Тіна Канделакі після останнього послання Путіна Федеральним зборам
констатувала, що «Росія рухається від мілітаризму до націонал-соціалізму».
Популярна російська продюсерка та телеведуча, очевидно,
доволі посередньо освічена, бо інакше б знала, що Росія не рухається – вона уже
там.
Мілітаризм – це лише одна з 11 основних ознак фашистської
держави, які виділив відомий дослідник Фольфганг Віпперман. Аналізуючи їх,
можна констатувати, що з 11 принаймні 10 в Росії (і давно) в наявності й одна
(антикомунізм) – частково.
Скажуть: націонал-соціалізм і фашизм це не одне і те
саме. Нацизм – це лише один з варіантів – найжорстокіший і багато в чому
викривлений фашизму. Звичайно. Але про перше явище ми зараз і говоримо.
Гасло «Гармати замість масла» вигадано саме в Третьому
Рейху нацистами, але аж ніяк не в Італії періоду Мусоліні, яку беруть за еталон
фашистської держави.
«Соціалізм – це вчення про те, як слід піклуватися про
суспільне благо». Це сказав не Карл Маркс і не Лєнін. Це сказав Адольф Гітлер.
І тут таки, - що для пересічного німця потрібні гармати замість їдла.
«Піклування» Адольфа полягало в такій собі «соціальній
справедливості», коли усім громадянам порівну. Не за їхніми талантами та
трудом, а – порівну. Те, що залишиться після витрат на гармати. Хай це буде
мізерна пайка, зате для усіх однакова.
Саме тому Гітлер наказав розробити дешеву машину «для
народу» - «Фольксваген». Щось типу радянського «Запорожця». Правда, купити її
могли не всі.
Міфи, які останнім часом розповсюджують в Росії, кажуть,
що Гітлер становив в Німечині порядок, подолав безробіття та побудував
автобани. Насправді більшого бардака, ніж в управлінні Третім Рейхом не
існувало, а безробіття долалося примусовою мобілізацією в «трудові армії» на будівництво тих таки автобанів. Де майже не платили, а жив
пролетаріат в бараках, які практично нічим не відрізнялися від тих, що в
концтаборах.
Хто не знав, карткову систему в Рейху запровадили ще в
1937 році але й до цього білого хліба у вільному продажу не було - був
напівчорний з домішками гороху або з висівками.
Але було виключення – партійні бонзи. Якщо народ їздив на
«Фольксвагенах», то партноменклатура – на більш розкішних автівках: «Опель»,
«Мерседес», «Хорьх». І постаання їхнє баликами і кавою, коньяками і сирами було
організовано по вищому розряду. Нічого не нагадує?
Причому (якщо хтось не знав) ти не міг сісти на авто «не
по рангу». Наприклад, для молодших офіцерів а армії та молодшого чиновництва на
громадянській службі було призначено «Опель-кадетт», а для старших офіцерів і
чиновників середньої ланки – «Опель-капітан». Якщо ж ти доріс до генеральського
звання або до штандартенфюрера в СС – ось тобі «Мерседес».
Верхівка рейху та вищий генералітет пересувалася на
«Мерседес-бенц-770К» - моделі, яка розроблялася як «фюрерваген» - машина для
Гітлера. Їх було випущено 31 примірник. Або на «Хорьх-951А» - як Герінг або
Розенберг.
Коротше кажучи, нацистська держава була наскрізь
ієрархічною та брехливою. І в цьому її близнюком був… СРСР.
У Радянському Союзі ієрархія була ще більш жорсткою. Перший секретар
обкому КПСС їздив на чорній «Волзі», а перший секретар обкому комсомолу –
виклюно на білій. А члену Політбюро було «положено» «Чайку». А Генеральному
секретарю ЦК КПРС – ЗІЛ-114 та його модифікації. А голові колгоспу - ГАЗ-69 (в народі «Козел»).
Навіть розмір та розташування дачних комплексів диктувалося положенням
чиновника в державній ієрархії.
Щоправда, в СРСР (так само, як і в Третьому Рейху) чим
вище по соціальній драбині – тим статусні обмеження більше стиралися. Вищі
партійні бонзи СРСР могли собі дозволити їздити на «ворожих» машинах –
«Роллс-Ройс», «Кадиллак» тощо. Але коли народ не бачить – не в офіційних
умовах.
В путінській Росії ця статусність проявляється теж.
Просто її не так видно. Тут не в машинах справа – хоча зрештою і в них теж. Тут
питання в тому, скільки ти можеш собі взяти. Найстрашніше для російського
чиновника/бізнесмена – це взяти «не по чину».
Однак є й відмінності від Рейху. Вони суттєі. Зовні все
виглядає саме так як В Рейху - Путін взяв гасло «гармати замість масла». Але
насправді гармати ті фейкові, як «лазери» з каналізаційних труб та супер-ракета
«Циркон», за яку путінський Агітпроп видає американську «Боїнг Х-51».
Росія не до націонал-соціалізму рухається – це неможливо
в багатонаціональній країні, де панує диктатура плутократії. Тут крутіше. Тут
панує ідеологія та державна система, якій історикам, політологам, соціальним психологам ще треба
вигадати назву.
Це коли народ ненавидить сусіда-власника магазину, бо той
«олігарх», але любить свого вождя, бо той найбагатша людина у світі. Це коли
православні попи моляться за Сталіна й торгують в церквах його іконами. Коли на
мітингах плечем до плеча йдуть комуністи та монархісти. Коли комуністи з
неонацистами 9 травня кричать «Можемповторить». Коли мільярдер з телевізор
розповідає, що сумує за СРСР, а матусі, самі вдягнені в «Луї Віттон», на парад
одягють своїх трирічних дітей у форму НКВС…
З великим антифашистським привітом
ПАВЛО ПРАВИЙ
Комментариев нет:
Отправить комментарий