четверг, 6 августа 2020 г.

"ТОРПЕДУВАННЯ" ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ? НЕ ВИЙДЕ

Стаття 39 Конституції України гарантує право громадян проводити збори, мітинги, походи і демонстрації.


Проте акції протестів бувають різні. Наразі дуже популярні бокування автошляхів. Останнім часом спостерігається тенденція до  організації подібних акцій у зв’язку зі змінами адміністративно-територіального поділу (т. з. «укрупнення районів»). Раптом з’ясувалося, що певній кількості українців це не подобається. А є такі, хто після кількарічного сну «прокинувся» й вимагає перегляду приєднання до тієї або іншої ОТГ, як це недавно вчинили мешканці села Гульськ на Житомирщині.

Але от питання: що дасть перекриття траси Київ-Чоп де-небудь під Новоградом-Волинським? Питання вирішене, на обговорення його витрачено не один рік. Ініціатори протестів мали можливості діяти в межах правового поля через громадські слухання, петиції, своїх депутатів у Верховній Раді тощо. 

Зміну кордонів викликано об’єктивною необхідністю, адже новостворювані ОТГ подекуди виходять за межі одного району. Створення приблизно 102 районів замість чинних 490 планувалося ще у 2018-2019 роках. Нова влада, подобається вона комусь чи ні – лише продовжує курс попередників. Звідки ж зараз раптом піднялася хвиля невдоволення та прагнення меншості диктувати свою волю подібними заходами?

Все просто: децентралізацію від самого початку намагалися торпедувати. Не зацікавлених в ній маса. Це і чиновники, з рук яких вислизає розподілення грошових потоків з районних бюджетів, адже усі кошти відходять безпосередньо громадам. Це і місцеві політики, що залишаються «не при справах», втрачаючи владу і вплив. Це і бізнесмени, які звикли до старих схем і, будемо відверті, часто-густо «зав’язані» на корупційних зв’язках з тими ж таки чиновниками. Це і особи, які прагнуть зробити собі піар.

Найчастіше простих людей на протести провокують неправдивими чутками, користуючись тим, що ті недостатньо обізнані на деталях процесу децентралізації. Найчастіше лякають складнощами у медичному обслуговуванні, проблемами у системі освіти, а також тим, що «доведеться за довідками або оформленням пенсії їхати за сотні кілометрів».

Насправді ж це, звичайно не так. Райдержадміністрації, навіть в «укрупнених» районах, у тому вигляді, як вони існують зараз, буде ліквідовано. Замість них постануть префектури, практично єдиною функцією яких буде нагляд за відповідність рішень і дій об’єднаних територіальних громад чинному законодавству. Усі соціальні, фінансові тощо функції передаються громадам. Вони стають чимось на кшталт міні-держав з правом навіть укладати прямі угоди із закордонними інвесторами.

Така система існує, зокрема у Польщі й довела свою ефективність. Членам громад надаються усі можливості задля того, аби брати участь в їхній діяльності та контролювати адміністрацію з обраних із числа членів громади керівників.

Так що перекривати автошляхи нема для чого. І це нічого вже не дасть. Як Не можна повернути течію річки назад. Хіба що можна «заробити» собі неприємності. Організатори таких акцій, як правило, мають підтримку серед певних політичних сил і тому залишаються безкарними. А от обмануті громадяни можуть постраждати – статтю 279 Кодексу про адміністративні порушення ніхто не скасовував.

І ще одне. Такі дії не лише завдають моральної та фінансової шкоди учасникам дорожнього руху, але й міжнародної репутації України та грають на руку тим силам в Україні та за її межами, які зацікавлені в якомога більшій дестабілізації і так дуже непростої ситуації в країні.


Комментариев нет:

Отправить комментарий