Цьогоріч виповнюється 75 років кривавій трагедії на Волині, під час якої
загинули десятки тисяч ні в чому не винних людей. Українці, поляки, чехи,
євреї, німці – усіх їх поєднала Смерть.
Ця історична трагедія досі кривавить. Досі не зажили рани на тілі
української та польської націй. Рани, що їх намагаються роз’ятрити політикани у
своїх темних оборудках. І завжди
знаходяться бажаючі підкинути хмизу, хлюпнути бензинчику в це багаття.
І б’ються поляки з українцями, а українці з поляками, з’ясовуючи хто перший
почав і хто кого більше зарізав, навіть не підозрюючи, що не в кількості жертв
справа, а хто перший почав – встановити не можна.
Найпаскудніше в цій історії те, що справжні винуватці досі сховані. Не
українці і не поляки є першими винними у «Волинській різанині». Вони лише стали
заручниками політичних інтересів так званих «Великих країн». Трагедія на Волині
була невідворотна. Тому, що комусь була потрібна кров поляків та українців, як змазка
для гігантського колеса Великої війни.
А зараз потрібна, аби роз`єднати нас перед навалою зі Сходу потужного і страшного у своїй жорстокості ворога. Йому - ворогу дуже вигідне те трактування подій на Волині, яке було зроблено в часи, коли ще існував "соціалістичний табір".
Тому й зробив спробу розглянути події на Волині зими-осені 1943 року, те,
що пізніше в українській історії отримає назву «Трагедія на Волині», а в
польській – «Волинська різанина» не з точки зору «хто перший почав». А в
загальній картині великої геополітики того часу. Аби припинити спекуляції на цій темі й поливання один одного брудом.
Адже це лише радянська (а тепер російська) пропаганда прагне звести цю
трагічну подію до примітивного уявлення: виходили з лісу неголені українські дядьки
в кожухах зі «Шмайссерами» й видивлялися лютими очима якого б поляка розпиляти
живим дворучною пилкою.
Насправді, причини і винуватців – головних і безпосередніх винуватців треба
шукати не серед польських та українських повстанців, а серед пещених дядьків у
дорогих європейських костюмах. Вони зробили все, щоб звалити все на широкі
плечі українців, аби приховати правду. Ви здивуєтеся, куди тягнуться ниточки.
Про це книга Павла Правого «Волынская резня. Правда, которая не нужна никому».
Саме російською мовою, саме для того читача, котрий все ще знаходиться в полоні радянських стереотипів. Котрі все ще панують і в історичній науці Польщі. Ми маємо її видати – цю книгу. І ми її видамо.
Просимо надати посильну допомогу – фінансову та організаційну. Сума
пожертви від 100 гривень автоматично дає право на отримання книги з автографом.
Просимо відгукнутися меценатів, спонсорів і просто небайдужих. Завдяки вам ця
книжка з’явиться в бібліотеках Донбасу та у військових частинах, поїде і до
Польщі, і до Росії, і до Білорусі.
По перерахуванню коштів скиньте свої відомості: місто, номер відділення
Нової пошти, номер телефону, ПІБ, на яке має відправитися книга, на електронну
адресу: urtab@ukr.net
Картка Привату 4149 4991 1119 3197
З-за кордону зазвичай друзі
перекидають кошти через міжнародні платіжні системи.
Сподіваємося, що до 75-ї річниці трагічних подій 11-12 липня 1943 року
книга вийде у світ. Якщо стане фінансових ресурсів, плануємо переклад й
видання, принаймні в електронному варіанті, польською мовою
З повагою,
ПАВЛО ПРАВИЙ (Бондаренко)
Комментариев нет:
Отправить комментарий