Общее·количество·просмотров·страницы

суббота, 22 декабря 2018 г.

12 СТІЛЬЦІВ ГОЛОВНОГО ЧЕКІСТА СРСР


Знаєте, що це? Це будинок, який належав одному з найбагатших людей Російської імперії золотопромисловцю Миколі Стахєєву. Це воїстину знаменитий палац, про який, на жаль мало кому відомо. А даремно...




у 1918 року цей палац «віджав» у Стахєєва начальник всього ВЧК Фелікс Дзержинський. Так, той самий Дзержинський, про якого в радянському кіно показували, як він в шинелішці солдатській ходив та на залізному ліжку спав, шинелішкою цією вкриваючись.

Фелікс Едмундович, як справжній борець за рівність та народне щастя, неабияким поціновувачем комфорту та краси був. Всередині палац Стахєєва оздоблено яшмою та іншим коштовним камінням, різбленням по рідкісним породам дерева.

Будівництво особняку, який для проживання обрав собі Дзержинський, коштував Стахєєву 1 мільйон рублів - гігантська на той час сума, приблизно еквівалентна нинішнім 500 мільйонам доларів.

Зацініть інтер`єрчик у світлинах.




До речі, як справжній комуняка, Дзержинський офіційно свою «халабуду» записав на Наркомат шляхів сполучення, яким керував «за сумісництвом». Вірніше, не так: першим пожильцем цього особняка був інший видатний «борець» - Лев Троцький.

Але особняк «віджимав» таки сам Дзержинський. Особисто. Це знаменита історія, яку варто розповісти.

Микола Стахєєв після більшовицького перевороту перевів свої статки за кордон та втік до Парижу. Але як азартний картяр, скоро вщент програвся й таємно повернувся до Росії – в особняку він мав кілька схованок з цінностями.

Проте дістати їх не пощастило – був затриманий чекістами. На «співбесіді» Дзержинський поставив йому умову: видати скарби в обмін на життя та виїзд за кордон. Колишній золотопромисловець вибору на мав…

Ця історія послужила письменникам Ільфу та Петрову в якості сюжету для книги «12 стільців», в якій Остап Бендер та Кіса Вороб`янинов женуться за зашитими у стільці скарбом. Сам Стахєєв став прообразом Кіси.

Недаремно в романі оповідається, що цінності було знайдено в останньому стільці, що опинився в Будинку залізничників.

Не лише цей скромний будиночок придивився для своєї родини Дзержинський. Відпочивав він в Криму, у колишньому палаці князів Юсупових, який офіційно числився дачею ВЧК № 4, але фактично належав лише Дзержинському. Для нього навіть переобладнали на бункер один з винних льохів, бо головний чекіст СРСР був неабияком боягузом.

Увага: про справжні обличчя героїв радянської пропаганди – Дзержинського, Стаханова, Марінеско, Матросова та ін. ви можете прочитати в книзі Павла Правого «Картонні герої. Таємниці радянського Агітпропу». Умови придбання якої (а також інших книг автора) знайдете за посиланням: http://pavlopraviy.blogspot.com/2019/03/blog-post_16.html

Комментариев нет:

Отправка комментария