Общее·количество·просмотров·страницы

среда, 9 февраля 2022 г.

ГАРМАТИ ЗАМІСТЬ МАСЛА: СЛІДАМИ СТАЛІНСЬКОЇ "ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ"

 

Ті, хто ностальгує по СРСР з гордістю згадують «індустріалізацію». Мовляв, за кілька років в СРСР небаченими темпами було побудовано важку індустрію, основу соціалізму.



Насправді в СРСР будували військові заводи й нічого крім них. І перша (1928-1932 рр), і друга, і наступні «п’ятирічки» не дали країні практично нічого, крім заводів, що виробляли зброю, або обслуговували ті заводи.

Ось вам приклад. Лише одне місто. Будівництво «Дніпрогесу» тут розпочато ще 1927 року, перший гідроагрегат запрацював у 1932-му. Гадаєте, це для втілення ідіотської мрії Леніна, що комунізм настане тоді, коли до радянської влади додасться ще й «електрифікація всієї країни»? Та ні ж бо! Ця електростанція передусім мала давати енергію для Запорізького алюмінієвого комбінату (запущений у 1933), найбільшого в Європі. Алюміній недаремно називають «воєнним металом». Бо це перш за все авіаційні і танкові двигуни та двигуни для артилерійських тягачів і бронемашин. І корпуси для літаків. Алюміній в СРСР «крилатим металом» недаремно називали.

А ще «Дніпрогес» давав електрику для комбінату «Запоріжсталь» (запущений у 1933 році), який виробляв у т. ч. й броньову сталь для танків, бронемашин, бойових кораблів та іншої потрібної техніки. А ще «Дніпрогес» забезпечував електрикою «Дніпроспецсталь» (запущений у 1932 році), що виробляв спеціальні високолеговані сталі, які йшли на виготовлення стволів гармат, гвинтівок і кулеметів, на підшипники для танків, броньовиків і бойових кораблів, а також інструментальні сталі для військових заводів.

7 вересня 1932 року «за особливо видатну роботу на Дніпрогесі» 6 американських консультантів (Франк Фейфер, Чарльз Джон Томсон, Вільгельм Меффі, Х'ю Купер, Фрідріх Вінтер, Георг Біндер), очолювані шеф-консультантом Купером та інженером «General Electr» нагороджені орденами Трудового Червоного Прапора.

І все це лише в одному Запоріжжі. А були ще Сталіно і Сталінград; Сталіногорськ, Сталінабад і Сталінськ; Свердловськ, Дзержинськ, Орджонікідзе, Молотов, Ворошиловград, і, звичайно ж, Ленінград, Ленінабад, Ленінськ-Кузнецький та Ульяновськ. Спеціально згадано лише міста, названі на честь вождів, напхані військовими заводами. Але загалом їх були тисячі. 

У 1933 році американці побудували в Челябінську. Тракторним він називався для секретності. Робітники цього «тракторного» заводу називали його «Танкоградом». Й з гордістю додавали: «перший у світі конвеєр важких танків». Випускав він, щоправда, і трактори. Це була копія американського «Катепілера-60», яка називалася С-60 або «Сталінець» потужністю 60 кінських сил. Перший радянський гусеничний тягач для артилерії великих калібрів.

А бувало що міста засновували «з нуля», як, наприклад, Комсомольськ-на-Амурі. Днем народження міста вважається 12 червня 1933 року, коли в’язні місцевого концтабору під наглядом комсомольців у формі ОДПУ залили фундамент першого цеху суднобудівного заводу № 199. Уже 25 травня 1935 року на заводі було закладено перший підводний човен типу «Ленінець».

Електростанції, алюмінієві заводи, металургійні комбінати, шахти та танково-тракторні заводи ще тільки будували, а товариш Сталін попіклувався про кінцевий продукт, який вони мали давати – передусім танки. У 1930 році спецслужби СРСР купили у талановитого американського інженера Дж. У. Крісті 2 танки М.131 та ліцензію на їх виробництво й вивезли їх до СРСР під виглядом сільськогосподарських тракторів. В СРСР їх випускали під назвою БТ-2. Лише за один рік виробництва (1932-1933) їх було збудовано 620 штук. Це більше, ніж на той час мали танків решта країн світу разом узяті. До речі, в США бронетанкових військ тоді взагалі не було, так само, як і в Німеччині. 

