Про зраду, Судову реформу та чудесне спасіння Олени Лукаш

Поговоримо трохи про зраду. Не наполягаю на власній правоті. Більше того, сподіваюся, що мої підозри в бік окремих осіб є несправедливими. Що наші судді – найчесніші у світі, а депутати – найпатріотичніші, лише про те й думають: як там народ? Давайте домовимося – всі, про кого йдеться, є людьми чесними і правильними, а зрада оселилася лише в одній людині. Як написав мені сьогодні один френд (тепер вже колишній) «Порошенко продав Україну Путіну». Що ж, продав так продав…

Під маскою демократа обличчя Ющенка виявилося гидкою пикою брехуна і негідника

Час настав. Маски спадають з облич людей, які кричать, мов фарисеї, на кожному розі про свій патріотизм. Ось злізла, мов шкіра з гадюки, машкара і з пана Ющенка. Колишня надія нації, колишній демократичний президент показав себе злим, підлим, цинічним політиканом, негідником, який здатен брехати нахабно й тупо. 

Лимонад "Колокольчик", MasterCard и человеческая глупость

Сообщение из России. Новая волна санкций против загнивающего Запада. На сей раз российские чиновники нанесли мощный удар под дых Coca-Cola, Visa и MasterCard.

"Чилійське диво" Аугусто Піночета

Час від часу в розмовах на кухнях, або в соціальних мережах котрийсь з патріотів, що визнали незалежність України трохи раніше за Болівію, але пізніше за Канаду, зітхають: ех, от якби нам такого правителя, як Аугусто Піночет. Він би й економіку підняв, і з ворогами розібрався б сміливо, рішуче й жорстко. Ех, якби нам Піночета…

Звічячий оскал Че Гевари

Один з друзів набив собі на груди тату з Тарасом Шевченко у береті. Майже всім знайомий цей образ – Шевченко а ля Че Гевара. Символ такий – патріотичності й революційності. Так і ходить: над серцем зображено емблему ОУН, а над печінкою – Тараса в образі полум’яного Че.

Корупція

«Якби тойво... Жити по новому!

Саме завдяки щирим обіцянкам, які почались ще з Майдану, Петрові Олексійовичу повірив народ – українці обрали свого «світоча» в пореволюційній пітьмі!» (з офіційного сайту політичниї партії «Правий сектор»).

Останній бій Клавдії Петрівни

Її звали Клавдія Петрівна. Жінку, яка зіграла дуже важливу роль у визволенні Слов’янська від путінських бандитів. Її звали Клавдія Петрівна і більше про неї не відомо нічого. Їй би пам’ятника поставити замість Леніна на центральній площі міста, але… Але про неї чомусь не говорить телевізор і не пишуть газети, вона досі є фактично невідомим солдатом цієї війни. 

Ракетный крейсер "Москва": грозная немощь Кремля

Ватные просторы Российской Федерации всколыхнула долгожданная весть: ракетный крейсер «Москва» наконец-то добрался до далеких берегов Сирии и даже встал на боевую позицию, готовый, словно боец Матросов,   закрыть собою Башара Асада от пуль, снарядов, ракет и бомб. Ватные просторы радуются: вот теперь мы покажем туркам, америкосам, французишкам и прочим разным евреям! У нас не забалуешь! Ужо как врежет наш крейсер всем этим авианосцам и прочей плавающей натовской дряни! Только дым пойдет.

Крим у пітьмі, Сирія у вогні, або як "Афган" нічому не вчить

Талант нинішнього керівництва України використовувати певні політичні ситуації і навіть дії противника у своїх інтересах воістину вражає. Обізнані люди кажуть, Перо Порошенко полюбляє ризиковані кроки. Поте ризик у політик – це ризиковані ходи в бізнесі. В разі поразки втратою коштів, вкладених в оборудку, не обійдешся – ризикнувши й програвши, можна втратити цілу країну. Тому в політиці ризик часто називають авантюризмом.

"И в воздух чепчики бросали..." (с)

Дуже заздрю тим, хто має однозначні відповіді на непрості запитання. Ви просто молодчинки. Іноді навіть Ісус коливався й не знав до якого рішення пристати. Вам же все зрозуміло і відомо. Як товаришу Сталіну: вперед, без роздумів і коливань. Хто коливається - ворог народу. Того вішати без суду й слідства (рецепт перемоги видатного патріота Миколи Коханівського).

