Інтернет нині велика сила. Майже як телебачення. Тому мережу давно використовують у політичній боротьбі й до того ж дуже ефективно. Не виключенням є Україна й існування величезної кількості сайтів або просто т. з. «лідерів суспільної думки» - ні для кого не таємниця.
Тем для їхньої діяльності
на невидимому інформаційному фронті маса. Зараз зупинимося на спробі
розхитування ситуації в країні через проект «Народовладдя». Під красивою
обгорткою вирішення місцевих проблем самою громадою насправді просувається спроба
створення хаосу в країні через побудову паралельних владних структур –
«народних» сільрад, «народних» ОТГ, «народних» міськрад тощо.
Зрозуміло, що розроблено
це все не в Україні – давно відомо, що сліди йдуть у північному напрямку.
Але мало мати
керівництво, координаторів та гроші – цей підривний «проект» мусить набрати
критичне число прихильників, «корисних ідіотів», які б зголосилися брати участь
в авантюрі, подібній до створення «тіньової міської ради» в Хмельницькому, яка
керувалася російськими спецслужбами.
У традиційних засобах
масової інформації агітувати за «народовладдя» не виходить, бо це пахне статтею
109 Кримінального кодексу. Власники газет та телеканалів чітко це усвідомлюють
і ні за які гроші такі матеріали не поставлять. А от інтернет…
Через специфіку Інтернету
«бійцям невидимого фронту» працювати з ним простіше, а іноді й ефективніше. До
того ж, маючи певні кошти, можна найняти безліч охочих «підзаробити» або на
розміщенні підривних матеріалів, або й навіть на їх створенні.
Відтак, що слід знати,
аби не потрапити на гачок ворожої пропаганди й не стати фігурантом справи за
статтею 109? Треба знати, що у кожного інтернет-сайту є власник. Дуже часто, з
доменом ru. Тобто – сліди ведуть у Росію. Іноді сайт має домени далеко за кордонами
і Росії, і України, навіть за океаном. Але це нічого не значить.
Зараз уже точно відомо,
що головним «координатором» і керівником спроб поширення «народовладдя» є такий
собі Шарій. Той самий, проросійський напівблогер, напівполітик, напівжурналіст,
який нині переховується від українського та нідерландського правосуддя на віллі
в Іспанії. Той самий, який тісно співпрацював з путінським кумом Медведчуком та
іншими проросійськими політиками. Саме з ним пов’язані особи, які робили спроби
створення «паралельної влади», зокрема й у Хмельницькому.
Але не Шарієм єдиним. Медведчук
теж. А він стоїть не за одним і навіть не за десятьма так званими «ЗМІ», в тому
числі й електронними. Відтак під час перегляду матеріалів сумнівного характеру
треба звертати увагу на його авторів. Не вірити й не користуватися послугами
сайтів сумнівного походження, невідомих або маловідомих, які передруковують
матеріали, «народжені» провокаторами або професійними співробітниками іноземних
спецслужб та їхніми найманцями.
Отримувати інформацію
нікому не заборонено – у нас свобода слова. Але краще при згадці про
«народовладдя» тікати світ за очі від таких сайтів та авторів. Бо противник наш
розумний, хитрий і має величезні ресурси. На нього працюють гарні професіонали
в царині інформаційної війни, можна раптом опинитися у його таборі й навіть
цього не помітити. Судячи з кількості прихильників Партії Шарія на минулих
парламентських виборах, обдурених і задурених, особливо серед молоді, яка
«живе» в Інтернеті чимало. І це реальна загроза.
Шарій далеко. На
московські гроші він прикупив собі віллу в Іспанії й непогано там почувається.
А хтось, приєднавшись до «народовладдя», може опинитися зовсім не на віллі…
Комментариев нет:
Отправить комментарий