Ми пам`ятник йому...

Роль Володимира Володимировича Путіна в історії людства дуже недооцінено. Прийде час і цій геніальній людині ми поставимо пам’ятники. Пам’ятники ці стоятимуть у Вільнюсі й Мінську, Кишиневі і Тбілісі, Парижі, Нью-Йорку й Лісабоні. І звичайно ж в кожному українському місті буде споруджено пам’ятник або хоча б погруддя цій непересічній людині. Не вірите?

Я пишу цю статтю, коли поточна ціна на нафту елітарної марки Brent коливається навколо позначки 28.45 – 28.50 за бочку. Це означає кінець Російської Федерації як держави в найближчий перспективі. Чому? Бо російську нафтову суміш марки Urals тим часом продають по 28.43.  За собівартістю видобутку від 30 до 35 доларів за барель. І це – завищена ціна, через що традиційні покупці цієї нафти вже планують взагалі відмовитися від неї і перевести технології на переробку більш «легкої» близькосхідної або північно-чорноморської.

Аби втриматися на плаву, «Роснефть пішла на смертельний крок: вона почала махлювати, додаючи у суміш мачмалу, підвищуючи «важкість». Це призведе до того, що з шахраями ніхто не матиме справу.

Якщо компанія «Роснефть» до цього була наповнювачем державного бюджету РФ, то тепер оголошено: за підсумками першої декади 2016 року чисті збитки її складуть 500 мільйонів доларів. Це, друзі – 1,5 мільярди доларів на місяць, або 18 мільярдів на рік.

І всі і збитки доведеться покривати за рахунок держави.

І це – лише одна компанія. Не рахуючи «Газпрому». Не рахуючи «ВТБ». Не рахуючи «Сбербанка». Не рахуючи «Уралвагонзаводу», «АвтоВавзу» і десятків інших підприємств.

Кажуть – це діють міжнародні санкції. Правильно кажуть. Але не договорюють. Насправді – це наслідок успішних дій президента Російської Федерації В.В. Путіна, спрямованих на розвал держави й передачі ядерної зброї в руки «проклятих імперіалістів».

Історія питання така. Ще в 2010 році всім спеціалістам стало зрозуміло, що в найближчий час ціни на нафту і природний газ впадуть глибоко й назавжди. На той момент Росія жирувала, маючи по 110-115 доларів за діжку нафти і по 460 доларів за тисячу кубів газу.

Отримавши неприємну звістку про майбутні ціни, що має зробити професійний і патріотичний уряд? Правильно, кілька речей:

- розробити і ввести в дію комплекс заходів, спрямованих на зниження собівартості видобутку вуглеводнів: модернізацію нафто- та газогонів, перекачувальних станцій, розбудову транспортної інфраструктури і головне – приватизацію державних видобувних компаній, бо як відомо – держава поганий власник, плюс там де держава – та висока корупційна складова;

- розширити коло споживачів газу та нафти поза межами Росії, надавши їм всіляких знижок та преференцій, участь в діяльності транснаціональних корпорацій;

- диверсифікація економіки шляхом вкладання коштів у високотехнологічні виробництва, залучення іноземних кредитів та інвестицій, сприяння діяльності в цьому напрямку приватного сектору;

- увімкнути режим економії коштів шляхом зменшення соціальних виплат з паралельним створенням «зеленого коридору» для приватної ініціативи у сфері малого та середнього бізнесу.

Але мусимо подякувати панам Путіну і Мєдвєдєву – цього нічого зроблено не було. Навпаки: вони оголосили нафту та газ зброєю у стосунках з іншими державами, що змусило Європу шукати альтернативних постачальників; вони розв’язали безпрецедентну конфронтацію із «Гейропою» та «гнилим Заходом» взагалі; оголосили хрестовий похід «Русского мира» з метою «собирания земель»; замість будівництва доріг, залізниць та комфортних поселень в Сибіру – будували казарми, аеродроми, танки та винищувачі.

Одночасно, аби народ мовчав і дозволяв красти в масштабах ніколи в історії людства не бачених, частину надприбутків кинули на підвищення зарплат та пенсій. Підвищували зарплати не тому, що зростала ефективність праці, а щоб люди мовчали й дозволяли надалі перебувати при владі. Розбещували народ, який і так не дуже звик працювати.

А дрібний і середній бізнес знищили. Не випадково – людина, яка сама себе забезпечує та ще й відкладає щось у запас, не залежить від держави. Вона, чого доброго, ще й на Майдан може поїхати – захищати свої права. Тому краще загнати її на завод, або зробити з неї охоронця на об’єкті «Газпрому» - так вона залежатиме від влади.

Словом, за всі ці роки, що доля дала Росії аби вона підготувалася до падіння цін на енергоносії, було бездарно втрачено. А коли важкі часи, відповідно до прогнозів аналітиків настали, Кремль увімкнув аварійний режим. У 2008 році, під час кризи, аби відволікти народ від проблем, затіяли «маленьку переможну війну» з Грузією. А 2014 року повторили досвід – в Україні.

І навіть санкції, що їх оголосив світ, спочатку були в радість Путіну: є виправдання «некоторых проблем».  А ціни на нафту спробували підвищити старим випробуваним ще з 50-60-х років ХХ сторіччя способом: ескалацією напруги на Близькому Сході.

Чи дійсно Путін, Шойгу, Мєдвєдєв, Сєчін, Патрушев клінічні ідіоти і не розуміли відмінності середини ХХ ст. від початку ХХІ; чи вони всі є агентами ЦРУ і робили так, аби ще глибше загнати Росію в болото – існують різні думки. Російські націоналісти вже давно звинувачують Путіна в тому, що його ще на службі в КДБ було завербовано; низка блогерів упевнена у феєричній тупості Путіна і компанії.