В мене аж мороз по шкірі від такої впевненості.

Теорія змови для нардепа Парасюка

Протягом тривалого часу вважав громадянина Володимира Парасюка звичайним психом, сповненим купи комплексів і нереалізованих амбіцій. І його неадекватні вчинки можуть свідчити про певні розлади у психіці. Але може бути і не все так просто. Революція гідності винесла на поверхню чимало піни, людей, що їх якийсь час вважали героями і ледь не месіями. Особисто для мене Парасюк ніколи не був героєм. Він був для мене людиною, яка принесла в країну війну.

Умереть в Париже...

Специально пишу этот текст на русском, в надежде, что он дойдет не только до нашей родной «ваты», все еще до самозабвению любящей Путина, - а такие есть даже во Львове, - но и туда, в стране, которую все чаще сравнивают с Мордором.

Барин

ПАВЛО  ПРАВЫЙ

Попалась на глаза одна из последних речей печально известного не только в России, но и далеко за ее пределами Никиты Михалкова. Посмотрел до кона, хоть это и не легко. И вот мое мнение.

Міф про хрещення Русі

ПАВЛО  ПРАВИЙ

Практично усі історики погоджуються, що Святополк Окаянний не має стосунку до убивства своїх братів Бориса і Гліба, що цих князів вбили наймані варяги на замовлення Ярослава. Вчені жартують: в літопису сталася помилка через одну літеру: треба була замість Окаянного написати – «Охаяний», тобто - несправедливо оббреханий. Насправді помилки тут нема ніякої: на цього мирного і доброго князя, котрий був законним спадкоємцем престолу,  звалили провину кривавого чудиська - Ярослава, який прокрокував до великокняжого престолу, мов по проспекту по трупах своїх братів Святополка, Святослава, Бориса, Гліба, а перед тим ще й отруївши батька - Великого князя Київського і кагана русів Володимира Святославича.

Все, что надо знать о коммунизме

Посмотрел на кадры празднования очередной годовщины коммунистического переворота в России 1917 года, который потом начали называть Великой Октябрьской социалистической революцией. Кому-то, это «действо» может показаться жутким – из-за обилия агрессивного красного цвета; кому-то смешным – там действительно хватало странных типажей, которых хоть сейчас – на Пряжку. Но для кого-то это все еще праздник. Что же следует знать о коммунизме?

Страждання по каудильо

Останніми днями я щось почав потроху любити каудільо Франсиско Пуліно. Дивлячись на ту вакханалію, що влаштували перевдягнені у вишиванки «совки» стає гірко і хочеться диктатури. Мені, переконаному демократу хочеться диктатури!

Демократія - найгірша форма правління...

Один з гарних друзів, якого я поважаю як поета, воїна і волонтера, днями прокоментував допис у ФБ в стилі: «Злочинна влада зробила нас рабами, грабує й принижує, нічого в країні не змінюється, тільки стає все гірше». Знайомо, чи не правда? Найприкріше навіть не те, що думка товариша майже дзеркально тотожна до того, що виливають в простори соціальних мереж «бійці невидимого інформаційного фронту» з Санкт-Петербургу та Москви. Найприкріше те, що таких людей, як Сергій, людей безумовно патріотичних, чимало. І в тому, що вони пишуть і кажуть, на перший погляд чимало гіркої правди. Принаймні, це їхня правда.

Дозволь, Сергій, відповісти так, як я розумію.

Давня Русь: історичний фашизм або фашизм в історії...

Наші підручники з історії читати неможливо. Стільки національного мазохізму; стільки наклепів на минуле нашого народу; стільки неправди відвертої й прихованої – лють бере. Ще було б зрозуміло, якби все це стосувалося «болючих» тем УПА, ОУН, особистостей Мазепи або Петлюри. Але навіщо так нахабно і систематично обпльовувати історію давньої Русі? В чому інтерес академіків, професорів, православних попів та міністрів того, що нині у нас називається «освітою» та «наукою»? Цікаво, правда?