У цей же час Радянським Союзом в Англії було придбано ще й ліцензію на виробництво британського танка «Vickers Mk E», який став прототипом знаменитого легкого танка підтримки піхоти Т-26. Цих танків з 1931 по 1941 роки побудували 11 373 – удвічі більше, ніж мали усі армії світу, включно із лютим гітлерівським Вермахтом.

Й усе це будували американські, британські, німецькі, данські, французькі фірми. Загалом з 1928 по 1941 рік – понад 1500 заводів і фабрик. На нинішні гроші це понад 500 мільярдів доларів. На момент початку Другої світової СРСР мав гори зброї, але радянські люди ходили у дранті, бо економіка не виробляла штанів та простирадл; мила та каструль; меблів та черевиків.

Фото Бренсона Деку. Москва, вуличний газетний кіоск, близько 1931 року. Купа газет, в яких оповідається про «індустріалізацію» та «миролюбність СРСР». Уже щосили клепаються танки, сотнями. А жінка - у дранті.

Така вона – радянська «індустріалізація». Задовго до того, як на партійному з’їзді нацистів 11 жовтня 1936 року міністра пропаганди Третього рейху Йозеф Геббельс проголосив свою знамениту фразу «За необхідності ми можемо обійтися без масла але без гармат – ніколи», радянські комуністи діяли саме за таким принципом.

Й заднім числом виправдання вигадали, мовляв, це все для захисту від Гітлера робилося. Хоча у 1927 році, коли розроблялися плани будівництва військових заводів Гітлер був глибоким маргіналом, який лише мріяв про владу.

6 комментариев:

  1. "Мовляв, за кілька років в СРСР небаченими темпами було побудовано важку індустрію, основу соціалізму." (С)
    А основу чого було побудовано в нашій Україні за часів незалежності "від клятої Москви", а особливо починаючи з 2014 року? А , пане Автор? Про це Ви б не хотіли написати? Про "небачені темпи " занепаду економіки взагалі та важкої індустрії особливо?
    Чи Вам вони непомітні? Вам лише радянське (якого вже 30 років немає) очі та мізки свербить.?
    На тому самому заводі 199 в Комсомольскі- на - Амурі (сьогодні це АТ Амурський суднобудівний завод) тільки за перше післявоєнне десятиріччя 1946-1956 років було побудовано майже 80 кораблів військового та цивільного призначення.
    А скільки кораблів побудовано на славетному в минулому Миколаївському суднобудівному заводі за часів незалежності України? Написали б , порівняли з клятим комуністичним режимом. Чи Вам не цікаво ? Або замовлень про це писати нема?
    Скільки заводів металургійних , електростанцій, заводів танкових , тракторних , авіаційних , електротехнічних , станкобудівних побудовано в Україні за всі роки , починаючи з 1991? А за президенство "сивочолого гетьмана" , який у Вас в кумирах ?
    Ви звичайно це не напишите , бо знаєте що порівнювати ні з чим.
    Бо нема чим пишатися. Та замість того щоб будувати танки кораблі та літаки в Україні, їздять "гетьмани" по закордонам та цілують дупи закордонним гетьманам , вимолюючи військову допомогу. Коли ворог біля дверей.
    Допанувалися та догосподарювалися до "аграрної наддержави"...

    ОтветитьУдалить
  2. З 2015 до 2019 року в Україні відкрилися близько 200 заводів.
    Тут сайт з картою відкритих заводів після 2015 року, а також інформацією про них https://uprom.info/maps-business/

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Ця байка про 200 заводів якщо й правдива, то тільки в тому , що в той перелік внесено все що має хоч будь яке відношення до виробництва - від тютюнових фабрик та швейних цехів до біогазових заводів та цехів тротуарної плитки.
      Тому ще раз запитання - скільки побудовано машинобудівних, авіаційних, станкобудівних, суднобудівних,заводів електронних пристроїв? Патронний завод замість захопленого сепарами та мокшанами в Луганську побудували чи ні ? А мабуть ракетний крейсер "Україна" добудували? Який з радянських часів на 90% готовий був?
      Панове порохолюби,
      Привіт Петру Олексійовичу та збудованому його "Ленінською кузнею" українському флоту не хочете передати? А подякувати політиці його уряду за банкрутство Миколаївського суднобудівного ?
      А за Харківський авіаційний ? За Південмаш, відкіля у 2019 майже чверть персоналу виїхало до країни агресора на заробітки, бо втомилися чекати зарплатні від рідного "гетьмана"...
      Про "успіхи" майданної влади та привабливість майданної ідеології підіть в дитячі садки розповідайте. Там мабуть повірять.

