ХРЕЩЕННЯ КОРОНАВІРУСОМ

Вони знову хочуть це повторити. Попи Московського патріархату знову хочуть провести по всій Україні святкові богослужіння. В умовах розповсюдження коронавірусу. Наче Великодня і того, що після нього сталося, мало.

Вірус переможною ходою крокує храмами та монастирями УПЦ МП. Києво-печерська лавра. Почаївська лавра. Зараз спалах захворюваності спостерігається у Городницькому ставропігійному Свято-Георгіївський чоловічому монастирі (Новоград-Волинський район Житомирської області), а також у кількох інших релігійних громадах. Та й Україною свою переможну ходу вірус почав із церкви, коли на початку березня на Житомирщині від хворої жінки заразилися прихожани церкви у Радомишлі.

І от тепер батюшки планують урочисті богослужіння до Дня хрещення Руси 28 липня. Спитаємо себе: чи так необхідно проводити подібні заходи до цього свята? Ні. День хрещення Руси у минулому не відзначався з такою помпезністю. Це не Різдво, не Великдень, не Трійця. Нащо ж ризикувати життям та здоров’ям прихожан, у масі своїй літніх людей, для яких хвороба особливо небезпечна?

Відповідь така: архієреї Української Православної Церкви Московського патріархату не можуть ослухатися команди з Москви. А в Москві Церква давно уже стала одним із політичних чинників і за впливом принаймні не поступається владі президента. Ні для кого не секрет тісні зв’язки РПЦ з російськими спецслужбами – як то кажуть, під рясами священиків проглядаються погони ФСБ.

А от для Кремля святкування Дня хрещення Руси має дуже велике значення. Тут політичний підтекст. Москва давно мріє про лідерство у світовому православ’ї і патріарх Московський навіть з 1947 року фактично знаходиться у режимі самопроголошення себе вселенським. А останнім часом російська Церква відкрито виступила проти Вселенського патріарха Варфоломея, а значить, і проти Константинопольської Церкви-матері.

І тут наріжним каменем цієї політики виступає претензії Москви на «візантійський спадок». Мовляв, Візантійської імперії не існує, тож тепер Москва має бути головною у православному світі, оскільки є «спадкоємницею» від Києва, який хрестився від Константинополя.

Ось для чого потрібна теза, що її висловив Путін, про українців як частину російського народу. І педалюючи тему хрещення Руси, намагаючись підставити на місце Києва Москву, очільники РПЦ працюють ні на що інше, як на просування концепції «Русского мира».

З іншого боку, ініціювання святкувань УПЦ МП провокує на відповідні дії їхніх опонентів – УПЦ КП та ПЦУ, які справедливо вбачають в цьому намагання монополізувати «спадок хрещення Києва».

Такі дії мають багато небезпек для України: розкол суспільства за приналежністю до певної Церкви; самоізоляція (разом з РПЦ) від решти світового православ’я; провокування ворожнечі між вірянами, а також причини й привід для виступів радикальних політичних сил – усе це послаблює і державу, і суспільство й об’єктивно грає на руку антиукраїнським силам. А якщо після цих заходів ще й сплеск захворюваності на COVID-19 станеться – це буде додатковим «бонусом» для російської пропаганди.

Отож, перш ніж організовувати 28 липня релігійні заходи; перш ніж відвідувати їх, людина має добряче подумати й усвідомити, що небезпека зараз подвійна: і з медичної, і з політичної точки зору. Кожен громадянин має право на свободу віросповідання, але є речі, які несуть загрозу інтересам держави та суспільства.