БОЙОВІ ЗАГОНИ МОНАХІВ

 

Нещодавно сталася дуже цікава подія. Загальноукраїнський «сходняк» православних монахів Московського патріархату.

Одним з рішень якого стало створення на базі монастирів бойових загонів монахів. Знаєте, як колись у Шаоліні. Поки що не відомо, чи розроблятимуть в українських монастирях власну систему бійки із застосуванням серпів, молотів та іншого підручного знаряддя, а чи випишуть з Китаю сто тисяч сенсеїв, які навчатимуть місцевих володіти ножем, сокирою та шматком арматури.

Власне, такі загончики існували давно, але лише при великих монастирях типу Святогірської та Почаївської лавр, а тепер вирішено досвід розширити зміцнити й поглибити, приписавши утворити власний «самозахист» усім чоловічим монастирям.

Самозахищатися, звісно, планують від страшної Православної церкви України та страшних «бандерівців».

Ті ж таки язики кажуть, що владика Онуфрій та його начальники у Московському патріархаті дуже налякані. Катастрофічний і ганебний провал організованих ними акцій протесту проти візиту в Україну Вселенського патріарха Варфоломея поставив попів і в Києві, і в Москву «на вуха». Вони вважають, що це може стати новим поштовхом для розбудови української автокефальної Церкви і є велика небезпека нової хвилі переходів громад з Московського патріархату до ПЦУ. А це російсько-православним батюшкам мов серпом по... молоту.

От і вирішили захищатися. Не відомо, які там плани народжуються у їхніх головах, але найбільш очевидна схема така: за будь-якого наміру православної громади умовного села Холодець перейти до Православної церкви України, тут з’являться міцні чоловіки у чернечих рясах для «захисту храму», який нібито збираються «захопити розкольники». Можна щоб хлопці у рясах були і не міцні, а дуже навіть навпаки – головне, щоб був скандал та «алярм» на увесь світ, а московське телебачення масштаби того «алярму» збільшить удесятеро.

Справа з набором у псевдомонахи нелегка. Це «тітушок» для чергового махання прапорами десь посеред Києва можна набрати дешево й багато. А хто зголоситься йти у монахи аби постійно жити при монастирях, а саме так і планується? А чим дрібніший монастир, тим важче йому буде утримувати подібних дармоїдів. А Москва останнім часом стає все скупішою й гроші на утримання «передовой линии борьбы за Русский мир» своїм підлеглим у Києві «зажимає». Що робити?

Доведеться набирати у майстри володіння серпом і молотом «кращих з гірших». Наприклад, чим не кандидатура злодія, що перебуває в розшуку? Скільки там у нього куполів без хрестів набито на грудях – під рясою не видно, а щоб сховатися від українського правосуддя він згоден на багато що. Або ось колишній бойовик з ЛНР-ДНР, яким набридло бігати з автоматом імені Калашникова – куди йому податися, якщо він теж у розшуку? До речі, серед них теж чимало носіїв цікавих татуювань – куполів без хрестів, хрестів без куполів та зірок на плечах, колінах та інших частинах організму.

Тут вже треба мешканцям сіл навколо монастирів піднапружитися – крива злочинності у цій місцевості може піти у різке піке, мов повітряна машина збитого льотчика. Бували прецеденти, коли монахи з куполами під рясами поповнювали скромне меню монастирської їдальні за рахунок того, чим займалися усім відомий Мишко Япончик.

Але й правоохоронним органам подібних «лицарів» сталевої арматури, сокири та ножа в разі чого вирахувати буде легше, аніж стандартних «тітушок». Рясу монаха одягти просто. Непросто вивчити хоча би «Отче наш» та зі скількох євангелій складається Новий заповіт. Так що хлопці у рясах, у тому числі й настоятелі монастирів, можуть якось раптово змінити монастирські келії на тюремні камери, а монастирський стіл на тюремну баланду…