Про "надію нації" та страждання "простого русского народа"

Хотів сьогодня зранку писати про футбол. Чесно. Але тут таке... Ну, не можу промовчати. Не можу. Бо це вже занадто. Навіть уявити не можу, що мають відчувати батьки хлопців, які загинули, намагаючись врятувати майбутню "надію нації"...

Знаю, що знайдуться такі, хто докорятиме в надмірній жорсткості оцінок і акцентів. Але знаю також і те, що інакше не можна. Діяльність цієї особи (на мою думку) вже стає відверто антиукраїнською.

Савченко виступила з черговим інтерв’ю. Цього разу "Голосу Америки".

США та ЄС не повинні допомагати Україні зброю, бо це призведе до Третьої світової війни. Десь ці слова я чув. Довго думав - де. Пригадав: цю пісню співають путінські наймити в Європі. Різні шрьодери, берлусконі та саркозі.

Цю пісню в США співають наймити Путіна, які півтора року блокували рішення сенату щодо допомоги Україні. Цим лякають світ путінські пропагандисти – оті усі соловйови, кисельови, сунгоркіни, іларіонови.

І ось «надія нації». Здійснила акт дефекації (відео тут): http://ukrainian.voanews.com/a/savchenko-ukraina-zbroya/3385986.html

Опросталася усім нам на голови. З великої вдячності за порятунок із російської тюрми. Вшанувала пам`ять хлопців, котрі загинули, намагаючись витягти її з оточення, до якого «героїня» потрапила під час чергової мародерської вилазки.

А ще Савченко вважає, що санкції проти Росії мають бути «более персональными», щоб прості росіяни від них не страждали, бо це – неправильно, щоб «простые руские люди» відчували наслідки санкцій.

За незбагненною логікою «героїні», санкції стосовно російських банків, державних корпорацій, нафтовидобувних компаній треба взагалі відміняти. Адже від тих санкцій падає російська економіка, а значить, страждають прості російські люди, чого, на думку «товариша Надежды», не повинно бути.

1 травня 2016 року. Демонстрація "страждущих" росіян, які

на думку однієї "національної героїні" ні в чому не винні.

Страждають батьки Саши Мільчакова, командира загону «Русіч», моторошного збориська російських нацистів, які на Кулика, 98 (Луганськ) здирали з полонених солдат і простих українських людей шкіру живцем.

Страждають родичі Сєні Павлова-«Мотороли», який оргазмує, розстрілюючи зв`язаних поранених українських воїнів.

Страждають прості донські козачки Козіцина, які половину Луганської області порізали на металобрухт.

Страждають прості мешканці Краснодара та Ростова, котрі відтепер мають приємність кидати «бички» не за поребрик, а в сміттєві урни, що їх дбайливі «прості ополченці», привезли з Донецька, Луганська і Алчевська.

Страждають ті 86% простих росіян, які радісно «одобряют политику президента России Владимира Владимировича Путина». А й правда, який стосунок вони усі мають до неоголошеної війни, яку веде Кремль проти України, правда, пані Савченко?

В мне у зв`язку з цим просте питання: чи розуміє «надія нації» що плете своїм поганим язиком, а чи вже всі мізки пропила?

Якщо розуміє - її треба судити. Як агента ворога. І впаяти на всю котушку, згадавши і про мародерство, і про дезертирство, і про інші цікаві «подвиги» на війні. Якщо не розуміє - її треба лікувати. Принаймні, в будь-якому випадку в політиці їй робити нема чого. Побудуйте їй, блін, хату на тій дільниці, що її в Кличка з горлянки вигризла матір «героїні». Хай сидить на березі озерця, ловить карасів та бухає.

Слава богу, бухати є на що - за моїми скромними підрахунками, лише на продажу своїх книжок, які забиті гарними патріотичними гаслами, «надія нації» заробила до 4 мільйони гривень. Плюс пожертви з усього світу, які збирала оборотиста сестричка «національної героїні».

А ще є чималенькі пільги та виплати до звання «Герой України», яке товаришу по боротьбі за світле майбутнє Путіна вибила Юля Тимошенко. Там всього лише 25 пунктів. Від позачергового обслуговування в касах кінотеатрів і безкоштовного проїзду у вагонах СВ до першочергового придбання акцій на фондових біржах і 50 літрів бензину для персонального авто на місяць. Повний список пільг, на які має право наша «героїн» та її родички тут: http://3222.ua/ru/newsview/1918

Мій сусід, Темур Юлдашев, чемпіон світу і триразовий чемпіон Європи з пауерліфтингу, міг би забрати свою родину і майнути до Америки або хоча б до Польщі. І почувався там дуже непогано.

Натомість він очолив штаб народної самооборони Луганська. Провів у полоні бойовиків 35 діб. Після звільнення з полону до Польще не поїхав - пішов воювати добровольцем і загинув від кулі російського снайпера під Савур-Могилою якраз в День незалежності України.

У Темура залишилася дружина і 5 дітей. Темуру звання «Герой України» з правом на проїзд в купе СВ та придбання акцій за номінальною вартістю держава не надала. Не «підсуєтився» пан Ляшко, котрий піарився на подвигах Темура. Та й не за купе СВ він воював і загинув. Не за хатинку на березі озерця.

Може б влаштувати «надії нації» зустріч з Віолкою? Хай подивиться в очі дітям Темура «героїня», хай розповість про те, як сильно страждає «русский народ».

А можна зустріч з батьками та дружиною Миколи Кудрявцева, українського воїна, якому бойовики «Бєса», з яким Савченко збирається бухати й вести переговори, просвердлили дрилем руки й ноги, зняли скальп і розстріляли. Хай мамі вояка розповість про страждання…

ПАВЛО  ПРАВИЙ