Вибори: блєск і ніщєта "свідків зради"

Після виборів до місцевих органів влади хтось зловтішно потирає руки, хтось радіє, хтось плаче, хтось обурюється. Багато думок, часто кардинально протилежних. Але що дивує – наявність величезної маси, скажімо так – не дуже розумних людей, які й тут примудрилися побачити шо «всьопропало» і «нас зрадили». Дозвольте розчарувати любителів політичного мазохізму: побоювання деяких аналітиків (і моєї скромної особи теж) що проукраїнські сили програють, слава Вишньому, не справдилися. Ті, кого ми умовно називаємо «ригианалами» отримали нищівну поразку, від якої можуть і не відійти.

Путин сдает вторсырье

В несостоявшейся «Новороссии» несостоявшиеся «новороссийцы» плачут: Путин нас «сдал». Нет денег, нет зимней формы, нет патронов, и тушенки становится все меньше. А впереди безрадостное будущее для тех, у кого руки по локоть в крови, кто поверил путинским обещаниям вольготной жизни, когда даже и работать не надо, а тебе платят только за то, что ты возжелал слиться с «Русским миром».

История - это миф, с которым...

«История – это миф, с которым

все согласны»

(Вольтер)

Не надо быть обремененным научными степенями академиком, чтобы мифы эти раскрыть и разоблачить. И нет ничего более увлекательного. Ибо совершенно правильно писал Виктор Суворов: «Историк – это разведчик прошлого». От себя добавлю: а еще и детектив, раскрывающий тайны не только минувших событий, но и мотивы тех, кто эти тайны от нас прячет за вымыслами.

Присоединяйтесь, друзья к нашей компании разведчиков и детективов…

ПАВЛО  ПРАВЫЙ

Гіркий смак "барбарисок" або повість про "настоящєго полковника"...

Хотів сьогодні писати про інше. Але випадково побачив виступ Анатолія Гриценка на своїй сторінці у Фейсбук з приводу присвоєння генерал-полковнику Віктору Муженко звання «Генерал армії України» і не зміг стриматися. Не зміг стримати захоплення від того як сміливо й принципово наш пан Анатолій, цей великий полководець і справжній полковник, врізав Президентові України Петру Порошенко межи ніг з приводу цього кадрового рішення.

Про комунізм і не лише...

Сьогодні з ранку мав сюрприз. Одна жіночка досить похилого віку надіслала особисте повідомлення, в якому назвала мене «антисовєтчиком» і навіть «антикоммунистом». Шпиняла мені, шо радянська влада мене вивчила й вигодувала, а я відповів їй чорною невдячністю. Ну що ж. Оскільки людина не полінувалася написати особисто, треба відповісти. Але вибачте, шановна – відповідь даю відкрито.

Большая уборка. Путин начал утилизацию боевиков?

Последняя информация, которая приходит с Донбасса, а также из кругов, близких к боевикам очень интересна и может свидетельствовать о том, что Кремль действительно окончательно и бесповоротно похоронил проект «Новороссия». А как иначе пояснить тот факт, что с начала октября 2015 года российские спецслужбы приступили к утилизации расходного материала, доселе именуемого «ополченцами», «защитниками Новороссии» и даже «борцами с украинским фашизмом». Как это происходит? О, тут схема просто изумительна.  Прям в соответствии с любимыми «многоходовочками» низкорослого плешивого фюрера…

"Матч Смерті". Легенда і міф

        

Футбол. Гра мільйонів. Зосередження пристрастей. Вулкан емоцій. Цілий світ, в якому є місце честі й підступності, величі й бруду, злочинам, корупції, подвигам, зраді та самопожертві.

Ми, українці не виключення. І у нас футбол є релігією для сотень тисяч людей. Нехай хтось вболіває за "Шахтар" чи "Металіст", за "Карпати" або "Чорноморець", але ніхто не заперечуватиме, що й донині футбольний клуб "Динамо" (Київ) залишається гордістю та візитівкою України.

         "Динамо" є єдиним в Україні клубом, який брав участь в усіх без виключення матчах Вищої ліги чемпіонату СРСР. На увесь колишній Союз цим може похвалитися ще один клуб - теж "Динамо", але - московське.

         Нехай вибачають прихильники "Шахтаря" і "Спартака" - давніх заклятих "друзів" київської команди; нехай схилять голови вболівальники самої "Барселони" чи "Ліверпуля" - "Динамо" чи не єдина в світі команда, сказавши про яку "легенда" можна розуміти це визначення в буквальному сенсі слова.

