19 липня 40 років тому почалася Московська олімпіада. Власне,
через вторгнення до Афганістану і наступного бойкоту - до СРСР не приїхали
делегації найсильніших спортивних держав світу - її можна вважати провальною.
Навіть Олімпійський вогонь пронесли максимально коротким
маршрутом - лише через т. з. «країни соціалістичного табору» - боялися масових
акцій протесту на шляху руху. З Греції до Болгарії, потім через Румунію до
Молдавської РСР і через Київ до Москви.
Але сьогодні поговоримо не про це. Поговоримо про нице –
гроші. І про те, як Брежєв пропонував олімпіаду скасувати. Бо задорого.
На організацію Олімпіади було кинуто гігіантські кошти.
Передусім на «показуху». Гості СРСР мали переконатися у «перевагах радянського
способу життя». Немає сучасних їдальнь і ресторанів? Купимо. Не вистачає
готелів та спортивних комплексів? Побудуємо.
Лише на спорудження готельного комплексу «Ізмайлово» на 10
тисяч місць було витрачено 188 мільйонів рублів. Не рахуючи фешенебельних
«Космос» та «Міжнародна» в Москві, «Пулковська» і «Прибалтійська» в Ленінграді;
готелів «Братислава» та «Русь» в Києві, «Планета» в Мінську тощо. І це лише
верхівка айсбергу.
А скільки витрачено коштів на «паралельні проекти»! Без яких
Олімпіада цілком могла обійтися. Але в умовах СРСР чиновники давно навчилися
«користуючись випадком» прилаштуватися до якогось проекту. Кожне відомство
намагалося «урвати» від олімпіади щось для себе, збільшуючи й без того
гігантський бюджет.
Один приклад - кожен, хто відвідає Будинок письменника в
Ірпіні, має змогу побувати у двоповерховому корпусі, який побудовано спеціально
до Олімпріади-80. Блоки на дві кімнати з санвузлом і кухнею. Повний «фарш» від
тарілок і холодильників до друкарських машинок і паперу. На підлозі -
дерев`яний паркет, новісінькі меблі. Сюди возили делегації іноземних
журналістів: дивіться, як відпочивають та працюють радянські письменники!
Олімпіада-80 зрештою стала тією хворостиною, яка зломила
хребта Радянському Союзу. За наявними відомостями, на неї було витрачено 2,2
мільярди доларів за тодішнім курсом Держбанку - колосальна на ті часи сума. Але
якщо врахувати, що комерційний курс долара був дещо інший за
той, що «від ліхтаря» друкували в газеті «Ізвестія», то колосальна сума стає
ще більш колосальною. Крім цього, тут не враховано витрати, зовні не пов`язані
з Олімпіадою - як на Будинок письменника в Ірпіні.
Цікаво, що рішення МОК щодо проведення літньої Олімпіади 1980
року в СРСР було прийнято 1974 року, а уже наступного Генеральний секретар ЦК
КПРС Леонід Брежнєв писав Костянтину Черненку:
«Якось склалося, що нами прийнято рішення провести Олімпіаду в СРСР. Коштує це захід колосальних грошей. Можливо, нам варто переглянути це питання і відмовитися від проведення Олімпіади... Знаю, що це викличе багато пересудів ... але на перший план висуваються питання про вартість заходу. Деякі товариші підказали, що є можливість відмовитися... сплативши якийсь невеликий внесок у вигляді штрафу».
Партійним бонзам уже тоді було відомо про катастрофічну
ситуацію в економіці. У 1980 році у зв’язку з міжнародними санкціями через
вторгнення до Афганістану та початком падіння світових цін на нафту навіть
близькострокова перспектива ще погіршилася.
Але відступити комуністи не могли. Як результат, не пройшло і
трьох років після закриття Олімпійських ігор в Москві, як в країні відновилася
карткова система на товари першої необхідності й почали поступово зникати
харчі…
Комментариев нет:
Отправить комментарий