Час від часу хтось питає: якщо ми повернемо окуповані території Донбасу, що
буде? І чи треба їх взагалі повертати? Там же вата кругом…
По перше, не «якщо», а «коли», а по-друге…
А по-друге, нічого особливого не буде. Частина сепаратистів, з активних –
мотнуть на батьківщину «Русского мира». Частина уже там. Решта латентних не так
«русскомирцев», як «совків» сидітимуть тихіше воли на кухнях. Залишиться їх
ненабагато більше на душу населення, аніж, скажімо, в Сумські області, де в
2010 році третина виборців проголосувала за Фьодорича.
Ми ще, між іншим, побачимо біля управлінь поліції та СБУ черги з бажаючи
«здати» сусіда-брата-свата…
Ми відновимо там інфраструктуру: дороги, мости, залізниці, вокзали та
лікарні. А от серйозної промислової інфраструктури там не буде уже ніколи.
Кілька шахт, може, животітимуть, ну, маріупольські меткомбінати. Але інвестицій
туди не буде. Не через помсту місцевим – просто ніхто з притомних бізнесменів не
вкладатиме кошти в території, поряд з якими – «старший брат». Подивіться карту нинішніх інвестицій.
Замість заводів, що їх вивезли окупанти та шахт, що їхпорізали на металобрухт, буде десяток мотопіхотних, механізованих та артилерійсько-ракетних
бригад на постійній дислокації і те, хто їх обслуговуватиме: магазини, кафе,
базари, таксі…
Будуть ще позиції ППО і ціла купа прикордонників та контррозвідників. А щоб нікомуне пришла в голови ідея повторити хоча б в мініатюрі "Русскую весну" 2014 року - ще кілька батальонів Нацгвардії.
Більша частина молоді виїде в інші регіони в пошуках долі. Частина розбавиться
свіжою кров’ю чоловіків з інших регіонів України – місцеві дівчата з радістю
підуть за грошовитих військових.
І уже ніколи не «годуватиме Донбас Україну». Не буде пихатих, оборзілих від
шалених стирених із бюджету через каламутні схеми «вугільних генералів». Старі «совки»
потихеньку повимирають, і постане цілком нормальне покоління українців.
А ми в цьому посприяємо.
Готуймося до нового виду волонтерства – гуманітарного. Гарна книга та фільм
скоро стануть головною нашою зброєю проти «Русского мира» там…
Трішки "холодить" від перспективи..Зате - реалістично. От тільки...Може отой "старший" скоро впаде в "дитинство"? і тоді.. Давно існував такий собі "шовковий шлях" - Білгород-Харків. Вірніше буде сказать :"З давніх часів"...існує. Такі речі варто переосмислити.Може знадобитись за нових часів.
ОтветитьУдалить