Общее·количество·просмотров·страницы

четверг, 9 января 2020 г.

ЯРОСЛАВ. ОСТАННІЙ КАГАН РУСІ. Нова книга Павла Правого


Павло Правий. «ЯРОСЛАВ. ОСТАННІЙ КАГАН РУСІ»


Будемо шалено вдячні за посильну фінансову допомогу, яку надавали друзі під час видання інших книг. Як і за попередніх проектів, ви  можете, передплачуючи книгу, сплатити трохи більше її вартості, таким чином пожертвувавши певну суму, завдяки якій ми матимемо змогу за традицією дарувати книжки бібліотекам, військовим частинам, шпиталям тощо.

Ціна одного примірника - 180 грн. 
Картка Привату 5168 7554 1974 6538

Після сплати обов’язково повідомте свої ПІБ, місто, номер відділення Нової пошти та контактний телефон листом на ел. адресу urtab@ukr.net

Далі – уривок з передмови до книги про одну з найбільш суперечливих особистостей української історії. 


«Це сталося 17 травня 2008 року. У прямому ефірі на телеканалі «Інтер» було названо переможця проекту «Великі українці». З величезним відривом (648 тисяч, або 40%) голосів ним став Великий князь Київський Ярослав Володимирович («Мудрий»). Для порівняння: знаменитий лікар Микола Амосов, який опинився на другому місці, набрав лише 19,88% голосів, а Степан Бандера, який «фінішував» третім – 16%.



Одразу ж спалахнув скандал. Лише за два дні до закінчення проекту, як зазначав шеф-редактор проекту «Великі Українці» журналіст Вахтанг Кіпіані, зі значним відривом лідирував Степан Бандера. Але протягом останнього дня голосування за кандидатуру Ярослава Мудрого надійшло 550 тисяч голосів, хоча за увесь попередній місяць — лише 60 тисяч.

Те, що відбулися ймовірні маніпуляції, заговорили й інші керівники проекту. Телеведуча Ганна Гомонай після оприлюднення результатів голосування заявила про необхідність перерахунку голосів та проведення на телеканалі «Інтер» службового розслідування про ймовірні фальсифікації. Кіпіані оголосив, що про підтасування голосів на користь деяких кандидатур, було відомо ще до закінчення проекту.

У фальсифікації прямо звинуватили одіозного українофоба Дмитра Табачника, який саме й був куратором проекту «Ярослав Мудрий». Писали про 200 тисяч СМС, що їх начебто було надіслано з 80 мобільних номерів на користь Ярослава Мудрого, завдяки чому він перемістився з четвертого місця на перше, яке раніше посідав Степан Бандера. Було оприлюднено навіть інформацію про те, що кудись «зникла» частина голосів, відданих за інші кандидатури. Зазначали й причину оборудки – за будь-яких умов не допустити перемоги Степана Бандери.

Проте, незважаючи на більш ніж сумнівні маніпуляції навколо цього проекту, результати опитування так і не було скасовано. Так Ярослав Мудрий став «найбільшим» з українців, випередивши не лише Бандеру, але й Тараса Шевченка, Богдана Хмельницького, Івана Мазепу, Лесю Українку. «Хреститель Русі», князь Володимир Великий посів лише 16 сходинку рейтингу.

Але що пересічним українцям було відомо про Ярослава Мудрого? Майже нічого. Лише кілька рядків зі шкільного підручника, де його хвалять за «мудрість», ученість, називають «хоромником», тобто розбудовником Києва та Русі загалом і стверджують, що за його часів «Русь досягла апогею свого розвитку».

А ще про те, що Ярослав був «тестем всієї Європи», віддаючи своїх доньок за королів околишніх і зовсім далеких держав. Обов’язково – про Анну, «королеву Франції». Про «перше письмове зведення законів Русі» - знамениту «Руську правду», створену Ярославом, про побудову ним святої Софії Київської, заснування першої на Русі бібліотеки тощо.

І отут стоп. Бо надто у професійних істориків Ярослав «білим і пухнастим» виявляється. Навіть Володимир Великий тьмяніє на його тлі. А нас гіркий досвід переконав: якщо російські/радянські історики когось хвалять – будьте насторожі.

Підозри про те, що князь Ярослав Мудрий насправді, м’яко кажучи, ані мудрістю, ані лагідністю характеру, ані високими моральними якостями не відрізнявся, в мене виникали давно. То тут, то там випливали примітні і не дуже факти і фактики, які с початку тихенько шепотіли, а потім і на увесь голос кричали: тут щось не те! 

А потім, у процесі роботи над книгами «Святослав, каган русів. Убитий та оббреханий» і «Володимир. Хрещення брехнею» цих фактів накопичилося стільки, що само собою прийшло рішення про окреме історичне розслідування на тему справжнього обличчя цієї історичної постаті.
І обличчя те виявилося страшним…

Ця книга буде для когось несподіваною й навіть викличе обурення: на святе замахнувся! Бо в школі нас вчили іншому. Дійсно, вчили. Але питання: навіщо? Що приховували за отим відлакованим глянцевим образом «великомудрого» князя? Навіщо брехали й брешуть?

Я – з легкої руки професора Борисової, маю почесне звання «наукового хулігана», яким вельми пишаюся. Я не наполягаю, що в усьому на сто відсотків правий (хоча останніми роками академічна історія теж почала переглядати своє ставлення до цього князя), але я узяв на себе місію бути провокатором, який  ставить перед професійними істориками незручні запитання, на які вони (та й ми усі) маємо шукати відповідь.

Що ми, вельмишановний Читач, й спробуємо разом зробити».
==============================================
До слова: якщо ви не маєте двох попередніх книжок циклу про Русь
"СВЯТОСЛАВ, КАГАН РУСІВ. УБИТИЙ ТА ОББРЕХАНИЙ"
та
"ВОЛОДИМИР. ХРЕЩЕННЯ БРЕХНЕЮ"
їхні електронні варіанти можна замовити тут: http://pavlopraviy.blogspot.com/2018/10/blog-post.html

Паперову про Володимира (на жаль, і другий наклад "Святослава" розійшовся) - за цим посиланням: http://pavlopraviy.blogspot.com/2019/03/blog-post_16.html


4 комментария:

  1. чи є які варіянти получити книгу за кордоном?

    ОтветитьУдалить
  2. Скажіть, будь ласка:"До якого числа приймаються замовлення на цю книгу?"

    ОтветитьУдалить
  3. А електронної версії немає? А то замовляти до ЗША паперову книжку немає як.

    ОтветитьУдалить