Так фальсифікується історія

Якось Бернард Шоу висловився:

     «Нав'язування легенд як буквальних істин, умить перетворює їх з притчі на брехню».  

Ця фраза добре, ілюструє те, що роблять наші мужі від історичної науки з пересічним громадянином. Спочатку шукають (або просто - вигадують) легенди, а потім всілякими способами намагаються зробити так, аби ці легенди у свідомості людей перетворилися на істину. Картини й кіно; художні романи й вірші; документальні фільми та вигадані оповідання для шкільних підручників - все іде у хід

 Так фальсифікується історія. Тими самими методами, до речі, фальсифікуються і новини, які потім стають історією.

   Ось вам приклад того того, як нам накидають неправду про історію нашого народу і країни; як легенди перетворюють на «істину», що міцно вкорінюються в нашій свідомості в якості міфів.

      Всі знають цю історію. Волхв спророкував, що Олег прийме смерть від свого коня, князь засмутився й відмовився більше сідати на улюбленця, відіславши того пастися. Потім, дізнавшись, що кінь помер, Олег посміявся над пророцтвом, зажадав поглянути на кістки скакуна. А коли прийшов до них, і поставив ногу на череп коня, промовляючи «Чи не від черепа цього прийняти мені смерть?» - з черепа виповзла змія і вжалила нещасного.

       Видатний російський художник Васнєцов написав на цю тему кілька картин. Дивимося й дивуємося.

         Зверніть увагу на ноги князя. Правда, круто? 

         Це ж в якому сні Васнєцову привиділося, що київські володарі взувалися в... постоли? Всім відомо, що постоли були взуттям бідного київського люду. Можна було б припустити, що постоли носив хтось з ополченців. А от погодитися з тим, що цю обувку мав хтось із професійних князівських дружинників - ніяк не можна (хіба що той вщент програвся в кості якомусь заїзжому жидовину, та й то з нього воєвода шкуру спустив би, аби не ганьбив дружину). А тим більше - князь!

         Гадаєте, Васнєцов був безграмотний? Нічого подібного! Просто йому було відомо, що змія не кусає вище коліна. А там у нормального русича був чобіт, який ні гадюка, ні навіть гюрза прокусити просто не могла. Тому Васнєцову довелося обрядити князя у взуття київських жебраків.

           А от у картині "Зустріч Олега з волхвом" - все гаразд і князь як йому і годлиться, взутий у чоботи.

           І з конем він прощається теж у чоботях. Це лише на пагорб той він видерся в личаках. Аби гадюка зуби не поламала.

      До цього важливо додати, що всі ці картини Васнєцов писав практично одночасно, як ілюстрації до балади Пушкіна «Пісня про "Віщого Олега"». Сюжет з волхвом, звісно - перший в ряду, потім – «Прощання з конем» і нарешті - прощання з кістками того коня. Це ж що, виходить, Олег так збіднів, що змушений ледь не в личаках пересуватися, га, панове історики?

     Для чого це робиться? Звичайно, ані Васнєцов, ані Пушкін не винні, - вони лише відбивали погляд офіційної історії на русів взагалі і на особистість Олега зокрема. А офіційна історіографія якось неохоче досліджує тему «Віщого» Олега і його загибелі. Аби не виплило чогось такого, що розіб`є на друзки «норманську» теорію походженя русів і Рюриковичів. Не дай Бог випливе давній степовий титул Олега - Каган Траканський (каган Тмутараканський), адже титул це не скандинавського а - степового походження. Титул цей дорівнював європейському титулу імператора!
           От чи відомо комусь, що Олег як «каган Траканський» згадується на широко відомому у вузьких колах давньому прикордонному камені, що його встановили Олег і його союзник болгарський цар Борис? І чому така цікава інформація ходить лише в колах професійних істориків? Ми ж натомість продовжуємо титулувати Олега (а також Ігоря, Святослава, Володимира, Ярослава) князями. А цей титул є нижчим за кагана.

Спитай зараз у першого ліпшого українця: хто такий каган? Відпоіфдь отримаєте миттєво: володар Хозарії. А деякі ще й про «клятих іудеїв» щось пробурмочуть. І всі дуже дивуються, коли їм кажеш, що титул кагана до іудаїзму не має жодного стосунку, так само, як і тому, що він не хозарського походження. А ще – не дуже вірять. Бо міцно сидять вбити з дитинства фальшиві міфи.

Хочете більше дізнатися про міфи й легенди нашої історії? Про те чи дійсно Володимир Великий хрестив Русь, а чи це вигадка? Про те, чи дійсно руси взагалі і Рюриковичі зокрема – варяги-вікінги, дикі, але симпатичні язичники? Чому насправді Святослав воював з хозарами, болгарами, ромеями? Хто і через що отруїв Вололдимира Великого та багато інших цікавих речей?

Пропоную книги від ПАВЛА  ПРАВОГО з авторським написом.

«Святослав, каган русів. Убитий та оббреханий».

(455 стор., укр.)

Ціна – 120 грн.

«Владимир. Крещение ложью».

(719 стор., рос.)

Ціна – 200 грн.
У продажу немає, наклад реалізовано, готується перевидання.

Як придбати?

Перерахуйте вартість однієї або обох книжок на картку Приватбанку 5168 7556 2991 5311

Повідомте про передплату у листі на одну із вказаних нижче адрес із зазначенням кількості примірників, міста, номеру відділення Нової пошти, телефону отримувача, на чиє ім`я має бути підписано книжки.

Ел. адреса: urtab@mail.ua

Фейсбук: https://www.facebook.com/urtab

З повагою,

ПАВЛО  ПРАВИЙ (Бондаренко)