Он воно шо, громадяни. А ми все
думали – як же ж воно
було? Коли ж Петро Олексійович заробив отой знаменитий «перший мільйон»? Нарешті російські журналісти таємницю розкрили! Виявляється, сталося це ще в школі.
Отож, уявіть Радянський Союз, 1979 рік. На Мавзолеї –
Політбюро на чолі з «дарагім Леонідом Іллічом Брєжнєвим», над країною лине маршова
пісня «И Ленин такой молодой, и юный октябрь впереди» у виконанні Кобзона. КГБ саджає
громадян за прослуховування радіо «Свобода». На кожному заборі – гасло «Партия
наш рулевой», а в кожному колгоспі, на фабриці, заводі і батальйоні – парторги,
комсорги, замполіти, «стукачі» та інші «слуги народу».
І ось в одній із шкіл міста Бендери закінчується урок
математики. Велика перерва. Всі сунуть у їдальню по «радянський гамбургер» -
котлету на скибці хліба, що в народі називається «Хліб з хлібом».
Ні, не всі. Тринадцятирічний Петрик Порошенко займається
звичною справою. Просто посеред шкільного фойє він спритно викладає на табуретку «дипломат».
Відкриває і перед учнівсько-педагогічним колективом постають акуратно укладені
в рядки пачки сигарет «Мальборо», жуйки «Hubba Bubba» американської компанії «Wrigley»,
а також жіночі тампони і прокладки. Кишені юного бізнесмена набиті так званим «Резино-технічним
виробом № 2».
- А кому сигаретку? – починає свій торг Петрик. – Поштучно і
у пачках! Смачна жуйка… Банановий та освіжаючий м’ятний смак… Полуничний… Карамельний…
Виріб номер два…
Російська пропаганда у своєму репертуарі. Але хтось же
вірить навіть такій маячні...
Негайно до нього шикується черга. Учні переважно беруть по
одній сигаретці на трьох та одну на всіх жуйку. Хтось багатший може собі
дозволити індивідуальну. Старша піонервожата купила аж дві сигарети, а потім, соромлячись,
просить на вушко юного підприємця два презервативи фірми «Durex» - у неї сьогодні побачення з комсоргом
школи. Дівчата, хихикаючи, поглядають на прокладки, а солідна завучка Лариса Василівна з кам’яним
виразом обличчя купує собі аж три тампони.
Із шкільного туалету повіяло ароматним димком.
- Найкрутіші сигарети, просто з Америки! – репетує Петрик.
Наперед просувається фізрук:
- Мені м'ятну. Зараз урок в 10-Б, старшокласниці, сам розумієш...
Раптом натовп розступається й підходить сам Іван Іванович,
директор школи.
- А ну, Петрику, дай-но мені пачку «Мальборо».
- Так таки й цілу пачку? Ви за позавчорашні три сигарети ще не
розрахувалися.
- Грошей поки що бракує, запиши мене у свій зошит, із
зарплати поверну.
- Запиши, запиши, - бурмоче Петрик, занотовуючи у блокнот
суму боргу. Тільки для вас, Іване Іванович, можна сказати – благодійність.
- Давай, давай, сьогодні нарада в міськвно.
- Це п’ять рублів буде.
- А чому так дорого? Були ж по три?
- Цінові коливання на ринку, Іване Івановичу. Та й поточні витрати зростають.
- Ех… Дай ще два «дюрекси», мало що…
- Даю, Іване Івановичу, даю. З вас ще два рублі плюс п’ятдесят
копійок за обслуговування кредиту.
Директор зітхає:
- Гаразд, домовилися…
Петрик Порошенко задоволений: торгівля сьогодні нівроку.
Треба б не забути занести начальнику міліції хабара за «дах». Лунає дзвоник на
урок. Петрик швиденько збирає «дипломата» - він відмінник, а відміннику
запізнюватися не годиться. Дорогою до класу він наздоганяє юну вчительку
географії й непомітно щипає за сідничку:
- Ну, то
що, Марьванна, сьогодні після уроків? Спочатку в кіно, потім до ресторану, а
потім…
Щічки
Марьванни рожевіють:
- Ох,
Петрику, ох, пустунчик…
Так молодий комерційний геній Порошенка проявився уже в
шкільні роки. Тоді ж було зароблено і стартовий капітал. Як казав Рокфеллер: «Я
можу відзвітувати за кожен зароблений мільйон. Окрім першого».
P. S. А ми просуваємося, незважаючи ні на які примітивні вигадки ворожої пропаганди. Інформаційний фронт не менш тяжкий за воєнний.
Книга пройшла авторське редагування. Зараз формується пакет
ілюстрацій, після чого з понеділка почнеться верстка.
Наразі акумульовано близько 90% мінімально необхідних для
видання коштів аби побачила світ книга, що називається
«ТАЄМНА ІСТОРІЯ МОСКОВІЇ»
Запрошуємо взяти участь у цьому потрібному проекті.
Передплативши (передзамовивши) за пільговою ціною цю книжку,
ви таким чином частково профінансуєте її народження.
Також висловимо величезне слов’янське «дякую», у тому числі й
на сторінках книги, меценатам та спонсорам, котрі нададуть посильну фінансову
допомогу. Завдяки цьому ми матимемо змогу частину накладу дарувати науковим та
публічним бібліотекам, військовим частинам, шпиталям тощо.
Комментариев нет:
Отправить комментарий