РУСЬ ЯК ЖЕРТВА ІСТОРИЧНОГО ФАШИЗМУ

 Князь Володимир Святославич на полюванні.

Ось так оббріхують наших пращурів. Обмазують брудом, створюючи у свідомості цілих поколінь комплекс меншовартості. З усією відповідальністю заявляю: це історичний фашизм. А сотні т. з. "істориків" за викликом - гірші за поліцаїв на службі у окупантів.

Що ми бачимо на цій картині? Ми бачимо якесь волохате бородате нечесане чудовисько, що развалилося на вкритій шкурами колоді й бухає, поки його Мала дружина сидить просто на землі й ковтає слину у очікування коли їх годуватимуть. Очевидно, з лопати.

Отроки ще більш-менш, а дорослі чоловіки усі з бородами. Ліворуч двоє бородатих холуїв тримають для князя закусь. Самі з ранку нічого не їли - слина капотить просто у страву.

Зверніть увагу, як вони одягнені. Отой, що наливає князю, костюмчик напевне зняв з самого Жоржа Милославського - хто дивився кіно "Іван Васильович змінює професію" зрозуміє про що я. Це "ж-ж-ж" не просто так. На Москві щосили намагаються зробити наших пращурів "русскими". Звідси й плаття, й бороди...

Так от не було нічого цього. І князь був стрижений та голений, і бороданів серед придворних того часу було не більше, ніж зараз на Банковій або Грушевського. І не поводився князь зі своїми бойовими побратимами, мов з холопами.

Досі українофоби смакують брудні деталі, писані знаменитим Тітмаром Мерзебурзьким, який наслухався казочок від лицарів, що найманцями ходили на Русь. Про те, що Володимир, хрестившись, життя своє скотське не полишив, продовжував жити у бруді і в блуді. І про знаменитий "венерин набедреник", який хтивий варварський князь носив для "замирення похоті".

Погугліть "Венерин набедреник". Що це таке? Ніде більше про нього не згадується, окрім як поруч з іменем Володимира Великого. Ніхто з істориків вам не скаже, про що ж це Тітмар, який ніколи на Русі не був, і Володимира не бачив, пише з чужих слів.

А між тим це - звичайні... труси. Вірніше, не звичайні. Тоді наші предки сучасного крою не знали, але все ж на відміну від європейських лицарів, своєрідну спідню білизну мали.

Дикуни, що з них взяти.

Так от. Не був Володимир бородатим язичником, який ледь не останнім у Європі хрестився. А був від з діда-прадіда християнином. Тільки не візантійського зразка. Як і його люди.

І не мав він тисячу наложниць, а, як і личить християнину - одну дружину. Спочатку Рогнеду, а потім Анну.

Русь у ті часи була передовою країною, значно більш розвинутішою економічно і культурно, ніж дикі європейські держави з їхніми дикими баронами-розбійниками, що жили у своїх бургах, мов звірі, не миючись місяцями.

І торгувала Русь не лише медом диких бджіл, воском диких бджіл, шкурками диких білок та не менш дикими рабами. Русь славилася на ринках Аахену, Магдебургу, Кракова, Венеції, Риму, Константинополя, Антіохії, Багдаду своїми неперевершеними за якістю товарами:

- унікальні мечі, про які писали арабські та перські автори ібн Хаукаль, Істахрі та ін;

- не менш унікальні "коштовні й міцні" кольчуги, про які писав знаменитий ібн Русте;

- тканину з льону (в Італії ії називали "руською");

- обладнання для прядіння вовни;

- коштовні художні вироби із скла - посуд, прикраси тощо;

- ювелірні вироби.

- коштовні меди - особливі напої, які цінувалися в Італії та у Візантії вище за місцеві вина.

- хліб.

Київ наприкінці Х-го століття входив разом з Константинополем та Кордобою до трійки найбільших, найбагатших і найкрасивіших міст цивілізованого світу. Париж тоді був глухим брудним містечком за кривим тином, що тулилося на острівці посеред Сени; Лондон мало чим відрізнявся від Парижу; на місці Відня та Брюсселя стояли крихітні примітивні смердючі замки, в яких у бруді міг потонути вершник разом з конем, а назви Берлін, Будапешт, Варшава і Москва навіть ніхто не чув.

Але фашисти від науки продовжують нас переконувати: ні, Київська держава і не держава була зовсім, а так - дикі простори з дикими людьми. Ні зовнішньої політики не мала, ні бібліотек, ні храмів. Та і навіщо їм бібліотеки, коли вони читати і рахувати на пальцях не вміли і лише з грецькими попами прийшла на Русь культура...

Якою насправді була Русь? Ким були насправді Рюриковичі? Якого роду-племені і якої віри? Звідки походить Тризуб і що він символізує? Чи було хрещення Руси та Володимира 988 року, а чи це грандіозна містифікація? Чому перший відомий на Русі митрополит з греків переосвячував місцеві храми, в т. ч. святу Софію та Десятинну церкву, що таке Новий Єрусалим? Хто і за що отруїв Володимира Великого?

На ці та інші питання спробує дати відповідь історичне розслідування, автором якого маю честь бути

"ВОЛОДИМИР. ХРЕЩЕННЯ БРЕХНЕЮ".

Цю та інші книги вашого покірного ви можете замовити (автограф гарантовано) за посиланням: http://pavlopraviy.blogspot.com/2019/03/blog-post_16.html

Електронні версії за символічну платню тут: https://pavlopraviy.blogspot.com/2018/10/blog-post.html...