Може бути і так, і так. До речі, одне іншого не відміняє. Давно відомо, що абсолютна влада (чи то царя, чи то диктатора) неодмінно приводить в його оточення підлабузників, кар’єристів причому найдурніших і найнепрофесійніших. Саме тому розвинені країни, аби витримати конкуренцію з сусідами, своїх царів/королів позбулися, або відвели їм символічну роль. Путін навмисне відбудував в країні систему влади зразка середини ХІХ сторіччя. Лише феєричний довбодятел наважиться посваритися з усім світом і підставити себе в політичну та економічну ізоляцію в період глобалізації. Іран щосили виривається з гетто, а Путін щосили туди Росію заганяє.

Навіть кадровий агент ЦРУ, «Мосад», Мі-5, СІДЕ або МДБ КНР; навіть агенти світового масонства не могли б зробити більшого для розвалу Росії, ніж Путін, Мєдвєдєв, Шойгу, Сєчін, Бортніков…

У 80-х роках минулого сторіччя США та НАТО знищили СРСР дуже просто – обвалили ціни на нафту і почали гонку озброєнь. Зараз ціна на нафту обвалилася сама – просто тому, що передові технології здешевили її видобуток, зменшили обсяги її використання (двигун сучасного «Форда» спалює бензину утричі менше, ніж 30 років тому) і створили електромобілі, яким бензин взагалі не потрібен. Ну а гонку озброєнь Путін почав сам, за власного бажання. І за власного бажання розтоптав базові міжнародні угоди, не залишивши світовій спільноті іншого вибору, окрім як вдатися до санкцій.

От і думайте, чи то він дурень, чи то агент іноземних розвідок.

 На наших очах розгортається найбільша драма останніх десятиріч – загибель імперії, яка й без того була напівгнилою. Для Путіна, з його слів, найбільшою драмою ХХ сторіччя був розпад СРСР. Розпад Російської Федерації буде ще катастрофічнішим. Вона вже розпалася – імперія. Затюкані, отупілі від пропаганди з «кретиноскопу» росіяни майже не помітили того, що відомо всьому світові: Путін віддав Китаю Сибір. На секундочку: 60% території РФ увійшли в так звані «території пріоритетного розвитку» (ТПР) – так називатимуться районі, які передано китайцям терміном на 50 років в особливе користування. Віднині там не діятимуть російські закони і фактично скасовується місцеве смоврядуваання. Але без законів і влади жити не можна. Що буде взамін – буде все китайське. А забезпечення китайських законів і законної влади потребує поліції і армії. Китайської.

Найстрашніше, що Росія з цієї оборудки отримає «шалені» дивіденди – орендну плату, яка в річному обчисленні становитиме ціну пляшки горілки за 1 квадратний кілометр ТПР. І хтось після цього заперечуватиме, що Путін, Мєдвєдєв, Наришкін та Матвієнко не агенти китайської розвідки?

За 15 років правління Путіна знищено сотні підприємств, серед яких ті, що колись були гордістю Росії: ЗіЛ, АЗЛК, Саратовський авіаційний завод, «Красний пролетарій», тощо. Десятки міст оголошено «неперспективними» і такими, що підлягають ліквідації. Серед них – легендарний Златоуст. Златоуст!

Тепер вже навіть російські економісти не приховують: країні – кердик. І процес цей зворотного напрямку вже не має. Пізно пити «Боржомі». Та й вода ця, завдяки геніальному керівництву Путіна, який примудрився зробити ворогами не лише Грузію, знайти в російських магазинах не можна.

Імперії гаплик.

Тільки тепер не буде США, Німеччини, Англії, Франції, Канади та Японії, зачарованих небаченим для радянських комуністів демократизмом та відкритістю (хоча й показними, та все ж) Горбачова – буде жорсткий диктат як має чинити Кремль в економіці, зовнішній політиці, військовій сфері. Не буде гуманітарної допомоги «ніжками Буша». Не буде навіть програми «Нафта в обмін на продовольство». Будуть інші вимоги: гуманітарна допомога та дозвіл продавати нафту в обмін на здачу ядерної зброї та знищення бойових літаків.

«Іскандери» своє відсміялися – скоро їх повезуть на переплавку, а отриманий метал, у слябах – поїде за копійки в Італію, аби повернутися звідти дешевими електромобілями, кавоварками та комп’ютерами.

І ходитимуть, одягнені в підробні китайські «Адідаси» «човники» з незалежної Татарської республіки, Республіки Маріел, з Московскої демократичної республіки і з Демократичної республіки Карелія вулицями Черкас, Харкова та Одеси, роззявивши рота; спостерігатимуть за сучасними модерновими трамваями та електроавтобусами «Електрон»; завантажуватимуть на базарах баули дешевими місцевими кросівками та айфонами; дивитимуться на безтурботних українців, які з чашкою кави сидять у суботній вечір в затишному літньому кафе. Дивитимуться й зітхатимуть із заздрістю та потаємною злістю: живуть же люди.

А за цією ганьбою спостерігатиме з постаменту бронзовий Володимир Путін, у свій гігантський 168-сантиметровий зріст. І на гранітному постаменті золотими літерами буде виведено:

«Володимиру Путіну, творцю й об’єднувачу української політичної нації від вдячних українців».

Вірю, саме так і буде. Вже скоро.

ПАВЛО  ПРАВИЙ