Дуже погано. Дуже. Я волію бути оптимістом – друзям це
відомо, але наразі поки що сценарій розвитку подій виправдовує найгірші
передбачення. Путін таки йде в атаку. Останню атаку. І на допомогу йому
мобілізовано всю п’яту колону: всіх хто маскувався під політиків, волонтерів,
журналістів, громадських діячів тощо. Що зараз відбувається? Давайте поглянемо.
Попереджаю: це суб`єктивна думка однієї людини, яка має на це право. Не подобаєтья - знаєте що робити. От тільки чомусь опередні "вангування" справджуються...
Попереджаю: це суб`єктивна думка однієї людини, яка має на це право. Не подобаєтья - знаєте що робити. От тільки чомусь опередні "вангування" справджуються...
Я в минулій статті писав про те, що Кремль намагається
використати Савченко як основну фігуру, навколо котрої побудовано всю операцію з
підкорення України. Виступ Надії Вікторівни про необхідність негайних перемовин
з бандитами Захарченком і Плотницьким, «мирні ініціативи» великої «героїні»
буде підкріплено й підтримано терористами та їхніми господарями в Кремлі.
Все це я написав у вигляді сюжету до фантастичного політичного
детективу, в якому на Порошенко чинитиметься тиск, його змушуватимуть вийти з
«Мінська», змушуватимуть вступити в прямі перемовини з бандитами й терористами
і таким чином вивести Росію поза переговорний процес, зробивши цю війну
«громадянською». Одночасно розхитуватимуть ситуацію всередині країни з метою
дострокових виборів і приведення до влади проросійського уряду на чолі з
Тимошенко і Медведчуком.
Розхитуватимуть через масові мітинги «солдатських матерів»
та найманих ті тушок «Досить воювати, час миритися».
Детальніше про мої фантазії читайте тут: http://pavlopraviy.blogspot.com/2016/06/blog-post_9.html
На жаль, виявляється, що сюжет до книги, схоже, перетворюється на
дійсність. Згідно з планом, терористи почали перший етап операції: гамселять по
українським військам з усього, що може стріляти. Їм не так важливо завдати ЗСУ
втрат – тут важливо створити відповідне тло, на якому виступлять наймити
Кремля. На цьому етапі треба налякати українців.
І от вже понеслася. Інформаційним простором України пішла
хвиля «всьопропало». Згідно з повідомлень «шанованих людей», ЗСУ на Донбасі
ледь не розбито й вони в паніці, кидаючи зброю, тікають світ поза очі. І лише
«добровольці» тримають фронт. Десятки й сотні поранених та вбитих. Не вірите? Звісно,
що в Генштабі – зрада і «добровольців» кинуто ледь не напризволяще.
І ось вже пішла, понеслася соцмережами хвиля стєнаній з
боку відвертих тролів, а також «корисних ідіотів» і, на жаль, обманутих
небайдужих українців по типу: «Молимосяхайгосподьбережетащожцетакеробиться». Ну
і, звичайно, «Порошенко, зупини війну».
Головне – розігнати паніку. А як це зробити? Вкинути
інформацію про шалену кількість втрат з боку українських військових.
І от вже народний депутат Дейдей повідомляє переляканим
україням про 4 загиблих і 12 поранених. А журналістка Заровна – про 6 загиблих
і невідому кількість поранених. А волонтер (про неї особисто нічого не знаю –
може хтось просвітить хто така) Лілія Сова взагалі «стахановка»:
«… минимум 12 бойцов погибли, 41
получили ранения» (https://news.mail.ru/incident/26088174/?frommail=1).
Звичайно ж виховані на суцільній «зраді», наші громадяни
офіційним відомостям з Генерального штабу не вірять. Ну, як можна вірити владі.
Треба вірити «правосєкам» Стемпицького, Заровній з «Громадського» і
«волонтерці» Сові. Вони – авторитет. З їхніх вуст ллється кришталево чиста, з
іскорками, мов в бокалі шампанського, правда.
І волонтеру Роману Доніку вірити не можна. Як можна
вірити людині, яка повідомляє, що «найправдивіші» сильно перебільшили втрати,
наприклад 128 бригади. Але хто такий Роман Донік. У нас – Сова і Заровна! У нас
Дейдей. Правда його неодноразово вже ловили на безпардонній брехні, але хто про
це пам’ятає…
А знаєте, який основний прийом використовують наймити?
