тями він повністю так і не прийшов.

Хітлер Адольф Алоїзович. Повинен у масових катуваннях цивільного населення і знищенні десятків мільйонів людей. Очільник банди маніяків, яка називалася НСДАП.

Покінчив життя самогубством у віці 56 років, його тіло облито бензином і спалено. Страждав на розлад психіки і нервової системи, а за рік до смерті фактично вже не міг ходити, втрачаючи рівновагу, бо відмовляла ліва частина тіла. Мучився від постійної спраги і шаленого головного болю, які тамував метамфетамінами та кокаїном, перетворившись на наркомана.

В останній рік людина ця мала такий вигляд: обличчя попілово-сірого кольору, спина викривлена, пересувається, тягнучи ноги. Самостійно сісти не може. Відсутнє відчуття рівноваги. Якщо треба переміститися на два десятки кроків, йому за цей час треба кілька разів відпочити, сівши на спеціального ослінчика за допомогою сторонньої людини. Читає лише за допомогою дуже сильних окулярів, проте одразу забуває прочитане. З лютого – провали у пам`яті…

Хідекі Тодзіо. Прем’єр-міністр і фактичний диктатор Японії з 1941 по 1944 роки. Повинен у масових стратах цивільного населення без суду і слідства під час Другої світової війни.

Вже у 1944 році його було відправлено у відставку, а з капітуляцією Японії заарештовано окупаційною владою. Тодзіо не знайшов у собі мужності навіть скоїти традиційне для самураїв сепукку, більш відоме за межами Японії як харакірі. Вибрав менш болючий спосіб – намагався застрелитися, але рука здригнулася. Три роки провів у в`язниці очікуючи суду, а потім покарання.

Токійським трибуналом засуджений до страти через повішення. Вирок було виконано 23 грудня 1948 року. На той момент йому було 63 роки.

Пол Пот (Салот Сар). Організатор і керівник кривавого терору в Камбоджі (Кампучія), у результаті якого загинуло до половини населення країни.

Режим Пол Пота було скинуто в’єтнамськими військами. Сам він довго переховувався у джунглях. В останній час страждав на розлад психіки. За безпідставну страту соратника Сон Сена та всієї його родини був засуджений своїми ж послідовниками і позбавлений влади. Помер у віці 73 років у невстановленому місці. Експертиза показала, що його було отруєно власним оточенням.

Ніколає Чаушеску. Винуватець створення культу власної особи, встановленні в країні режиму диктатури, а також у масових вбивствах громадян.

Позбавлений влади в результаті народного повстання, взятий у полон, і за вироком надзвичайного Трибуналу розстріляний разом з дружиною у віці 71 року.

Саддам Хусейн Абд аль-Маджид ат-Тікріті. Винуватець масових репресій і знищень цивільного населення, а також агресивних воєн проти сусідніх країн.

Був позбавлений влади і взятий у полон в результаті міжнародної військової операції. Зраджений своїм єдиним союзником – президентом Росії В.В. Путіним, який обіцяв йому підтримку і навіть політичний притулок, однак потім відмовився виконувати зобов`язання в обмін на обіцяний США доступ російським компаніям до розробки іракських нафтових родовищ.

Останні три роки провів у в’язниці, в камері 2х2,5 метри в якій були лише бетонні нари та комбінований санвузол із нержавіючої сталі. Американці «катували» бранця, демонструючи йому відео як іракці розбивають його пам’ятники – це приносило Саддаму великі страждання.

Був повішений за вироком Суду у віці 69 років. Місце його поховання наразі не відоме.

Муаммар Мохаммед Абдель Салям Хамід Абу Меньяр аль-Каддафі. Причетний до підтримки та організації міжнародного тероризму, масовим репресіям всередині країни та агресивним війнам проти сусідніх країн.

Був позбавлений влади в результаті народного повстання, підтриманого міжнародним суспільством. Загинув у віці 60 років просто на вулиці, в результаті суду Лінча разом із сином. За однією з версій перед смертю Каддафі було зґвалтовано.

Поховано колишнього диктатора в невідомому місці, в пустелі.

Слободан Мілошевич. Організатор масових убивств та етнічних чисток на території колишньої Югославії.

Був виданий новою владою Сербії та Чорногорії Міжнародному трибуналу по колишній Югославії при мовчазній згоді президента Росії В.В. Путіна. Майже 5 років провів в одиночній камері, де і помер від серцевого нападу у віці 64 років. Влада Сербії та Чорногорії відмовила у державному вшануванні під час поховань, мотивуючи це тим, що «Перетворення серійного убивці в національного героя було б ганьбою для Сербії, роблячи з неї країну, в якій злочин є найвищою звитягою».

Аугусто Хосе Рамон Піночет Угарте. Винен у масових репресіях, викраденнях, катуваннях та убивствах громадян власної країни, а також іноземців.

Втратив владу в результаті програшу на чергових виборах, довгий час знаходився в еміграції, переслідувався владою Чилі, яка вимагала його видачі для судового процесу. Після повернення до Чилі, був притягнутий до судової відповідальності. Помер у віці 91 року.

Отже, з 10 вибраних нами кривавих диктаторів ХХ-ХХІ сторіч лише Аугусто Піночет випадає із загальної тенденції закінчувати життя в неприродній, нелюдський спосіб. Виключення, як відомо, лише підтверджують правило.

Між іншим, середній вік героїв цієї статті – 67 років. Путіну пішов 63-й…