Про зраду, Судову реформу та чудесне спасіння Олени Лукаш

Поговоримо трохи про зраду. Не наполягаю на власній правоті. Більше того, сподіваюся, що мої підозри в бік окремих осіб є несправедливими. Що наші судді – найчесніші у світі, а депутати – найпатріотичніші, лише про те й думають: як там народ? Давайте домовимося – всі, про кого йдеться, є людьми чесними і правильними, а зрада оселилася лише в одній людині. Як написав мені сьогодні один френд (тепер вже колишній) «Порошенко продав Україну Путіну». Що ж, продав так продав…

Вчора Солом`янський районний суд відпустив колишнього міністра юстиції часів Януковича, повернувши їй заставу та закордонні паспорти. Тепер Лукаш може спокійно тікати до Москви або іншої країні, в якій має нажиту непосильною працею хатинку. Ухвала суду навіть оскарженню не підлягає. Як казали мудрі римляни, «Fiat iustitia, et pereat mundus!»

Зараз в соцмережах розгортається хвиля обурення проти несправедливого рішення Суду. Йде пошук винних. Вірніше не йде. Винні як завжди, генеральний прокурор Шокін і президент Порошенко. Вина Порошенка подвійна: він поставив генеральним прокурором Шокіна, який відпускає злочинців, це раз, а по-друге, саме Порошенко, гад, дав вказівку (напевне)судді відпустити Лукаш з узіліща.

Може Шокін і винен. Може винен і Порошенко. Може Петро Олексійович навіть особисто телефонував слідчому-судді Олені Іванівні Куровій - диктофона під диваном не маю - не знаю того. Може, видатні українські патріоти знають напевне. Їм все про всіх відомо. Така вже сутність патріотів.

Але звернемо свою пролетарську пильність на кілька важливих обставин. Патріотів прошу напружити увагу й мізки – йтиметься про нудні й малозрозумілі для декого речі. Отже.

Відпустив пані Лукаш не прокурор, її відпустив Суд. Навіть не так – її відпустив конкретний суддя. А суддя у нас не лише процесуально незалежна особа – це (увага!) посадова особа, яка має особисту недоторканість і призначена на свою посаду пожиттєво, точніше до досягнення 65-річного віку.

Що це означає? Це означає, що суддю без подання Вищої ради юстиції і затвердження цього подання більшістю Верховної ради не можна ані заарештувати, ані звільнити з посади. Хай навіть той суддя виправдає злочини Чикатили, Гітлера, Путіна і Джека-різника  одночасно. Суддю навіть на роботу до іншого суду без його згоди перевести не можна! Суддя навіть не зобов’язаний звітувати про свої рішення нікому, крім Вищої ради юстиції та Верховної ради. Дадуть судді «на лапу», випустить він підозрюваного і – мов з гусака вода. Лише Вища рада юстиції може притягнути його до відповідальності, але максимум, що йому загрожує – тимчасове відсторонення від виконання обов’язків. Звільнення – прерогатива парламенту.

Але Вища рада юстиції складається з 20 осіб, яких обирають в дуже складний спосіб: прикиньте: по три члена ВРЮ призначають:

- Президент України;

- Верховна рада;

- З’їзд суддів України;

- З’їзд адвокатів України;

- З’їзд вищих навчальних закладів та наукових установ.

Плюс до цього генеральний прокурор, міністр юстиції та голова Верховного суду.

Створено цю дурну систему давно. Теоретично вона мала би гарантувати незалежність ВРЮ, але насправді вона гарантує лише одне: практичну її недієздатність. Наприклад, із 17 нинішніх членів ради (3 місця вакантні) 8 – це судді різних інстанцій від Верхзовного Суду до районного. Свої судять своїх, виходить. Не кажу вже про те, що далеко не всі члени ВРЮ є прибічниками «хунти». Ну, давайте подумаємо, навіщо в тій раді представники від юридичних вишів? А від «наукових установ»?

До чого призводить така еквілібристика? Нащо таку систему створено? А давайте поглянемо на особистість судді-слідчого, яка відпустила Олену Лукаш з-під варти і чиє рішення не підлягає оскарженню. Отже.

Курова Олена Іванівна, суддя Слом`янського районного суду м. Києва. Раніше працювала суддею Совєтського районного суду м. Макіївка Донецької області. Землячка пані Лукаш, виходить. У грудні 2014 року в числі 69 суддів з Донецької та Луганської областей (територій, тимчасово окупованих рашистами) за рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, переведена на нову посаду. У столицю.

Особисто я не сумніваюся у чесності і непідкупності суддів з Донбасу взагалі і пані Курової О.І. зокрема. Просто… Просто кішечки якось неприємно кігтиками по душі все ж дряпають. І приходить звідкись крамольна думка, що не Порошенко, а – скоріше поплічник Олени Лукаш по Партії регіонів пан Портнов міг би зателефонувати судді з Макіївки. І занести долю невеличку в невеличкому такому чемоданчику.

Судді з Донбасу – вони, знаєте – особливі такі. Ні для кого не секрет, що дуже рідко хто міг прорватися на посаду судді в тому регіоні без згоди у відповідних партійних і бізнесових кабінетах. Або бізнесових і партійних. На суддях з Донбасу свого часу ще третій Президент Україні В.А. Ющенко зуби обламав. Пригадуєте, як хвацько судді Кам`янобрідського районного суду м. Луганська скасовували укази Ющенка? В деяких випадках ціна питання доходила до 500 тисяч гривень, це за тодішнього валютного курсу 5,5.