Коли їх тикають носом в брехню нормальні волонтери, як Донік, як Губа, як
Бірюков; коли Міністерство оборони змушене офіційно спростовувати брехню
депутата Дейдея спеціальним прес-релізом?
Тоді з’являється «залізний» аргумент: по втратам
починають посилатися на «Правий сектор» та «Айдар». Мовляв, основні втрати –
там. Чому? Бо в «добробатах» практично відсутній облік вояків. Скільки прийшло,
скільки пішло, скільки вбитих – визначити й головне перевірити – неможливо.
Звідси й казочки про те, як саме «Правий сектор» мужньо
тримає оборону, тоді як ЗСУ драпають. Ну а пан Стемпицький та його
«прес-служба» завжди підтвердять. Їм очей в Сірка не позичати. При тому, що
«Правого сектору» на передовій взагалі давно немає.
Та я не про «зраду». За 2 роки ми вже звикли до
«всопропаловсезливають». Ми вже звикли до повідомлень про «здачу» Маріуполя,
Мар`їнки, Щастя, Пісків, Авдіївки. І я би не писав про
чергову хвилю паніки, якби…
Якби вона так чітко не співпала б з виступами Савченко
про те, що «треба миритися», про те, як вона любить росіян і Росію, як хоче
їздити туди на відпочинок і про те, що війну треба закінчувати в будь-який
спосіб.
Якби це казала окрема особа – нехай. Але хтось
сумнівається, що навколо Надії Вікторівни Савченко сформовано потужну
«команду», яка направляє та організовує її голос? Яка розробляє стратегію й
тактику?
Дуже хочу помилятися, неймовірно хочу, але щось мені
підказує, що наступним етапом буде організація масових виступів «солдатських
матерів» та «простих українців» з вимогою припинити війну. Бачите, он і
Захарченко каже, що дуже хоче миру. І Савенко знає як е зробити. А поганий
Порошенко не хоче. Бо він виконує накази олігархів, які наживаються на війні. А
наші хлопці гинуть за ті криваві гроші.
Чи не здається вам, друзі, що останнім часом таких речей,
що їх намагаються вкласти в голови українцям Путін та його наймити в Україні,
побільшало в рази? З чого б це, не замислювалися? І для чого?
Поки що сценарій розкручується повільно.
Очевидно,організатори не хочуть дочасно «перегріти» ситуацію. Літо – практично «мертвий
сезон», великі маси на Майдан-3 не піднімеш. А от осінь…
Осінь – останній шанс Путіна. І він спробує його
використати. Всіх агентів і всю п’яту колону вже мобілізовано.
P.S. поки писав цю статтю, прийшло повідомлення про мітинг
біля Адміністрації президента 50 осіб з вимогою демобілізації 5-ї хвилі. Їх
поки що 50, солдатських матерів. Не братиму в лапки це словосполучення, бо не
знаю, - може вони дійсно матері солдат, а не наймані актриси погорілого театру.
Я про інше. Схоже, це початок викручування рук владі: «Стоп
війна!» Хтось же організував той мітинг. Хтось привів їх під стіни АП.
Мамі, яка ночами не спить – чекає на сина не поясниш
нічого. Вона лише бачить повідомлення волонтерки Сови про мінімум 12 убитих і
41 пораненого лише за одну ніч. І вона піде перекривати автошляхи й залізницю.
Бо хоче додому сина – живого і здорового. Це її святе право.
Але хтось оте право починає використовувати в брудних
іграх проти України. Хтось смикає за ниточки.
Пригадуєте, як перекривали трасу Київ-Чоп "проти мобілізації" в найвирішальніший для виживання нашої країни момент, коли успішно розгортався наступ на терористів? Світлина на початку публікації - від 2 червня 2014 року...
P.P.S. І для мене однаково – за завданням ФСБ те роблять, чи з
власної дурості. В СРСР і Британії під час Другої світової війни осіб, що
розповсюджували панічні чутки страчували. Навіть не розбираючись – агент то чи
звичайний ідіот. В СРСР розстрілювали. В Британії – вішали.
Може, так і треба?
ПАВЛО ПРАВИЙ
Well
ОтветитьУдалить