Общее·количество·просмотров·страницы

среда, 21 ноября 2018 г.

ЯК АКАДЕМІКИ З РУСІВ ВАРЯГІВ РОБИЛИ


Хто ж такі руси? Ми вважаємо, що історики абсолютно незадовільно пояснюють походження цього народу від шведів.


(З книги Павла Правого 
"Володимир. Хрещення брехнею").

Основу цієї теорії «норманісти» побачили в уривку «Повісті минулих літ», тому самому, знаменитому:
«І сказали собі: «Пошукаємо собі князя, який би володів нами і судив по праву». І пішли за море до варягів, до русі. Ті варяги називалися руссю, як інші називаються шведи, а інші нормани і англи, а ще інші готами, - отак і ці прозивалися»[26].
Розповідями про цей фальсифікат ми уже читачам, напевне, оскомину на зубах забезпечили. Цим «відомостями» дивувався, абсолютно справедливо, ще М. С. Грушевський:
«Скандинавські саги, які добре знають своїх земляків, що ходили на Русь на службу до тутешніх князів, нічого не знають про скандинавське походження київської князівської династії, зовсім не підозрюють про нього. Весь арсенал доказів, зібраний захисниками літописної теорії про варязьке походження київської держави (так зв. норманістів), доводить тільки (що ми й без цього знаємо), що в ІХ-Х ст. у дружинах київських князів було багато варягів і що внаслідок цього, напр., у Візантії не вміли іноді відрізнити варягів від слов'янської Русі» [121].
Правильно Михайло Сергійович прихильникам «Норманської» теорії врізав. Правильно зазначив, що візантійці знали Русь уже на початку IX століття, тоді як шлях «Із варяг у греки» був відкритий лише наприкінці століття Х-го, а про варягів у Європі ще й не чули. Щоправда, тут таки Грушевський впадає в іншу крайність, обзиваючи русів (це з їхніми іменами!)... полянами.
Незважаючи на хиткість своїх позицій, «норманісти» продовжують свій агресивний наступ. Не знайшовши жодних інших аргументів, вони стають на звичний протоптаний шлях - підтасовок і фальсифікацій.
Приклад. Академіки визнають, що
«...серед скандинавських племен західні джерела не вказують племені русі? Відомі імена шведів, норманів, готів, англів і данів, але невідоме ім'я Русь... » [122].
І що ж у такій ситуації робити чесному історику? Чесний історик починає пошук джерел (західних та інших), у яких згадується таке плем'я. Нехай навіть і не в числі скандинавських. Але так працюють чесні учені. Наші ж професора від історії чимчикують іншою стежкою, кривою. Їм шведи зело подобаються. Чому? Тому, що в одній з назв цього народу можна, при бажанні, побачити корінь «рус». А більше високовченим фальсифікаторам і не потрібно.
«Норманісти пояснили цей факт таким чином: руссю стали називати скандинавів лише у нас, у Східній Європі. Слов'яни почули це ім'я вперше від фінів, які й досі звуть Швецію Ruotsi, Rots (естонці), а фіни в свою чергу почули це слово від самих скандинавів, які прибували в східну Європу, котрі називали себе rothsmens, моряки. Фіни це загальне ім'я прийняли за власне етнографічне, а з їхньої легкої руки воно й утвердилося за варягами-скандинавами у нашій країні і у сусідніх - Хазарії та Візантії» (там само).
До авторів цієї цитати - жодних претензій, бо вони лише передають точку зору деяких особливо креативних «науковців», і якби таке написав у своїй роботі студент другого курсу істфаку, то його варто було б похвалити. За винахідливість, ерудицію та фантазію - зрештою, для хорошого історика ці якості важливі. А потім поплескати по плечу й порадити більше нічого подібного не писати. Однак... Таке саме деякі наші професори самі розповідають студентам. Цю цитату, між іншим, ми вийняли з курсу лекцій з історії середньовічної Русі.
Оцініть на секундочку ставлення «маститих» до фінів. Виявляється, не лише давні слов'яни були тупими дикими варварами, ніколи не бачили чехів, греків, шведів, хозар, венеціанців, фінів - самі фіни, як видно, були ще більш дикими й неотесаними. Прийняли «загальне ім'я за своє власне, етнографічне». Але, дозвольте вас спитати, панове-добродії-товариші маститі історики: ви, напевно, потай від Нобелівського комітету машину часу винайшли й нишком використовуєте? Злітали на тисячу з гаком років у минуле, взяли інтерв'ю у фінів і точно з'ясували: так, почули вони «це слово» від самих шведів, які прибули колись у Східну Європу.