      Удалить

    2. Що ви всі в того Порошенка вчепилися, як реп'яхи до кожужа, наче це він винен в усіх гріхах? Наче це він, починаючи з 1991 року грабував Україну. Якщо ви хочете бачити тільки негатив, то ви його і будете бачити, а якщо хочете розібратися, то ось, будь ласка, можете ознайомитися, якщо ви цього не знали: https://www.bbc.com/ukrainian/features-48011503 підсумок :"5 років Порошенка у цифрах і фактах: яку країну лишає президент" І щодо того, що при його каденції не було чогось зроблено, чи щось було зроблено не так, то він не Бог і, навіть, не цар, а хто нічого не робить той і помилок не має. І зважте, на те в з якою казною він прийняв країну у 2014 році. А чим має займатися президент на своїй посаді, то відкрийте конституцію та почитайте.
      А щодо величі колишнього совка, усіх тих заводів, які виробляли танки, кораблі, літаки...а магазини при цьому мали порожні прилавки, то вона була здобута ціною знищення десятків мільйонів людей того ж совка у репресіях, голодоморах та війні яку розв'язав Сталін на пару з його німецьким колегою...та й то невідомо, якби все ще повернулося якби прокляті капіталісти не допомагали СРСР проводити індустріалізацію та не запровадили ленд-ліз...

      Удалить
    3. До Порошенка ніхто не прицепився.
      Порошенко - це уособлення всієї сутності української еліти, яка склалася в Україні після 1991 року.
      Яка пілкується тільки про власні кишені. А не про добробут громадян та розвиток країни.
      Ви в цьому сумніваєтеся?
      Тоді пошукайте хоча б у відкритих джерелах інформацію про те , якою була в плані розвитку економіки та рівня соціальної сфери та інфраструктури, наприклад та ж сама Фінляндія у 1960 році, та якою стала в 1990. Про Китай та Південну Корею у ті ж самі часові відрізки я вже мовчу. Та порівняйте з Україною в 1989 та в 2019 (наприкінці гетьманування Сивочолого).
      Якщо Ви не пам'ятаєте, то найбільші кораблі - танкери у СРСР типу "Крим" , побудовані були в Україні, як й численні бойови кораблі радянських вмс. Про злощасного "Кузю" я вже мовчу. Вам не подобається військова техніка ? Пан паціфіст ? Та нема питань...
      Ось Вам інший приклад. Ще у 1993 році в Україні було 16(шістнадцять) верстатобудівних заводів. У 2019 залишилося 2 (два). Та й ті полумертві. Та знову до тієї ж пічки й пританцювали - наприклад стволи для гармат та снаряди не в маслобійні робляться а на спеціальних верстатах.
      " чим має займатися президент на своїй посаді, то відкрийте конституцію та почитайте."(с)
      Читали , знаємо.
      "Ленин и партия - близнецы братья. Говорим Ленин - подразумеваем партия"(с) - пам'ятаєте? Так саме з президентом та урядом.
      Поїдьте ,наприклад до Франції або Польщі та на вулиці попросіть будь якого пересічного громадянина спростувати цю тезу в сенсі життя в власній країні. Послухайте що Вам скажуть.
      Я особисто їздив та питав.
      Відповідь така - кожен президент повинен мати економічну стратегію та тактику. Та якщо він в цьому не працює в унісон з урядом, або не може домовитися з фракціями в парламенті щодо політики уряду - то він поганий президент.
      До речі, як називали в народі пана Гройсмана - пам'ятаєте? Ні? Робін Гуд ...Ну то такий , хто у багатих відбирає та бідним віддає...Ви зрозуміли коротше.)))


      Удалить
  3. ...побудували колос на глиняних ногах. Вся велич здулася в один момент, а Україні той совок ще довго буде боком вилазити...

    ОтветитьУдалить