среда, 23 февраля 2022 г.

БОЙОВА СПЕЦПРОПАГАНДА, ВІЙНА І БАБУСЯ У ТРОЛЕЙБУСІ

 

На Донбасі загострення. Знову. Можливий повномасштабний наступ кадрових російських військ із застосуванням ракетної техніки та авіації. Посилився тиск пропаганди. А в разі подальшої ескалації ще посилюватиметься й ввімкнуться інші, раніше перевірені методи. Особливо в містах, де дислокуються військові частини.



Сидить собі «бідно, але чисто вдягнена бабуся» у тролейбусі в Житомирі або в маршрутці у Новограді-Волинському й ніби з подружкою по телефону розмовляє. І розповідає бабуся гучно, щоб усі чули, що наші солдати голі-босі-голодні. Що їх кинули на погибель, що командири і керівництво країни приховує справжню кількість загиблих. А їй усе відомо, бо її онук Сірьожа воює під Горлівкою й розповідав як там насправді страшно. І які сильні путінські війська.

А жіночки, що їдуть у тому таки тролейбусі вуха нашорошили. Усім цікаво «правду» почути. Бо в когось знайомий, а в когось родич воює. І от уже в неї душа не на місці. І приходить вона на роботу, а все валиться з рук. І ділиться вона «правдою» з колегами. І надвечір «інформація» про десятки й сотні загиблих вже повзе містом, піднімаючи паніку. Починаються дзвінки туди. Нерви. Безсонні ночі.

І ніхто навіть не здогадується, що це – частина інформаційної війни. Що це ворожа бойова спецпропаганда, спрямована на деморалізацію населення. І що «бідно та чисто вдягнена бабуся» виконує завдання куратора. За гроші або з переконань. І що не існує ніякого онука Сірожи, так само, як і подруги, з якою вона нібито розмовляла у житомирському тролейбусі. Бабуся може один раз проїхатися, а може кататися увесь день. І не одна така вона. Й чим їх більше – тим масштабнішою паніка.

Методом «сарафанного радіо» можна швидко досягти багато чого: обвалити курс валюти й змусити скуповувати сіль та сірники; посіяти недовіру до військового командування та дискредитувати місцеву владу; знищити політика й зірвати вакцинацію проти кору.

Подібно до бабусь у тролейбусах діють  і т. з. «тролі» у соціальних мережах. Їх тисячі. Їм платять за розповсюдження ворожої пропаганди. Те, що називається «фейком», тобто брехні. І вона теж буває різною. У відповідності до прийомів бойової пропаганди. Наприклад, знаменитого принципу 60/40, розробленому ще міністром пропаганди Третього рейху Геббельсом, коли подається 60% правди, а коли довіра аудиторії завойовується – 40% брехні, потрібної пропагандистам.

Під час Другої світової війни працювала радіостанція, яку слухав антифашистський світ, сприймаючи її за британську. Й лише пізніше з’ясувалося що то була радіостанція Геббельса.

Чи можна з цим щось вдіяти? Важко, але можливо. Перший і головний принцип: не слухати подібних бабусь в умовному тролейбусі, а по можливості інформувати про них компетентні органи – для того й існують телефони гарячої лінії. Не сприймати на віру «гарячі сенсації» у соціальних мережах, особливо із сумнівних сайтів або дивних акаунтів.

Власне, якщо попереджений – вже озброєний.

Комментариев нет:

Отправить комментарий