Та легенди бувають різні. Є такі, що вийши з народу і живуть у народі, а є ті, що їх намагаються нам з вами нав`язати. Нав`язати через певні політичні мотиви. Останім часом одна з таких легенд активно мусується не лише в ЗМІ – вона знову виринула в культурологічному середовищі.

         Ми змушені стати на захист і київського "Динамо", і українців, і росіян проти тієї брехні. Бо, як говорять у нас в Україні - "Топчи правду в калюжу, а вона все чиста буде". Це їм там, в окремо побудованому на Рублівці комунізмі, здається, що брехати можна вічно.

Відтак, ми замахнулися на святе. На «Матч смерті». І на футболістів, яких давно вже звикли вважати ледь не святими, і яких ми абсолютно для них не заслужено, але тим не менш справедливо змушені віднести до категорії «картонних героїв». Справжніх вболівальників перепрошуємо. Це не ми, – «картонних героїв» з цілком нормальних і навіть справді героїчних людей зробив радянський Агітпроп.

Путин отдал приказ бомбить Россию?

Я ожидал чего-то подобного и все же шокирован. Шокирован не самим фактом бомбардировок путинской авиацией мирных деревень в Сирии, а насколько это сделано открыто и цинично, словно бы Кремль открыто демонстрирует всему миру: смотрите как мы сознательно и преднамеренно убиваем женщин и детей! Ну, и что вы все нам можете сделать?

Про малиновый пиджак и понты как путь в "терпилы". Немного черного юмора

Говорят, некий гражданин Путин, работая чиновником средней руки на подхвате у мэра Санкт-Петербурга, очень любил пофорсить в малиновом пиджаке и поприкидываться «правильным пацаном» с «распальцовкой» и всеми делами тогдашнего «бандитского Петербурга. Привычка эта осталась до сих пор, то и дело вырываясь в специфическом сленге, которым стареющий мачо пытается показать насколько он крут. Однако в том сленге есть еще одно слово, которое, наверное, так не любит президент одной большой страны: «терпила»…

Блокада, картини Шишкіна та смак тістечок "буше"

На цій страшній епопеї в СРСР, а тепер і в країні «керованої демократії» - Росії, створено цілий культ. Культ здебільшого героїчний. Скільки патетики, гімно-пісень та масштабних кінополотен про блокаду Ленінграда створювалося й створюється. Героїка дійсно була – це безсумнівно. Проте ми маємо поговорити про інше, про те, чого воліє не торкатися пропаганда. Про те, що блокада Ленінграда – це злочин не нацистів – влади більшовиків проти власного народу.

Історичні граблі, або фейсом об "зраду"

Українці, з числа «справжніх патріотів», у розкішних, але вже добряче поношених вишиванках, продовжують радісно марширувати по граблям і стук іт дерева об лобну кістку зливається із цокотом підборів, створюючи ефект грізного упевненого поступу. Поступу у прірву, якої навіть не видно через іскри, що сиплються з патріотично вирячених очей.

Искусство дзюдо против Путина

Теперь, когда представители МВФ не просто положительно, но с восторгом отозвались о темпах восстановления финансово-экономической системы Украины; когда международный клуб кредиторов вообще списал 20% долгов Украины а по остальным согласился не требовать выплат в течение четырех лет; когда в Верховной Раде проголосованы в первом чтении изменения  Конституцию Украины в части т.н. «децентрализации»; когда в «ДНР» нарисовался «конституционный переворот», а в Луганске заговорили о передаче границы с Россией под контроль украинских военных, стало понятно: Путину – все.

Як підірвати країну

Зараз, коли трохи вщухли пристрасті навколо терористичного акту під стінами Верховної Ради; коли надійшли перші відомості про особу (осіб), причетних до цієї (хотів сказати «злочину», але висловлюся толерантніше) трагедії, дозвольте кілька слів на адресу основних суб’єктів, прямо причетних до неї.

Кидок гранати як "кердик" України

Те, що сталося біля Верховній Раді України, може означати початок кінця України як держави. Тепер вже, напевне, назавжди.

Додам свої 5 копійок, як розумію цю ситуацію. Дуже сподіваюся, що розумію неправильно...

Напевне, я дурний...

Напевне я дурний. Бо не бажаю вити про те, як у нас в країні все погано, як влада нас грабує, зраджує, продає гуртом і вроздріб і програє війну. Ну, не бажаю і все. Гидко мені...

