Бітіє визначає свідомість

Живе у місті Сіверодонецьку міліціонер. Назвемо його Андрій К., аби не привертати зайвої уваги родичів та знайомих й узагальнити його образ, бо на місці Андрія міг опинитися кожен другий міліціонер Луганщини.

Наш герой був людиною радянської закваски. Так відверто й говорив. Колишній офіцер «непобедимой и легендарной», він, як в багатьох подібних випадках, журився за СРСР й відповідно дуже любив тих, хто прагнув СРСР відродити. Любив Путіна, любив і Януковича, хоча останній начебто про СРСР нічого не казав. Але Янукович – «наш хлопець» і Андрій був упевнений, що згодом Україна під проводом директора автобази та Росія під рукою колишнього  підполковника КДБ (а «колишніх» в КДБ, як відомо не буває) зіллються в екстазі новітнього Радянського Союзу.

За невблаганною формальною логікою, якщо людина любить СРСР і Путіна, вона автоматично ненавидить Україну й усе українське. Андрій також ненавидів. Ненавидів Майдан і Ющенка. Ненавидів Тимошенко, Тягнибока і Кравчука, котрий «розвалив СРСР». Навіть Кучму ненавидів. Пізніше ненавидів Другий Майдан і революцію Гідності. М’яко кажучи, недолюблював «бендер» та різних інших «свідомитів», не лінувався оголошувати себе «істинно православним» та агітувати за «Русский мир». Загалом – повний набір якостей упоротого і упертого «ватника».

Так би й дослужив до пенсії Андрій К. ватником й українофобом, плавно перейшовши в розряд тих, хто голосує хоч і за гречку, але завжди проти «українських фашистів», але тут молитви та заклики ватників було почуто ворогом роду людського і на Донбас прийшли «визволителі» в образі ввічливих «зелених чоловічків» зітспоротими шевронами; дуже неввічливих і навіть брутальних, перманентно п’яних «казачків» та місцевої кримінальної шушери.

Спочатку Андрій зрадів. Він навіть на референдум сходив, віддавши голос за створення суверенної незалежної Луганської народної республіки. Встиг навіть не раз обмити нову народну державу, в якій не буде місця жовто-блакитним «свідомитам».

І тут його заарештували. Заарештували чи то «Призраки» Льохи Мозгового, чи то КГБ-СМЕРШ, створений новою владою ЛНР, чи то козаки. Цього мені не розповіли. Розповіли, що Андрій був в шоці: за що? За що його кинули до катівні?! Це ж несправедливо! Він же свій!

Мотиви «борців з укро-фашиською хунтою» стосовно Андрія К. досі невідомі. Чи то хтось із «вати» вважав його недостатньо «ватним», чи то якусь стару образу згадав, а може, прокинулося в оперативників КГБ-СМЕРШ почуття класової ненависті кримінального елемента до міліціонера – бозна. Головне факт: цілий тиждень Андрія протримали "на подвале" й увесь цей тиждень били.

Били довго, з насолодою, уміючи. Били стандартною міліцейською ПР-73 й залитим свинцем шматком шлангу. Били кулаками й кованими берцями. Били зранку, вдень і увечері. Часто будили й вночі, аби відпрацювати хук з правої.

Найстрашніше, що ото «бітіє» зовсім не мало видимих причин. Андрій ні в чому не завинив, навіть за оригінальними законами ЛНР. Його не допитували, не намагалися визнати страшні міліцейські секрети. Його били просто так.

Андрію пощастило. Якраз коли він вже був на межі, до міста нарешті увірвалися українські солдати й визволили бранців. Він виповз з підвалу синій, мов баклажан, але все ж таки живий.

Як з’ясувалося, бітіє таки визначає свідомість. Андрій відійшов від побоїв й повернувся на службу. Тепер він лютою ненавистю ненавидить Путіна і все, що з ним пов’язане, у тому числі й «Русский мир», не згадує вже про СРСР та морозиво по 20 копійок. Він став патріотом України. Треба уточнити – свідомим і послідовним патріотом. Бандеру він батьком не величає, й часто гудить владу, звинувачуючи її у нерішучості в боротьбі з «оплаченцами», але ніде діти головну правду – він якось дуже й зразу полюбив Україну.

А недавно стався прикрий інцидент. Андрій віддухопелив свого колишнього товариша по службі в армії, з яким не бачився років зо три. Знаючи, що Андрій – «радянський офіцер», товариш під чарочку почав розповідати про те, як буде гарно, коли «повернуться наші», зрозуміло кого маючи на увазі під тим словом.

Недорахувався двох зубів. Бо Зросту в Андрія К. під метр дев’яносто і кулак – завбільшки з невеличкий кавун.

А як відомо, свідомість визначає саме бітіє. Принаймні у декого…

З новим понеділком вас друзі-«свідомити»

ПАВЛО  ПРАВИЙ