5 квітня 1242 року на Чудському озері відбулося «Льодове
побоїще» між військом новгородського князя Олександра Невського та німецькими
лицарями Тевтонського ордена.
Дивно, але в Європі такої грандіозної битви ніхто не помітив,
а Лівонська римована хроніка дає свідчення про «страшні втрати», що їх зазнали
лицарі: 20 загинуло та ще 6 було взято у полон.
Зате московська пропаганда (саме пропаганда, а не
історіографія) зробила з Олександра Невського такого собі супергероя. Зробила
за наказом Сталіна - до того навіть московські історики не надто афішувала
цього манкурта, холуя, що повзав рачки перед монгольським ханом, цілуючи його
чоботи.
Виростивши Гітлера, давши йому залізну руду і марганець,
нікель і вольфрам, пшеницю й каучук, нафту і цукор, аби той міг озброїти свою
армію та загарбати Європу, тов. Сталін почав готувати «визвольний похід».
Комуністи завжди когось від когось визволяли.
Але були потрібні символи боротьби з німцями. Тут і став у
нагоді побратим нащадка ханського престолу царевича Сартака, названий син хана
Батия заліський князьок Олександр Ярославович.
З цього ханського посіпаки швидко й вміло зліпили героя. У
Москві це вміють. Центровим епізодом життя цього садиста став «розгром
німецьких лицарів» на Чудському озері.
У 1938 році (дивно, ще ніякої війни Гітлер не починав і не
планував, а в СРСР уже до неї готувалися) на екрани кінотеатрів вийшов фільм геніального
режисера Езенштейна «Александр Невский». Музику до нього написав інший геній -
Сергій Прокоф`єв - тов. Сталін умів добирати кадри. Фільм насправді класний.
Багато фраз з нього стали крилатими, наприклад – «Коротка кольчужка…»
Цього ж року мільйонними накладами було видано поему
сталінського холуя Константина Симонова «Ледовое побоище». Далеко не таку
талановиту, зате актуальну. ЇЇ зразу зобов`язали вчити усіх громадян від
піонера до пенсіонера.
«По льду летели с лязгом, с громом,
К мохнатым гривам наклонясь;
И первым на коне огромном
В немецкий строй врубился князь.
И, отступая перед князем,
Бросая копья и щиты,
С коней валились немцы наземь,
Воздев железные персты».
Насправді ніхто не перед ким не валився й рук догори не
піднімав. «Льодове побоїще» - такий само міф, як і Куликовська битва, як «подвиг»
Олександра Матросова й історія заснування Москви.
Як було все насправді?
Пропоную за пільговою ціною передплатити мою нову книгу
«ТАЄМНА ІСТОРІЯ МОСКОВІЇ у портретах її володарів».
Ну, а якщо вас цікавлять книги, що їх можна отримати й прочитати просто зараз, ви можете зробити це (автограф гарантується), зайшовши за посиланням
http://pavlopraviy.blogspot.com/2019/03/blog-post_16.html
Електронні версії цих та інших книг тут:
https://pavlopraviy.blogspot.com/2018/10/blog-post.html?fbclid=IwAR1sSQlY0SU4w_BoxJZpCFUe58ccbmD8ifv34cGbrxubXdJqvxK6u4T6f7E
http://pavlopraviy.blogspot.com/2019/03/blog-post_16.html
Електронні версії цих та інших книг тут:
https://pavlopraviy.blogspot.com/2018/10/blog-post.html?fbclid=IwAR1sSQlY0SU4w_BoxJZpCFUe58ccbmD8ifv34cGbrxubXdJqvxK6u4T6f7E
Комментариев нет:
Отправить комментарий