Ми й вони, або дещо про орків та хоббітів

Оскільки зараз Росію модно порівнювати з Мордором, а Україну – із світлою стороною, дозвольте кілька тез про те чи на тому ми боці знаходимося насправді. Ох, відчуваю, як мене зараз понесуть по байракам...

Мордор, Стокгольмский синдром и Википедия

Вчера мне стало по-настоящему не по себе. Вдруг отчетливо осознал, что всего в семи километрах от моего Луганска образовывается темная, жуткая территория, которая может стать намного страшнее, чем почившая 24 года назад в бозе «Империя Зла». Вчера это проявилось особенно отчетливо. Впереди – опасность, которую должны увидеть даже те европейцы, которые хирургическим способов вживили себе в глаза розовые контактные линзы.

Це не язиком молоти...

Сьогодні Президент вручив бойові прапори командирам шести знов сформованих бригад. Ще одна у стадії завершення формування. Сім бригад набрано, навчено, сколочено, озброєно. Для всіх шести створено місця дислокації з ангарами, їдальнями, казармами, банями, туалетами, зброярнями, складами, караулками і безліччю іншого, що називається інфраструктура.

Згадаймо незлим словом...

На жаль, ми забуваємо дуже багатьох людей, які були справжніми друзями України в найбільш лихі часи. Все збирався написати про цього мужнього й порядного чоловіка, який розплатився життям за правду про те, що відбувалося в України у 1933 році. Знайомтеся: британський журналіст Гарет Джонс. Нещодавно виповнилося 80 років з дня його загибелі від рук агентів НКВС.

Усмішка пані Кліо

Історія людства знає чимало курйозів, іноді веселих, іноді драматичних, а буває що й трагічних. Навіть у таких страшних речей як війни є певні комічні моменти. Смішне й страшне – поруч. Така собі посмішка Кліо.

Путін: золота табакерка Зубова чи пожиттєвє царствування?

Вчора на очі потрапила цікава стаття російського політолога Андрія Піонтковського про те, що Путіна його оточення «зливає» і йому залишилося кілька тижнів. Прогнозами про скоре падіння російського недофюрера останніми місяцями переповнено стрічки Інтернету. Але ось питання: наскільки ті прогнози мають право на існування? Наскільки можливий в Росії «палацовий переворот»?

Граждане третьей категории

 Знаете, какой самый вкусный на свете шоколад? Советский. До сих пор помню волшебный запах и вкус черного «Юбилейного» и молочной «Чайки». И самые вкусные мандарины – советские. В солнечной Абхазии взращенные. И многое другое такое же вкусное я помню…

Бітіє визначає свідомість

Живе у місті Сіверодонецьку міліціонер. Назвемо його Андрій К., аби не привертати зайвої уваги родичів та знайомих й узагальнити його образ, бо на місці Андрія міг опинитися кожен другий міліціонер Луганщини.

Кто убил Владимира Великого или о бедном Святополке Охаянном....

        А вы знаете что Великого князя киевского Владимира Великого убили? Именно - убили. Дабы привести к власти того, кто бы способствовал укреплению влияния одной соседней страны путем культурного и религиозного порабощения. Ибо Владимир Великий, вопреки распространенному позднее мифу, не крестил Русь. Наоборот - он всячески отстаивал и развивал веру своих предков, что было как кость в горле византийцам и всяким прочим европейцам.

        Потому Владимир был убит, а его законный наследник - Святополк еще и оболган.

Предлагаем отрывок из рукописи новой книги Павла Правого "Владимир. Крещение ложью". Надеемся, ценители истории вытерпят обилие букв в этой публикации.

Операция "Большой шашлык" или если дурак, то это...

Перед Россией вот-вот опустится Железный занавес. Это мы теперь можем сказать точно. И еще мы можем сказать с уверенностью и облегчением: занавес этот пройдет не по западной – по восточной границе Украины.

Чудище огромно, обло, стозевно...

Гражданская война в России неизбежна, как наступление коммунизма в Камбодже. И не надо быть ни высоколобым экспертом-политологом, напичканным закрытой информацией и сплетнями с политического Олимпа Российской Федерации, чтобы понять это. Достаточно взглянуть на простых граждан, которые населяют Россию.

Возможно, лучшие воины планеты...

