Чи буде велика війна? Чи рушить Путін танкові колони на
Маріуполь, Дніпро, Харків, Київ? Досі дехто з українців боїться цього дня й
радісно голосує обома руками за тих, хто під мирними ініціативами просовує ідею
прихованої капітуляції.
Маю вас заспокоїти: війни не буде. Тому багато причин. Назву
основні.
1. Фактор газогонів. В разі великої війни Росія втратить
транзит газу до Європи українською ГТС. Газогони в обхід України (навіть якщо
добудують багатостраждальний «Північний потік-2») не врятують, бо для транзиту
важливі й українські підземні газосховища.
Без транзиту газу економіка Росії колапсує за лічені місяці. Це
при всьому тому, що війна річ дуже дорога. Один бойовий виліт фронтового
бомбардувальника Су-24 коштує до 40 тисяч доларів, один танковий постріл – 200 доларів,
а доба «роботи» самого танка – 5 тисяч. Але це лише верхівка айсбергу.
2. Фактор Євросоюзу. Як продовження питання газопостачання.
Припинення прокачки російського газу на Європу без варіантів обвалить і
тамтешню економіку. Катастрофи, як у Росії, звісно, не буде, але наслідки
будуть важкими.
Відтак, ЄС зробить все, аби війну зупинити. А там один
варіант: найжорстокіші економічні санкції аж до ембарго та конфіскації усіх
російських активів. А левова частка російських золотовалютних резервів
знаходиться за межами Росії, в тому числі в Європі.
3. Фактор ООН. Ця організація, звичайно, дуже аморфна, але.
Але в разі початку відкритої війни або збройної агресії здатна реагувати дуже
швидко й жорстко. Спитайте Саддама Хусейна чим закінчилася для нього авантюра в
Кувейті. До речі, багато в чому саме через це Путін не наважився дати наказ танковим
колонам на вторгнення у березні-квітні 2014.
4. Фактор США. Тут навіть говорити нема про що. США сплять і бачать такий варіант, бо він найкоротшим
шляхом кінцевого вирішення «російської проблеми». До речі, там ще й Китай
чекає, аби поділити шкуру убитого ведмедя між собою та американцями.
5. Внутрішній фактор. «Невеличка переможна війна» звичний
метод підняття рейтингу фюрера, проте Україна не Грузія і навіть не Чечня. Тут
кількість втрат рахуватиметься на десятки тисяч. Звичайно, «бабы еще
нарожают» - не в цьому
суть. Суть в тому, що тим самим бабам треба платити за кожного убитого синочка –
інакше баби не лише «рожать» відмовляться – баби порвуть спочатку місцеву
владу, а потім і фюрера. «Русский бунт, бессмысленный и
беспощадный». А тікати
нема куди, бо – фактор ООН, яка видасть мандат на арешт.
Коротше кажучи, не чекайте, не буде великої війни. Вона
означатиме кінець Російської Федерації як держави і персонально Путіна, Шойгу,
Матвієнко, Бортнікова…
Та і навіщо вона? Стратегія «гібридної війни» цілком себе
виправдала. Уявімо, що з боку Білорусі на Житомирщину зайшли кільканадцять груп
російських ССО, підсилених «добровольцями» Гіркіна. Що буде? Правильно: виникне
Житомирська народна республіка. Хтось сумнівається, що у Новограді-Волинському,
Коростені, Малині й самому Житомирі знайдеться достатня кількість зрадників,
готових за триста доларів, три пляшки російської горілки і почесну грамоту піти
в поліцаї?
Ось де небезпека, яка подвоюється слабкістю і
некомпетентністю нинішньої української влади. Чи хтось серйозно вважає, що оті
усі «слуги» з числа фотографів, аніматорів та посередніх журналістів здатні на вирішення
проблем такого рівня? А ви склад РНБО бачили?
Власне, те, що зараз намагається робити Кремль – це теж один
з різновидів «гібридної війни». Поки що ці дії спрямовано не на створення «народних
республік». Це буле потім. Зараз Кремль максимально активізує зусилля на
послаблення центральної влади в Україні. На її кінцеву дискредитацію (хоча вона
сама не без успіху це робить), створення ситуації протистояння за схемою «всі
проти всіх».
А потім знову настане час хлопців Гіркіна та місцевих зрадників. І це може статися швидше, ніж хтось собі уявляє...
А тепер самореклама. Лише 30 грн коштують електронні книги автора, які можна придбати, перейшовши за зазначеним нижче посиланням. Книги, які розкривають найпотаємніші сторінки нашої історії та розвінчують найбільші історичні міфи: http://pavlopraviy.blogspot.com/2018/10/blog-post.html
Якщо вам до вподоби паперові книжки та ще й з автографом –
вам сюди:
Комментариев нет:
Отправить комментарий