Процедура покарання, а тим більше звільнення суддів є настільки складною, що навіть на сьогодні офіційно не звільнено з посад суддів, які… співпрацюють з терористами-сепаратистами в «Лугандонії». До Верховної ради спрямовано подання на відставку 10 суддів-сепаратистів, в т.ч. Ніни Галан, яка разом з іншою Ніною – Кравченко – розробили для ЛНР проект Сімейного та Цивільного кодексу, але Рада досі ще не кує не меле. Порошенко винен? Ніну Кравченко Вища рада юстиції взагалі відпускає по статті «за власним бажанням» і Верховна Рада сприймає це нормально. Теж Порошенко винен? Чи Шокін?

Про суддівську мафію не говорив лише лінивий. Але чомусь ми мовчимо про те, що судді є ще й активними учасниками політичних процесів. І мають впливових захисників за плечима, які ніяких грошей не пошкодують, аби й надалі втримати їх на посадах.

Потрібна судова реформа? Не те слово! Вона потрібна як повітря! Найпершим чином саме – судова реформа, а потім вже вся решта. А де вона – та реформа? Тут так і напрошується рима, яку в дамському товаристві виховані чоловіки, навіть з Донбасу, не вживають.

У Верховній Раді лежить проект Судової реформи «від Порошенка». Лежить собі та й лежить. Він їсти не просить. Президент умовляє, наполягає, просить – а депутати ані чичирк. Вірніше не так – наші депутати звинуватили президента… у зраді.

Найцинічніше це те, що депутати, які відмовляються голосувати за зміни у Конституції, шантажуючи Президента та Раду. Відмовляються з різних причин. Головне – гроші й посади. Заплатите – проголосуємо. Дасте посаду – проголосуємо. Звільните з посади тих, хто не хоче «лягати» під нас – проголосуємо.

Головний противник реформи – сумнозвісний «гасконець» і видатний «патріот» Геннадій Корбан. Аби залишити на місці суддівську мафію, він придумав оригінальну «відмазку», мовляв, проект Судової реформи, що її подав Порошенко на 99% повторює проект реформи часів Януковича (http://www.informator.su/sudova-reforma-poroshenka-povnistyu-nahaduje-proekt-yanukovycha/).

Те, що це нахабна брехня, знає кожен юрист, який цікавився питанням. Пан Корбан не лише обманює довірливий народ – він ще й зводить наклепи на поважних людей, бо законопроект від Порошенка розробляли не лише авторитетні вітчизняні експерти, але ціла низка закордонних спеціалістів з права, яких спеціально було запрошено.

Пан Корбан взяв і плюнув в обличчя Володимиру Григоровичу Буткевичу, колишньому члену Європейського суду з прав людини, доктору юридичних наук, професору; в обличчя Віргіліюса Валанчуса, представника проекту ЄС «Підтримка реформ в сфері юстиції в Україні»; академіку Національної академії правових наук України Наталії Семенівні Кузнєцовій та ще тром десяткам поважних юристів і громадських діячів.

 Навіть Венеціанська комісія позитивно відгукнулася про цей проект. Але великому «правдолюбцю» та «правдорубу» Корбану брехати – що з гірки на санчатах котитися. Йому очей в Сірка не позичати.

А от великі патріоти з «Самопомочі». Вони б і проголосували за таку потрібну реформу. З радістю. Але лише у тому випадку, якщо Порошенко зніме з посади генерального прокурора Шокіна. А поки ненависний панам із «Самопомочі» Шокін сидить у своєму кріслі – хай і суддя Олена Курова сидить у своєму. І відпускає злочинців на волю. Навіть користь є для панів із «Самопомочі» - завжди можна звинуватити у зраді Порошенка та Шокіна, які відпустили Лукаш. І вимагати відставки «зрадника». А потім «Самопоміч» зажадала перевиборів у Кривому Розі. Не буде перевиборів – не буде Судової реформи (http://www.golos.com.ua/article/262570).

Відмовлялася голосувати за реформу навіть частина фракції Блоку Петра Порошенка! Та, що складається із членів «Фронту змін». Привід абсолютно надуманий (http://ukr.lb.ua/news/2015/11/26/321918_narodniy_front_golosuvatime.html?utm_source=local&utm_medium=cpm&utm_campaign=bymaterial), це будь-якій розумній людині зрозуміло. Ну а «Опозиційному Блокові» навіть причину для відмови не треба шукати. Перефразовуючи Портоса з «Трьох мушкетерів»: ми не голосуємо тому, що не голосуємо.

В результаті Верховна рада знайшла геніальне соломонове рішення як потопити реформу судової системи. Вони взяли й… відправили проект на експертизу Конституційного суду. Знаючи, як КС розглядає подання і скільки часу це займає, мусимо констатувати – реформу судової системи поховано мінімум на рік. А то й назавжди.

Так що, панове любителі реформ, вітаю вас з черговою зрадою. І з суддею Солом`янського суду Куровою Оленою Іванівною, яка і надалі трудитиметься на благо власної кишені і кишень своїх покровителів. Не здивуюся, якщо саме їй доля призначить судити одіозного сепаратиста Олександра Єфремова. З усіма витікаючи ми з цього наслідками.

А, може (дуже на це сподіваюся) під її легку чесну руку потрапить Геннадій Корбан. Це до землячки Лукаш пані суддя поставилася зі співчуттям і розумінням. А панові Геннадію вона нічого не винна – скоріше навпаки. Вже для кого, а для нього пані з Донбасу точно постарається, щоб він на власній шкурі відчув старе римське правило «Dura lex, sed lex».

Жаль, лише, що патріоти як шукали зраду не там, так і далі шукатимуть. Це у нас традиційне – цар винен в усьому. Або гетьман…

З великим юридичним привітом,

             ПАВЛО  ПРАВИЙ