А вы знаете, с каким народом "расширители исконно русских земель" воевали сорок лет, в результате потерпели сокрушительное поражение, которое были вынуждены признать официально и которому подло и мелко мстят до сих пор, сочиняя грязные анекдоты? Нет, это не чеченцы. Когда несколько лет назад мне на глаза попалась эта статья, я был просто шокирован. Очень рекомендую. Это, как говорится – «жесть»…

Помилка "Кривавого пастора"

Українська патріотична спільнота продовжує захоплюватися відповіддю Олександра Турчинова на домагання російського президента щодо спадкоємності Росії стосовно Київської Русі. Як на мене – захоплення це марне, бо у своєму виступі пан Турчинов припустився дуже серйозної помилки, яка об’єктивно  грає на руку Москві.

Почому в Україні гречка: роздуми перед сніданком

З яким продуктом харчування асоціюється Україна і українці? Не поспішайте з відповіддю, бо питання є провокативним. Адже знамените українське сало, на мою думку, давно і безнадійно програло першість іншому українському «скрєпу» - Її Величності Гречці.

ГІБРИДНА ВІЙНА ОЛЕКСАНДРА "ВИЗВОЛИТЕЛЯ"

В останній рік словник народів світу збагатило ще одне словосполучення: «Гібридна війна». Так охарактеризували експерти військову агресію Кремля в Україні, з використанням перевдягнених військових, т.з. «зелених чоловічків», які чи то заблукали, чи то у відпустці, до яких російський уряд начебто не має жодного стосунку.

Чорна Рада: ефект українських граблів?

Отже, деякі особи та політичні сили, які все ще мають серед частини українців імідж патріотичних, збираються провести т.з. «Народне віче», на якому поставлять питання про зраду. Мається на увазі, що нинішній український Гетьман і власне увесь український уряд є зрадниками і їх треба трохи… стратити. А на їх місце обрати справжніх патріотів. Тих, хто клянеться: ми вас не підведемо! Ми – за вас!

Цікаво, що відомо пересічним українцям про «Чорну раду», яка зібралася 352 роки тому, аби розглянути питання зради?

Ще раз про консервативну ідеологію та її перспективи в Україні

Навряд чи знайдеться багато людей, які б сперечалися тим, що нинішнє суспільство хворе. Йдетья про виключно український соціум – ця теза є справедливою для цілого світу, можливо, з певними виключеннями.

История по-российски...

         В качестве иллюстрации к теме великой правдивости и еще более великом профессионализме кремлевских агитаторов, называющих себя журналистами, де еще и историками. Свежие, с пылу-жару придумки, которые заставляют изумленно и лихорадочно листать учебники: той ли истории нас учили? Небольшой текст, который со временем войдет в книгу об ОУН-УПА...

Открытое письмо бригадефюреру Табакову

Недавний комментарий, которое дал российскому телеканалу РЕН-ТВ один из любимейших в прошлом актеров, подвигнул написать ему нечто вроде открытого письма. Надеюсь, оно как-то дойдет до Олега Павловича, пусть даже и через третьи руки…

Про Конотопську битву через призму московської брехні

8 липня - дуже цікава дата, зогляду на ретроспективу історії України. Цей день знаменує дві битви дати яких відстоять на півсторіччя. Результати цих битв були прямо протилежні для українців, а от наслідки - однакові. Бо і поразка шведсько-українського війська під Полтавою, і блискуча перемога українсько-татарських військ гетьмана Івана Виговського під Конотопом в подальшій перспективі закінчилися одним - підкоренням України московськими царями.

Тайны фокусов с рейтингами Путина. Ловкость рук?

А кремлевские СМИ продолжают захлебываться от восторга, комментируя новый невиданный рост популярности «дорогого Владимира Владимировича». Если вдуматься – странного роста, ибо это противоречит всем законам социальной психологии. Разберемся?

Лист до "вишиватників". Накипіло...

Зараз я напишу парадоксальну річ. Не кидайте в мене каміння, дочитайте до кінця і подумайте. Якщо є чим. Можете мене називати «порохоботом», «шоколадником», або іншими цікавими, вигаданими відомо де епітетами. Я маю право висловитися. Хоча б тому, що вже більше року не живу у своєму рідному Луганську. Хоча б тому, що більше року поневіряюся з родиною по країні. І живемо вчотирьох на менш ніж 200 доларів, не отримуючи від держави ані копійки допомоги.