КІВА З АВТОМАТОМ, АБО ПРО СТАН УКРАЇНСЬКОГО "ЕЛЕКТОРАТУ"

 

«Скандальний народний депутат України від проросійської партії ОПЗЖ Ілля Ківа на річницю вбивства Степана Бандери проголосив себе «лідером антифашистського руху» і в публічному місці випустив у повітря кілька черг з автоматичної зброї, якою заборонено володіти цивільним особам».

Такими повідомленнями рясніє нині інтернет. Наївні люди ці журналісти. Ну то й що, що не дозволено? Це ж лише для пересічних громадян існує стаття 263 Кримінального кодексу України. А народному депутату тим більше з партії ОПЗЖ – можна. А якщо його таки якимсь чином «пов’яжуть» – це привід починати кричати про «політичні репресії». Як кажуть у тому середовищі, будь-яке повідомлення в газеті, крім некрологу – піар.

Ми зараз не про психічне здоров’я цієї одіозної особистості. І не про стан, у якому вона перебувала, борячись з давно мертвим Степаном Бандерою шляхом салютування йому з вогнепальної зброї. Не про те чи грає він роль, або як то у нас кажуть «придурюється» з якоюсь метою, а чи дійсно живе у своєму царстві Морфею. Тут інше.

Володіння, а тим більше стрілянина з автоматичної зброї у публічному місці – це порушення закону. Будь-яка партія, якщо вона нормальна й цивілізована, за цей «перформенс» негайно виключила б нардепа зі своєї фракції у парламенті й першою б попросила правоохоронні органи розібратися у ситуації. Но ніт. Очевидно в ОПЗЖ не вбачають у цьому «нічого такого». Він же ж не просто так – він «лідер антифашистів», різноманітних «бандерівців» і узагалі… Борець.

Поведінка Ківи обурила багатьох українців. І це правильно. Перед законом мають бути усі рівні. А особистість, яка є громадянином царства Морфею, або кандидатом у пацієнти «Павлівки» не може займатися законотворчою діяльністю. Але вочевидь усе це не обурило прихильників ОПЗЖ.

А що тут такого? Він же ж «наш». От якби він був «не наш» - тоді інша справа. На жаль, багато українців голосують на виборах саме за таким принципом. Колись Януковича обирали саме так: «він же ж наш». І «какаяразница», що у нього було дві «ходки» – виправдання завжди йому знайдемо. Наприклад «Сидів, значить життя знає».

Хтось питає, чому ми не живемо так, як поляки, литовці, чехи та інші народи з колишнього «соціалістичного табору». Та ось тому. Бо там партія, депутат від якої собі таке дозволив би, отримала на виборах нуль цілих, шишдесятих процентів голосів. А у нас готові будь що простити за принципом «він же ж наш». Навіть зрадників національних інтересів.

І не про Іллю Ківу насправді йдеться. Хіба він там один такий? Там он Медведчук ходить під статтею 111 Кримінального кодексу України (державна зрада). Там найближчий соратник Медведчука, теж нардеп від ОПЗЖ Козак під тією ж статтею. І нічого, ОПЗЖ третя за підтримкою українців, далеко випереджаючи «українських буржуазних націоналістів», проти яких зі зброєю в руках так натхненно на відеокамери бореться Ілля Володимирович.

  Хтось з українців ще не розуміє, чому у нас в країні все ось так? Бо близько 4 мільйонів за останніми соціологічними опитуваннями українців готові обрати у владу політичні сили, які по факту виступають на боці країни, що відгризла від України майже десяту частину її території та займаються агітацією на її користь. Адже боротьба з «укрофашистами» - основна теза Кремля, якою той виправдовує війну проти нас.

І от питання. Не до Ківи. Він має «право на ліво», тобто на власну політичну позицію, доки не переступив «червону лінію». Питання до тих, кого у тих колах «електоратом» називають: ви нормальні?