Стривайте, а чому саме у Східну Європу? Ні, шведи, звичайно, відвідували ці землі, бували у мазовшан та віслян, у прусів і навіть у бодричів. Та тільки фінів (мається на увазі «справжніх», північних) як таких у Східній Європі не спостерігалося. Не те щоб взагалі - на торжища своїми кораблями вони, зрозуміло, припливали, але от щоб так ось – щасливо собі жити де-небудь межі лютичами і полянами... Та не було такого!
Професорам нашим треба б знати, що фінські племена мешкали не в Східній Європі, а в Європі Північній. Якраз по сусідству зі... шведами. А якщо професори високовчені сумліваються, так нехай мапу в атласі, складеному, до речі, під їхнім чуйним керівництвом подивляться.
Звідси випливає сумний для декого факт: не могли фіни не знати назви сусіднього народу й плутати його з якимись моряками. Звичайно, буває, що який-небудь професор не знає імен сусідів, що живуть на одному з ним сходовому майданчику, але то - професор...
І про вплив фінської мови на європейську культуру, географічну науку Хозарії, і особливо Візантії, наші академіки добре вигадали. Це, як кажуть деякі вельми вчені люди - вааще. Не відали хроністи грецькі, недоумкуватістю та невіглаством обтяжені, з яких країв завітали до них купці варязькі, і як народ їхній у краях тих зветься. Якби не телеграма з району Білоозера від тамтешніх фінів, так би й надалі іменували купців цих... До речі, а дійсно, і як же їх іменували у Царгороді до того як від вепсів підказка грекам прийшла? Воістину, час уже посеред колишнього Константинополя, сиріч Істамбулу, пам'ятник невідомому фінському сказителю ставити.
 Цікаво, що озвучені вище неприборкані якості древніх слов'ян та їхніх сучасників з Ітіля та Константинополя академіки приписують і сучасним українцям. Ну, кого, крім розумово відсталої особини, може обдурити пасаж про те, що слов'яни уперше почули слово «русь» від фінів?
Залишимо осторонь машину часу. Будемо вважати, що вона зламалася. Припустимо також, що академіки мають рацію. Що ж виходить? Виходить, що Нестор мав ототожнити варягів з цими самими ruotsi. А як же інакше, коли цього дрімучих слов'ян навчили фінські побратими по нещастю? Стривайте, але ж тоді нісенітниця виходить у нас! Адже «Повість...» чітко розділяє шведів і русів. Вона чітко визначає різницю між ними:
«Ті варяги називалися руссю, як інші називаються шведи» [26].
Громадяни академіки від історії, на кого ж ваші міркування розраховані? Ось вам шведи, а ось - руси. Сам Нестор нам говорить про те, що це - різні народи. А нам тут розповідають, що руси шведами і називалися. Де ж ваша совість, панове вчені?
Звісно, академіки далеко не ідіоти. І грамоті книжкової вчені, й логіці. Просто перед ними завдання таке стоїть - будь-що-будь довести нісенітницю, як казав перший спікер Верховної Ради України, кандидат економічних наук Іван Плющ: «впхнути невпіхуєме». От вони й змушені вмикати «режим дурня».
А ми заперечимо. Ми порівняємо. Фіни називають шведів ruotsi. Європейці ж іменували русів трохи інакше - rhos (Бертинські аннали). Де ж тут тотожність? Ці слова навіть спільного кореня не мають! Так писати історію - це верх непрофесіоналізму. Або цинізму.
На закінчення маємо запевнити читачів, що вправи «маститих» з прив'язування русів до шведських берегів і тамтешніх мешканців лежать лише у площині політичної доцільності. Таке замовлення влади. Треба відвести увагу громадськості від справжніх витоків походження цього народу. Нехай навіть і до Скандинавіії. Запевняємо вас, що якби треба було, «маститі» не менш упевнено переконували нас у тому, що руси походять з англів, наприклад. І обґрунтування відповідне знайшли б. В англійському словнику. Є, наприклад, слово ruthless (нещадний). І різниця з фінським словом невелика. Тут навіть спільне коріння проглядається. А значення аглицького слова русам навіть більше підходить, бо всім відомо, що варяги були вельми жорстокі і безжальні, правда?
=============================================
Сподобався уривок? Ви можете передзамовити (передплатити) книгу, сплативши 150 грн на карту Приватбанку 4149 4991 1119 3197

Аби ми могли надіслати вам книгу, повідомте свої ПІБ, місто, номер телефону та відділення Нової пошти аби отримати книгу з автографом на пошту Urtab@ukr.net


Комментариев нет:

Отправка комментария